Çoq sağ oluñız!, браття киримли!

Вже більше року минуло з того часу, як в Дрогобич вимушено переселилися близько двадцяти родин кримців з різних місцевостей Кримського півострова.

Вони вже практично повністю інтегрувалися в дрогобицьке життя, додали свій колорит у життя міста, стали частинкою громадського життя реґіону.

Також віднедавна мають свою громадську організацію «Іхсан» (щирість), яку очолює Рустем Якубов…

Багато хто з наших киримли й досяг чимало. Приміром, громадська активістка і підприємець Усніє Умерова, про яку вже знають далеко за межами Галичини, заснувала власне підприємство «ТатарАШ», котре на замовлення виготовляє страви кримськотатарської кухні, шістнадцятилітній школяр Мустафа Бекіров «засвітився» (не без успіху) в театрі «Альтер», котрим  керує Андрій Юркевич, став лавреатом міжнародного конкурсу учнівських есеїв «Життя – Тобі» й учасником декількох міжнародних таборів і семінарів. Діляра та Амет Бекірови стали першими мусульманами, котрих взяли на роботу в християнську доброчинну організацію – Благодійний фонд «Карітас» СДЄ УГКЦ.

Практично всі киримли беруть участь у житті Дрогобича та його громади, зокрема у червні успішно представили себе й Крим, як частину невіддільну України, на днях Європи, що високо оцінив Посол Європейського Союзу в Києві Ян Томбінський.

Та все ж ще не так вже багато знають дрогобичани й про сам цей цікавий народ, й про тих кримців, що рік назад не з власної волі переселилися до нашого міста.

Заповнити цю прогалину була покликана виставка «Відкрий для себе культуру кримського татарина», презентація якої відбулася в травні в музеї «Дрогобиччина» і яка мала широкий резонанс і в місцевому соціумі й у пресі (йдеться саме про ЗМІ, а не про доморощені безграмотні сайтики, котрими рясніє мережа на Дрогобиччині).

І ось – нова, не менш жива й цікава зустріч з краянами-киримли (називаю їх так, бо ж живуть поруч з нами й так само вболівають за місто, котре їх прихистило й стало невідомо на який час домівкою). В Народномудомі відбулося закриття згаданої виставки, присвяченої історії, культурі, побуту кримських татар.

Вільних місць у залі майже не було, що свідчить і про інтерес до заходу, й про те, що приходить і до дрогобичан розуміння, що культура Дрогобича – не гетерогенна, що творять її представники різних національних громад.

Розпочав захід Едем Сейтосманов, котрий розповів і про саму виставку й про нашу кримськотатарську спільноту. Зокрема активіст наголосив:

– Мета нашої виставки – як найширше ознайомити дрогобичан з кримськотатарським народом, адже ми – нова ланка у вашому суспільстві. З якою багато хто не був знайомий раніше і яка для більшості стало новим і незвіданим.

Далі Едем Сейтосманов говорив про те, що до незнаного й незнайомого людина нерідко ставиться насторожено й з певною недовірою. І власне нинішня виставка також має на меті подолання  стереотипи, допомогти краще зрозуміти народ киримли, збагнути, що мусульмани (кримці – в тім числі), як і будь хто інший, до якої б конфесії не належав, засуджують і вбивство, й терор. Про це власне мусимо пам’ятати й говорити сьогодні, після Парижу, після Брюсселі, в час подій у Сирії та багатостраждальному Ізраїлі. Адже іслам і ісламізм (чи то фундаменталізм) – про це говорив не лише пан Сейтосманов – не тотожні.

Коли ж говорити про наших братів-сусідів киримли, то, звісно, вони дещо інші, але у той же час – такі самі. Зі спільними проблемами, болями та радістю. Хіба що побут та родинні стосунки дещо відрізняються й Господу моляться не в суботу чи неділю, а в п’ятницю (дай Боже, щоби чимскоріше вдалося їм відремонтувати з допомогою нової владної команди нещодавню отримане приміщення для своїх зібрань та намазів).

Подякував Едем Сейтосманов дрогобичанам за прихисток і толерантність: – З перших днів перебування у вашому краї ми зрозуміли, що ви дуже добрі та чуйні люди, котрі були готові безкорисливо допомогти нам. Ми щиро дякуємо вам за ту доброту, що живе в ваших серцях. Маю надію, що нині ви повернетесь додому, відчувши тепло, зрозумівши своєрідність нашого способу життя й нашу культуру.

Відтак ведучий надав слово голові кримськотатарської громади Дрогобича, голові ГО «Іхсан» («Щирість») Рустемові Якубову, який так само висловив подяку всім, хто допомагав переселенцям-кримцям в облаштуванні на новому місці, в вирішенні проблем, які виникали й виникають у переселенців – міській владі «за намагання забезпечити киримли комфортне життя», Благодійному фонду «Карітас», який опікується кримськими татарами від перших днів переїзду до Дрогобича, й особисто Рустем дякував Артурові Десці та Хосе Турчикові (присутнім у залі) як тим дрогобичанам, хто найбільше доклався й докладається до допомоги кримцям у вирішенні їхніх проблем. Також дякував промовець директорові Народного дому Петрові Косу та музеєві «Дрогобиччина» за надану можливість показати  в Дрогобичі виставку «Відкрий для себе культуру кримського татарина».

Привітав організаторів заходу та присутніх керівник служби волонтаріату БФ «Карітас» Артур Деска, котрий наголосив на важливості виставки. Окремі слова подяки доброчинець і громадський активіст скерував представнику громади киримли Джамалові, 45-літньому батькові сімох дітей, котрий щойно повернувся зі Сходу, де брав участь у боях із сепаратистами та російськими окупантами.

Відтак до присутніх звернувся Дрогобицький міський голова Тарас Кучма. Він зокрема сказав, вітаючи дрогобицьку громаду киримли: – Не по своїй волі опинилися ви, кримські татари тут, й ми мусимо ділитися з вами всім, що маємо, адже це і по-християнськи, і по-мусульманськи, і – найголовніше – просто по-людськи, по-Божому. І я вважаю: те, що ми робимо, – робимо на благо Господнє.

Далі посадовець говорив про те, що, попри певну різницю, все ж є багато спільного між двома народами: киримли пережили депортацію 1944 року, вимушені й сьогодні жити на вигнанні, українці ж були в 1946-47 році виселені з Польщі (серед інших – родина Тараса Кучми). Тому й, на думку, міського голови, мусять українці бути солідарні з кримськими татарами. Так само повинні всі ми пам’ятати, що всі ми – громадяни єдиної України й в умовах нинішньої ситуації, коли землю Східних теренів топче окупант, коли Кремль загарбав Крим мусимо єднатися:

– Тож давайте не будемо ділитися – наголосив Тарас Кучма. – Подаймо один одному руки, обнімімося, подивімося одне одному в очі й скажімо: Ми – брати…

Й на завершення пообіцяв очільник міста всіляко підтримувати вимушених переселенців та дієво допомогти в ремонті та облаштуванні отриманого громадою киримли приміщення на вулиці Шашкевича.

По завершенні вітальних слів присутні переглянули фільм, що розповідає про історію киримли від виникнення етносу до подій 2014 року, коли через анексію Кримського півострова татари знову змушені залишати вітцівщину.

Відтак активістки ГО «Іхсан» Діляра Еннанова та Аміна Якубова детально й яскраво розповіли про традиції, родинні стосунки, побут свого народу, а також про закони ісламу, за якими живуть кримські татари.

В той же час у фойє було виставлено предмети побуту та ужиткового мистецтва кримців, світлини краєвидів Криму Сейтумера Сейтумерова та репродукції картин відомогомистця-киримли Нурі Ібрагімова. Можна було побачити, потримати в руках, погортати Коран в українському перекладі.

Виставка, що щойно зачинила свої двері, зробила ближчим і зрозумілішим для нас мікрокосм таких цікавих і самобутніх наших сусідів-братів киримли, котрі вносять свої акценти й барви у різнокультурне й багатонаціональне життя нашого краю. За це ми вдячні їм і вкотре кажемо: «Спасибі! Çoq sağ oluñız!, браття киримли!»

Леонід Гольберг, Майдан

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *