Найперші знахідки людських поховань виявлено на глибині усього 40 см
Три тижні у Дрогобичі тривали архітектурно-археологічні дослідження-експедиція оборонної вежі 16 ст., розташованої біля костелу св. Варфоломія.
Її провели фахівці разом із студентами історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка, очолюваного професором Леонідом Тимошенком.
Днями у Дрогобицькій ратуші професор Леонід Тимошенко та головний консультант експедиції науковий співробітник Інституту українознавства НАНУ Юрій Лукомський провели прес-конференцію, на якій розповіли про хід експедиції, напрацювання, подальші плани. Модерував захід дрогобицький журналіст Леонід Гольберг.
Про організацію експедиції та її хід розповів декан історичного факультету Леонід Тимошенко. Каже, в ході підготовки і проведення експедиції зародились нові форми співпраці – між ДДПУ, міською владою та релігійними організаціями. Міська влада сприяла, допомігши «господарською» роботою – вирізати асфальт, прочистити колектор тощо, релігійні організації – благословили початок робіт, постійно були поруч.
Зазначимо, у місті, як вважається, є дві давні, історично значущі ділянки. Це територія солевиварювального заводу та якраз довкола міського костелу- де й проводились цьогорічні розкопки.
Леонід Тимошенко, Роман Мисько, Юрій Лукомський,Богдан Лазорак та Ігор Менько – на їх плечі лягла найвідповідальніша робота. Розкопати, знайти, не просто закопати – законсервувати для майбутніх поколінь, навчити цьому студентів…
«Ми не поспішаємо з висновками. Все ще попереду. Але вже зараз можу сказати, що проведена робота важлива і з точки зору науки, і також тим, що громада Дрогобича довідається про історію пізнього середньовіччя свого міста. Ну наприклад, що вежа костелу датується 16 століттям – про що свідчить форма, розмір а також кладка цегли, яка є готичною, а не романською. Мур костелу комбінований, з річкового каменю та цегли. Загальна товщина муру, вдумайтесь, аж 3 метри 24 см!»
До речі, як свідчать поховання, знайдені поруч, на місці, де стоїть вежа, ймовірно ще до неї стояла якась інша культова споруда. Говорити про це дозволяють різні положення поховань – одні головою на схід, інші – в іншому напрямку.
А найперші знахідки людських поховань було виявлено на глибині усього 40 см. від поверхні асфальту. По суті, ми ходимо по людських кістах, яким кілька століть…
Щодо організації експедиції, то, як зазначив Леонід Тимошенко, студентів розподілили на 3 групи по 15 осіб. Кожна група працювала тиждень. Тут вони не лише набували практичні навики – для студентів організовано й теоретичні заняття. Усе відбувалось, фактично, на ентузіазмі. Про такі речі, як оплата для студентів за проведену роботу, навіть не йшлося. Щоправда, частково вирішити це питання взялась студентська профспілка. «А взагалі, якщо місто зацікавлене в пізнанні свого історичного минулого, добре було б, щоб було закладено відповідні, бодай невеликі кошти в міському бюджеті під організацію експедицій. Хоча б 20-30 тис.грн. Це невеликі кошти для міста, але важливі для розвитку науки», – наголосив Леонід Тимошенко.
Відтак, слово взяв головний консультант експедиції науковий співробітник Інституту українознавства НАНУ Юрій Лукомський. За його словами, поки-що ми датуємо вежу 16 ст., але, за результатами дослідження, дата може бути переглянута.
«Ми вирішили перетнути вежу архітектурно-розвідковою траншеєю, шириною 1,5 м і розбили її на 2 сектори – внутрішній і зовнішній, – розповів Юрій Лукомський. – Чим такий метод зручний для нас? Ми можемо взяти стратиграфічний перетин грунту на напластування шарів зовні від вежі і всередині. На сьогодні можемо сказати, що вежа має дуже масивний фундамент. Його глибина понад 2 м. У верхній частині він з цегли, у нижній – з каменю».
Першою знахідкою на глибині 30 см була вимостка з дикого каменю, яка слабо збережена. На глибині 80 см ми натрапили на дуже цікавий колектор австрійського періоду кінця другої половини 18 ст., який понижується до глибини 2 м. Він є гідротехнічною комунікаційною спорудою, яку асоціюють з підземним ходом. Колектор має ширину 80 см і висоту 80 см. Він відводить грунтові води від костела до оборонного рову, огинаючи при цьому вежу.
Зовні археологи також зачепили край цвинтаря, який формувався при костелі. Знайшли 6 поховань, але не комплектних. Кожне поховання нищило попередні – вони залягають у кілька ярусів. «Про ці поховання ми поки що не можемо багато розповісти – про це скажуть антропологи, які будуть досліджувати кістки».
Розповідаючи про розкопки всередині вежі, Юрій Лукомський зазначив, що вона заповнена однорідним супіском з великою кількістю рухомих артефактів (кераміка, скло, метал). Досить багато знайдено монет періоду 17 ст. На думку археолога, цей завал утворений вже в пізнішому часі.
«Ще в цьому завалі знайдено 4 одиниці озброєння козацької доби: гаківниці, рушниці і ще один більший предмет, з якого стріляли, але я поки що не з’ясував що це є: чи моздер, чи якась мартира…», – каже Юрій Лукомський. – Цей більший предмет озброєння зроблений певно з бронзи, бо він має зелений окисел на відміну від гаківниць, які покриті іржею, оскільки виготовлені із заліза. Уже є домовленість з реставраторами виробів з металу, які в серпні прибудуть до Дрогобича, щоб відчистити і законсервувати ці предмети озброєння і, можливо, вони займуть місце і будуть експоновані в дрогобицькому музеї».
Дослідники дісталися до материкового горизонту, що залягає на глибині 2,2 – 2,3 м, до якого не мала справи людина. Це грунти, які формувалися до появи людини на цій землі.
«Ці дослідження потрібні, – зауважив вчений. – Аналіз усіх тих речей, які робимо: малюнків, планів, креслень дасть відповіді на запитання, які ми ставили на початку – дата побудови вежі, які конструкції її фундаменту, яким чином вона будована? Може вловляться періоди якихось пожеж чи етапів перебудови цієї вежі. Ця важлива об’єктивна інформація з архітектурної археології наблизить нас до істини».
Взагалі ж, як зазначалось під час прес-конференції, у нашому місті є що досліджувати, і дуже недобре, що ведеться усюди безліч будівельних розкопок без проведення перед тим наукового, археологічного дослідження грунту. Бо втрачаємо багато того, що варто було б нам знати, чим ми могли б пишатися.
Щодо вежі… Дослідження вежі, переконані науковці, триватиме. Потому її відреставрують, і,як висловив тверде переконання Леонід Тимошенко, вона стане ще одною потужно туристичною принадою Дрогобича.
М.К.