Сніжана Танчук: «Я хочу, щоб наші діти ніколи не чули слова “війна”…»
Вона – дрогобичанка, що увійшла в топ-десятку найкрасивіших жінок планети за підсумками конкурсу «Miss Grand International». Королева України-2017 Сніжана Танчук розповіла «МД» про свої досягнення, модельні будні та мрію про мир в Україні.
– Сніжано, ви увійшли в ТОП-10 одного із найкращих світових конкурсів краси. Як це – бути володаркою такого почесного звання?
– Це дуже хвилююче, дуже велика відповідальність для мене. Але я дуже пишаюся, що саме мені випала честь представляти Україну на такому важливому Міжнародному конкурсі.
– Ви народилися у Дрогобичі, проте більшість джерел вказує, що ви – львів’янка. Яке місто вважаєте рідним?
– Родом я з Дрогобича. У Львові ж минули мої студентські роки, там був мій перший модельний досвід. Саме будучи студенткою, я стала дуже активною у різних конкурсах та проектах. Тому зараз навіть важко виокремити, яке місто мені рідніше.
– Чи було об’єктивним рішення журі на Міжнародному конкурсі, на ваш погляд?
– Мені здається, це один із справді чесних конкурсів краси. Журі щоденно і прискіпливо оцінювало учасниць – і на репетиціях, і на сцені, і під час інтерв’ю. Тому, так, думаю, все було об’єктивно.
– Що стало запорукою вашої перемоги?
– По-перше, це шалена підтримка. І від рідних, і від незнайомих людей, які постійно писали позитивні коментарі та повідомлення. Також – впевненість у собі, наполегливість. Це не був мій перший конкурс, але я вперто йшла до своєї мети.
– У вас є досвід роботи в індійському кіно. Як це було?
– В Індію я полетіла у 2012 році. Погодилася на цю поїздку, хоч було трохи страшно, та й батьки були не в захваті. Але все склалося чудово: у мене було багато фотосесій, а потім пройшла кастинг і отримала головну роль у фільмі. Перед зйомками було багато роботи, вчила мови. В результаті отримала колосальний досвід. –
– Яка атмосфера панувала на конкурсі? Чи відчувалась гостра конкуренція між дівчатами?
– Загалом, можу сказати, що конкурентні стосунки між моделями – це далеко не міф. Але саме цей конкурс трохи відрізняється від інших, бо проходить під гаслом «Зупиніть війну і насильство у світі». Тож, на щастя, якихось підлостей від конкуренток не було. Дівчата старалися допомагати одна одній і підтримувати дружні стосунки, хоча дистанцію, звісно, зберігали – все-таки це змагання. –
– Існує стереотип, що конкурси краси – це дуже просто і навіть у чомусь банально: вийшли гарні дівчата, поусміхалися, та й все…
– На практиці модельна кар’єра – це далеко не простий хліб. Під час підготовки до конкурсів репетиції можуть тривати і до 3-ої ночі. А робочі будні моделі – це фото- та відеозйомки тривалістю вище 10-ти годин на добу. Переможниці конкурсів краси підписують контракт, згідно з яким потім активно займаються соціальною роботою та благодійністю. Тому, запевняю вас, це значно більше, ніж просто усміхатися.
– Не можемо не згадати про вашу промову у фіналі «Miss Grand International». Чи очікували, що зал аплодуватиме вам стоячи?
– Це стало сюрпризом для мене і викликало такі емоції, що навіть важко було продовжувати промову. Я просто абсолютно щиро ділилася нашою бідою: тим, що в Україні вже 4-ий рік йде війна, і тим, що воювати нам зовсім не потрібно… Я сказала, що хочу, щоб наші діти ніколи не чули цього страшного слова «війна». Я говорила це не як фіналістка Міжнародного конкурсу краси, а як майбутня мама. Думаю, зал відчув мою щирість і мій біль за Україну…
– Що б ви порадили дівчатам, які мріють стати королевами краси, але не наважуються почати свій модельний шлях?
– Вірити у свої сили, не боятися пробувати і багато працювати над собою – ось і весь секрет. На початку, звісно, буде важко, але все можливо, якщо хотіти і йти до своєї мети.
Оля РАДІОНОВА, Медіа Дрогобиччина №14 (28) від 17 листопада