Оксана Радищак: «Труднощі в бізнесі вчать більше працювати. І ніколи не здаватися!»

Її звати Оксана Радищак. Вона живе у Стебнику і кілька років розвиває власну справу. Якщо ви мешканець міста калійників або активний користувач фейсбуку, то, поза сумнівом, могли чути про її «Стебничатко» – дитячу книгарню та магазин з  канцтоварами, два в одному.

Про власну справу в умовах карантину і те, що надихає – у нашій розмові.

– Оксано, ви колись розповідали, що любов до книги вам прищепив батько. І саме тому у вас не продукти, а книгарня. Це так?

– Взагалі за освітою я бухгалтер. Працювала за спеціальністю на Стебницькому ДГХП «Полімінерал» бухгалтером по зарплаті на гірничому руднику 1. Потім був  «Дрогобичводоканал», обліковець на дільниці в Стебнику. Аж потім прийшла ідея власного бізнесу. Мабуть, передалася любов до книг від покійного батька, так і з’явилася в місті дитяча книгарня.

– Як пережили карантин, яких т руднощів зазнали? Як їх перебороли?

– Карантин пережила як всі, була два місяці зачинена. Але опускати рук не було як, тому більше почала працювати онлайн.  І знаєте що? За цей час у мене з’явилися нові постійні клієнти, тож практику ведення бізнесу онлайн продовжую.
Можна сказати, що не було аж дуже зле.  Якщо шукати спосіб, нові шляхи – можна було дати раду. Зате, вперше з’явилося більше часу для  сім’ї. У всьому треба бачити позитив.

– Чому вчать вас труднощі?

– Труднощі в бізнесі вчать більше працювати. І ніколи не здаватися. Труднощі, перепони – явище тимчасове, і виникають, мабуть, в кожного в процесі роботи. Але якщо постійно вдосконалюватись, то можна здолати будь-які негаразди.

– Що треба знати людині, яка хотіла би  займатися такою ж справою, як і у вас?

– Найголовніше – не боятися. Якщо людина впевнена, що зможе, то потрібно діяти.
Я постійно вчу щось нове, адже все змінюється. І помиляюся не один раз. Але ж не
помиляється той, хто нічого не робить.

– Перше вересня на носі: які маєте цікавинки у продажу? Де знаходите гарний і оригінальний товар?

– Постійно відстежую інтернет-гуртівні, слідкую за новинками. Також запитую діток, що би вони хотіли бачити в магазині. Ми, так би мовити, співпрацюємо.
Канцтовари стараюся завозити якісні, на гарне і дешеве не дуже «ведуся». Але все ж більше спеціалізуюся на книгах і друкованій продукції.

– Розкажіть про свою сім’ю.

– Моя сім’я – це чоловік Степан та чарівна донечка Катруся. Чоловік гарний майстер
по ремонту, навіть може сам придумати і намалювати дизайн. Доця вчиться в 6 класі. Дуже любить малювати, займається танцями, співає в церковному дитячому хорі.
Моя сім’я – моя опора.

– Які маєте захоплення?
– Моє захоплення – домашні тварини. Вони мене, можна сказати, заспокоюють.
Зараз маємо пару папуг та шиншилку. Але на цьому не зупиняємося. Ще в планах собака, ну і може ще хтось. Побачимо.

– Про що мрієте?
– Мрію про велику книгарню-кав’ярню в нашому місті. Куди б могли приходити батьки з дітками і, в затишній атмосфері, гарно та з користю проводити час. Так, наразі це всього лиш мрія. Бо є питання з приміщенням і ресурсом. Але працюю, а там побачимо.
Головне – вперто і впевнено йти до мети!

Марія Кульчицька

Газета “Медіа Дрогобиччина”, № 5(62)

Публікацію створено в межах проекту “Розвивай\ся”, що реалізується за підтримки Української Галицької Партії