Люди так швидко відходять»… На спомин про видатного дрогобичанина маестро Альфреда Шраєра

Здавалося, що є він і буде з нами завжди, важко було уявити місто без його неквапних спацерів вуличками старого Дрогобича, без його посмішки, без його голосу, без його скрипки та чудового, зовсім нестаречого голосу, без його захопливих розповідей про міжвоєнний Дрогобич та воєнне лихоліття, яке йому самому завдало стільки болю та страждань…

Та ось уже два роки минуло, як залишив нас і світ цей незабутній Альфред Бенович Шраєр, який так багато зробив  передовсім для рідного міста, й котре лише по смерти збагнуло це й визнало почесним громадянином своїм…

Народжений восьмого травня 1922 року у Дрогобичі   у Вічність відійшов благословенної пам’яті Альфред Бенович 25 квітня 2016 року у польській столиці.

Звідти тіло померлого маестро перевезли до рідного краю, й першого травня два роки тому маестро Шраєра поховали на цвинтарі на вулиці 22 Січня.

Він справді був дивовижним, умів об’єднувати людей, був по-справжньому екуменічним й всім, що робив, засвідчував:  справжня культура кордонів немає, що вельми багата й глибока культурна, зокрема музична спадщина Центрально-Східної Європи  та нашого Пограниччя належить усім.

Тому співав він у різних країнах й зовсім різних залах, а також в синагогах, костьолах, церквах, бо й справді належав світові…

Два роки, а немов би ось щойно слухали ми його виступ зі своїм ансамблем.

Сумно, невимовно гірко…

Та  все ж Альфред Бенович – з нами, він – у пам’яти та серцях усіх, хто його знав і мав честь спілкуватися з ним, доторкнутися завдяки йому до історії славного урочого міста на ймення Дрогобич.

Пам’ятають про нього й друзі-музиканти, з котрими разом виступав, дарував радість слухачам і робив їх мудрішими, допомагав долати стереотипи у взаєминах між різними народами та конфесіями й позбуватися упереджень та забобонів ксенофобських.

Два тижні тому у Львові в рамках «Клезфесту» ансамбль імені Альфреда Шраєра дав концерт, присвячений його пам’яти.

А 28 травня на вшанування пам’яті почесного громадянина Дрогобича, кавалера  Золотої медалі у галузі культури «Gloria Artis» і «Офіцерського  хреста» за заслуги для Речі Посполитої незабутнього Альфреда Шраєра відбувся концерт у Дрогобицькому костьолі святого Бартломея.

Перед початком виступу ансамблю імені славного маестро (акордеоніст Тадей Серватка, піаніст Лев Лобанов, вокаліста Яна Лензьон, скрипалька Леся Блищак, акордеоніст Андрій Шабля) слово про незабутнього музиканта-дрогобичанина мовив отець Мирослав Лех, настоятель храму. Зокрема він нагадав слова видатного поета-священика Яна Твардовського:

Śpieszmy się kochać  ludzi

Bo zbyt szybko odchodzą

Zostają po nich buty

I telefon głuchy

(Спішімо любити люди так швидко відходять
лишаться по них черевики глуха телефонна рурка
тільки щось неважливе тягнеться наче корова
найважливіше так поспішає що робиться раптом
потім тиша нормальна нестерпною зовсім
мов чистота що зродилася з розпачу просто
коли згадуємо когось залишившись без нього

Переклад Максима Стріхи )

Відтак лунали мелодії та пісні гебрейською, польською, українською мовою – й ті, які виконував сам благословенної пам’яті маестро, і ті, які любив (знаменитий міжвоєнної  доби шляґер «Ребека» Анджея Власта та Зиґмунта Бялостоцкого, славнозвісна українська “Гуцулка Ксеня”). Виконала Яна Лензьон і леґендарний шедевр «Ostatnia niedziela” Єжи Петерсбурського та Зенона Фрідвальда.

Оваціями слухачі зустріли попурі єврейських та польських популярних мелодій.

Година концерту промайнула як одна мить, й усі, хто був того дня в костьолі ще раз пересвідчилися: ті, кого справді любимо й пам’ятаємо – не йдуть, вони поруч, вони в наших серцях та душах.

Сам же концерт пам’яті Альфреда Беновича Шраєра відбувся завдяки Центру вчителів польської мови (керівник Адам Хлопек) та сприянню доброчинної фундації «Chrońmy dziedzictwo» («Бережімо спадщину»).

Леонід Ґольберґ

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *