Чи є спорт на Дрогобиччині?

Декілька років тому мені випала чудова нагода познайомитися із представниками спортивного життя нашого регіону, а все завдяки корисній події – ярмарку спорт. Тоді вона вперше проходила у Дрогобичі.

Досі пам’ятаю, наскільки приємно своєю майстерністю мене вразили діти та молодь. Дивишся на них, і важко повірити в те, що ці таланти не приїхали з – за кордону, що вони не виховувалися у найпопулярніших тренерів Швеції чи Німеччини, адже з роками у нас, на превеликий жаль,  вкорінилася думка, що все найкраще десь далеко, не в нашій країні.

Спорт на Дрогобиччині не те, що просто живе – він бурхливо вирує і здобуває для рідного краю все нові й нові перемоги.

Ігор Гургула, заступник директора з виховної роботи ДЮСК «Спортовець» у Трускавці, розповів, що лише торік вихованці клубу взяли участь у 69 спортивних змаганнях: «Ми призери та переможці Всеукраїнських турнірів і чемпіонатів області з видів спорту, що культивуються у ДЮСК. Завдяки співпраці із Федерацією України з боксу та фехтування ми готували в стінах закладу спортсменів до участі у Чемпіонаті Європи з боксу, а національну збірну команди України з фехтування – до Олімпійських ігор 2016 року».

У Бориславі теж активно працюють над розвитком спорту, як поінформував Роман Тарнавський, начальник відділу гуманітарної політики, у місті діє дві ДЮСШ, КП «Спортивно – оздоровчий комплекс «Нафотовик», 5 спортивних організацій та приватні фітнес – клуби.

Не пасе задніх і Стебник. Місто пишається своїми легкоатлетами, футболістами та представниками бойових мистецтв, зокрема ГО «Спортивний клуб «Патріот» вже від 2007 – го року популяризує серед місцевих дітей кілька контактних видів спорту. Головує тут Олег Григоренко, котрий з радістю ділиться досягненнями своїх хлопців та дівчат, які не раз ставали переможцями світових та європейських чемпіонатів.

Варто пригадати і про те, як рік тому, 30 травня у Дрогобичі було встановлено та зафіксовано рекорд України акробатками Олександрою Табачинською та Юлією Пилип’як, дівчата першими в Україні виконали дуже складний акробатичний елемент – сальто в прямому положенні з поворотом на 720 градусів (подвійний пірует) з рук на руки.

Вже традицією у місті стало свято бойових мистецтв Дрогобиччини, де можна побачити показові виступи з кіокушинкай карате, ушу, хортингу, бойового гопака та інших бойових мистецтв.

Минулої весни мені випала нагода побувати на одному із змагань кіокушинкай карате. У цьому, на перший погляд, жорсткому виді бойового мистецтва змагалися маленькі, тендітні дівчатка років 5 – ти, билися впевнено, за усіма правилами. Згодом я дізналася, що вже з 4 – х років діткам прививають не лише вміння постояти за себе, а й допомагають бути сильними морально.

«Збери усі свої сили і повернися з перемогою.» – шепотів біля мене один із тренерів 8 – річному хлопчику із розбитим від сильного удару носом. Хлопчина трохи ображено засопів, глянув на батьків, котрі стояли трохи далі від них, закивав головою на знак згоди і таки переміг суперника.

Багатьох представників спортивного життя Дрогобиччини я знаю особисто і якось запитала у Максима Гончарука, засновника школи Бойового Гопака «Духобор», де практично всі хлопці від малого до великого бігають із традиційною козацьким чубом: чи така зачіска є обов’язковою умовою для вступу у школу? «Звісно, що ні, – усміхнувся Максим, – такого чуба треба заслужити і діти дуже стараються, особливо найменші».

Я веду до того, що зрозуміла – нечемних дітей не буває, а ось невиховані, то вже зовсім інша розмова. Діти хочуть бути учасниками чогось особливого.  Й те, з яким захопленням вони дивляться на своїх вчителів, їхній неприкритий ентузіазм і жагу до навчання не передати словами.

Коли вже говоримо про спорт на Дрогобиччині, не можливо оминути увагою нове українське бойове мистецтво хортинг. Воно стрімко розвивається, а Львівська обласна федерація хортингу зароджувалася і досі базується у славному місті Дрогобичі. Про місцевих хортингістів знає вся Україна. Наші «Галицькі Леви» – саме такою є офіційна назва дрогобицького осередку – є активними учасниками змагань, а  2016 – го року вони привезли Гран – прі із всеукраїнського фестивалю «Воїн Світла»: «Тепер маємо не лише офіційну назву, а й власний прапор та символіку» – розповіла Ірина Циган, майстер спорту України з хортингу.

Тренери Дрогобиччини докладають усіх сил, щоб світ знав про їхніх вихованців, але часто їх може зупинити банальна проблема – брак коштів. Для того, щоб дитина поїхала на чемпіонат чи змагання, гроші шукають усюди, є випадки, коли кредити в банках беруть не лише батьки, а й самі тренери.

Звісно, не можна сказати, що міські ради не виділяють на розвиток спорту зовсім нічого: у Трускавці ДЮСШ, за словами Ігоря Гургули, утримує саме міська влада. У Стебнику, як зазначив Олег Григоренко, міська рада виділяє кошти на спортивний інвентар та допомагає у проведенні турнірів. В Бориславі, за словами Романа Тарнавського, на розвиток фізичної культури і спорту виділено 359000 грн., що майже удвічі більше, аніж минулого року. 

Проте, як показує практика, на основне – поїздки на закордонні змагання – коштів все ж бракує. Втім слід зазначити, що ці неприємності аж ніяк не відбивають бажання йти вперед ні в учнів, ні в їх вчителів, які разом досягають нечуваних результатів.

Отож, чи є спорт на Дрогобиччині? Поза всіляким сумнівом – так, і він чекає на нових вихованців!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *