Навчатися чи працювати? А може, і те, і інше?

Дрогобич відомий своїми навчальними закладами – університетом, коледжами, ліцеями. Щопонеділка сюди з’їжджаються сотні студентів з різних куточків Львівщини, щоб  здобувати нові знання. Попри стереотипи, що студент постійно хоче лише двох речей – їсти і спати, практика доводить, що сучасна молодь прагне самостійно заробляти гроші та реалізувати себе в різних професійних сферах, ледь досягнувши 18-річного віку. Чи мають дрогобицькі студенти змогу поєднувати навчання з роботою, чи можливо молодій людині, яка навчається, знайти собі додатковий заробіток, і чи на законних підставах відбувається працевлаштування?

За відповідями іду туди, де мають знати все про пошук роботи, – до  Дрогобицького міськрайонного  центру зайнятості (далі – Дрогобицький МРЦЗ).  Там запевняють: актуальних вакансій – чимало. Серед них – і пропозиції, що теоретично могли б зацікавити студента: тимчасові та сезонні роботи, роботи із частковою зайнятістю тощо.

«Поділу на «студентські» та «не студентські» вакансії немає, – пояснює заступник начальника відділу взаємодії з роботодавцями Дрогобицького МРЦЗ Віктор Розквас. Ми намагаємося допомогти в пошуку роботи максимальній кількості людей, пропонуємо десятки вакансій щодня, а там уже кожен аналізує, який саме профіль і графік праці його влаштовує».

Я не приховую свого здивування: якщо все так просто, чому так багато людей (при тім різного віку) –  без роботи? Запитую про це вже іншого фахівця тієї ж установи.

«Основною проблемою є дисбаланс між пропозицією та потребами ринку праці. Затребуваними є здебільшого робітничі вакансії: швачок, дорожніх працівників, продавців тощо. Звертаються ж до нас учителі, юристи, медики. Сьогодні ми вже можемо говорити про конкуренцію між роботодавцями у питаннях боротьби за найманого працівника. Робота шукає людей, а люди тим часом шукають іншу роботу», – ділиться начальник відділу організації працевлаштування Дрогобицького МРЦЗ Світлана Чумаченко.

Яка ж робота «шукає» студентів, охочих заробити? Серед особливо актуальних вакансій можна виокремити промоутера, офіціанта, помічника кухаря, помічника у сільськогосподарських роботах (наприклад, збирача ягід), продавця, касира торговельного залу, косметичного консультанта, готельного адміністратора, охоронника, оператора центру телефонного обслуговування абонентів, кур’єра тощо. Усі актуальні пропозиції можна  побачити у МРЦЗ у секції самостійного пошуку роботи. Працівники центру зайнятості переконують, що завжди готові допомогти молоді з вибором: тут проводять спеціальні консультації і навіть навчання, якщо є потреба у перекваліфікації.

Цікаво, а як щодо неповної зайнятості, яка часто цікава студентам? Світлана Чумаченко запевняє, що й це не проблема: зараз навпаки складніше знайти роботодавців, які готові оплачувати працівникам повну ставку. Мовляв, за умов підвищення мінімальної заробітної платні, збільшення податків тощо. мало хто прагне переплачувати працівникам. Тому знайти роботу на півставки – цілком реально.

А ось як це на практиці: поєднувати навчання та роботу? Ми запитали у студентів, які мали такий досвід.

Дмитро, колишній студент Інституту фізики, математики, економіки та інноваційних технологій, розповідає, що протягом навчання у ВНЗ встиг працювати офіційно, так і працювати  у вільний від навчання час (Дмитро працював у сфері ІТ-технологій – Авт.). «Поєднувати вдавалось, хоча визнаю, що пріоритетом для мене була робота. На щастя, викладачі ставилися досить лояльно. На мій погляд, поєднувати роботу та навчання можливо, тож коли є необхідність або гарний  шанс працевлаштуватися, – не потрібно його втрачати», – заохочує випускник вишу.

Юрій, студент історичного факультету, зізнається, що як тільки з’явилася можливість заробляти, одразу зосередився на роботі: «Це було вигіднішим для мене на той час. Не можу сказати, що про щось шкодую, бо освіта все одно давала тільки теоретичні знання. Уже на кожному новому робочому місці здобуваєш необхідні вміння та навички. Хоча я можу бути необ’єктивним, бо від самого початку не планував працювати за спеціальністю.»

«Бездоганним варіантом є робота в літній період, особливо якщо вона пов’язана з твоєю спеціальністю, – ділиться досвідом Софія, студентка Інституту іноземних мов. Добре, що тепер університет пропонує влаштуватися вихователем у дитячому таборі, а для найсміливіших – навіть поїхати за кордон завдяки програмам обміну. Так можна працювати без шкоди для навчання і водночас здобувати безцінний досвід на майбутнє. Такий варіант дуже імпонує і студентам, і викладачам».

До слова про викладачів. «Чи лояльні ви до студентів, які поєднують навчання з роботою?» – запитала я 15-ох педагогів з різних факультетів ДДПУ ім. І. Франка і запропонувала три  варіанти відповіді. Варіант «Загалом так» обрало шестеро викладачів; «Так, якщо це робота за спеціальністю» – п’ять. Ще четверо  схилялися  до версії про те, що «Якщо в цьому немає крайньої необхідності, я б не хотів. Це значно зменшує рівень відвідуваності та зосередженості на навчанні».

Наскільки втілюється вся ця теорія в реальному житті, – досліджувати нашій активній та допитливій молоді. Але, як з’ясувалося, потенційна можливість поєднувати навчання та роботу є, – і це не може не тішити.

Важливо!

Пам’ятайте про свої права! Згідно з Конституцією  України, офіційно працевлаштований студент має право отримати так звану навчальну відпустку у зв’язку зі здачею сесії (статті 13-15 Закону про відпустки). Для цього необхідно взяти спеціальний виклик з навчального закладу. Пам’ятайте: лише законне працевлаштування дозволить вам користуватися правовим захистом.

Оля РАДІОНОВА, Медіа Дрогобиччина №5 (19) від 07 липня

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *