Крок за кроком, дотримуючись процедури, Хосе Турчик таки поверне Лицаря у Дрогобич

Минулого тижня у Дрогобичі відбулась доволі знакова подія – оргкомітет одноголосно ухвалив рішення про відновлення у місті пам’ятного знаку «Лицар у збруї».

Ініціатива у громадському середовищі Дрогобича витає уже близько двадцяти років і ескізи пам’ятника скульптори розробляли у двох гіпсових варіантах.

Однак через різні чинники процес пробуксовує досі.

Ідейник, головний локомотив ідеї ідновлення Лицаря у збруї, який у Дрогобичі був зведений 1916 року на знак звільнення міста від російської окупації, громадський активіст Хосе Турчик  опісля розлогої довідки про історичне підґрунтя  постаменту та напрацювання в архітектурному плані для відновлення пам’ятника поставив питання руба: якщо до травня 2016 року (100-річчя встановлення пам’ятника Лицаря у збруї) цей історичний символ не відновити, то його сенс буде втрачений. Краєзнавець Роман Пастух висловив припущення, що відновленням пам’ятника Дрогобич може збудити історичну пам’ять інших міст, зокрема Львова, Перемишля, де стояли тотожні пам’ятники. Співавтор брошури про дрогобицького лицаря і натхненник відновлення пам’ятника Володимир Садовий відзначив
гостру актуальність цієї справи, адже тоді у 1916 році, як і сьогодні, ішла боротьба  з московським окупантом. Те, що в ідейній площині такий пам’ятник нині став би значущим символом не заперечив ніхто із засідателів. Проте звучали застереження з приводу того, що варто спочатку повернути Дрогобичу втрачене через хаотичну забудову історичне обличчя, а тоді повернутися до розгляду проекту пам’ятника. Частина членів оргкомітету таке міркування розцінила як найкоротший шлях до того, аби ідею просто заговорити і знову ж таки відкласти на роки.

Почесний громадянин міста професор Омелян Вишневський  закликав поміркувати над моральним контекстом питання: чи слушно у воєнний час зводити пам’ятник?  Це питання роздумам у світлиці Ратуші надало політичного забарвлення. Після недовгої дискусії члени оргкомітету все ж зійшлися на думці, що такий пам’ятник аж ніяк не можна вважати бенкетом серед чуми. Тим паче, як відзначив Володимир Садовий, архітектурний постамент стане ще й символом милосердя. І в цьому підказку дає історія: після встановлення Лицаря у збруї у 1916 р. був створений фонд допомоги вдовам, дітям, сиротам та інвалідам війни, куди від людей надходили щедрі пожертви від населення. Такий фонд цілком реально створити і при відновленому Лицареві у збруї в наш час.

Сучасний Лицар має бути повною копією свого попередника з минулого сторіччя. Розгул фантазії там, де йдеться про відродження історичного часу, не припустимий – останнє, на чому акцентували учасники засідання.

Перший заступник міського голови Петро Суда попросив ініціативну групу зі спорудження пам’ятника Лицареві у збруї подати звернення на сесію міської ради.

 За матеріалами ДМР