Життя першої українки-поетеси на Галичині тісно пов’язане з Дрогобичем

9 травня Дрогобицький пластовий дівочий курінь число 18 імені Уляни Кравченко відсвяткував своє 24-ліття.Ця дата є досить великою,адже означає,що протягом двадцяти чотирьох років Пласт у Дрогобичі діяв і розвивався,заохочував усе більшу кількість молоді до активного способу життя.


Уляна Кравченко,чиє справжнє ім’я Юлія Юліївна Шнайдер,вперше побачила світ 18 квітня 1860 року в містечку Миколаєві в сім’ї повітового комісара. Батькової турботи дівчинка отримала недостатньо, адже коли їй було 10, Юліан помер.  Виховання Юлії лягло на тендітні плечі матері,яка мала чудовий голос та любила співати дівчинці українські пісні,чим і прищепила їй любов до українського фольклору.
Навчалась Юлія спочатку вдома,а згодом у Львівській учительській семінарії. Там дівчина захоплюється творами відомих світових літераторів,зокрема Івана Франка. Після закінчення семінарії Юлії випадає нагода працювати вчителем у Бібрці на Львівщині,де вона повністю віддається роботі,але її труд не був оцінений. Тому молода вчителька починає писати власні твори.
Свій перший вірш Уляна Кравченко опублікувала в газеті «Зоря»,де вони і потрапили на очі Іванові Франкові. Особливе враження на нього справила поезія «Згадай мене,милий». З того часу між Франком та Уляною починається жваве листування,яке не припиняється аж до кінця життя письменника. Іван Франко допомагає молодій поетесі,надихає її. Саме він запропонував псевдонім,бо Уляна – гарне українське ім’я,а прізвище Шнайдер з німецької мови означає «кравець»,тому Юлія стає Уляною Кравченко.
    Учителювала жінка в багатьох різних школах,у селі Лужок Долішній вона виходить заміж,згодом працює в селі Сільці на Дрогобиччині.
    Успіх поетесі приносить перша ж збірка її поезій «Primavera» – перша збірка жінки-поетеси на Галичині,що наче заявила про рівність жінок та чоловіків.
Тривалий час Уляна Кравченко писала дитячі твори,які публікувала в журналі «Двінок». Переважно тематика віршів про маму;мабуть,тому,що самій жінці не випало нагоди відчути щастя материнства. Її твори вирізняються чутливістю та ніжністю,глибиною і тонкістю,звертаннями до природи й весни.
   Переїхавши до Перемишля,поетеса згодом стає членом Спілки радянських письменників України.
   Життя Уляни Кравченко обірвалось у 1947 році. Похована поетеса в Перемишлі; місце поховання не залишилось забутим – могилою опікується родина Лесі Хамуляк. А кожного року пластунки Дрогобича вшановують пам’ять великої галицької поетеси. Кожен член куреня повинен знати біографію своєї патронеси, а такі заходи допомагають поширити знання про мужню жінку, чудову вчительку та талановиту поетку Галичини – Уляну Кравченко.

Ірина Лесишин

[fcomment}