У Дрогобичі поховали 26 жертв НКВС: майже через століття вони знайшли свій останній спочинок

14 липня у Дрогобичі відбулося поховання ще 26 жертв політичних репресій НКВС, останки яких були ексгумовані на території колишньої катівні радянських спецслужб – Тюрми на Стрийській. Майже через століття після своєї трагічної загибелі вони отримали гідне християнське поховання.

Усі тіла були виявлені у 2022 році під час третього етапу археологічно-пошукових робіт, які проводило комунальне підприємство Львівської обласної ради «Доля» на території монастиря Верховних Апостолів Петра і Павла у Дрогобичі.

За висновками дослідників, усі знайдені останки належать чоловікам віком приблизно від 18 до 30 років. Історики Дрогобича схиляються до версії, що це могли бути члени ОУН та УПА, яких радянські каральні органи вбили, в тому числі, вже після 1944 року.

Жалобні заходи розпочалися у храмі святих апостолів Петра і Павла. Після заупокійного богослужіння траурна процесія з домовинами вирушила центральними вулицями Дрогобича до площі Ринок. Саме в цей момент над містом розпочався сильний дощ, ніби сама природа схилила голову у скорботі за невинно вбитими.

На площі Ринок відбулася загальноміська панахида за участі духовенства, представників обласної, районної та міської влади, військових, громадськості й небайдужих мешканців громади.

Заупокійне богослужіння очолив єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав Приріз у співслужінні з владикою Григорієм Комаром.

У своїй проповіді владика Ярослав Приріз наголосив, що більшовицький режим намагався не лише фізично знищити людей, а й стерти саму пам’ять про них.

«Тирани думали, що смерть матиме останнє слово. Але останнє слово належить Богові та правді. Ворог може приховати злочин, закрити архіви, засипати могили, однак не здатен знищити пам’ять і правду. Сьогодні ми повертаємо цим людям людську гідність і християнський спочинок».

Владика також провів паралелі між злочинами тоталітарного режиму минулого та сучасною російською агресією проти України, зазначивши, що українці знову змушені боротися з тим самим злом, яке не змінило своєї суті.

26 людських доль. 26 чиїхось синів, дочок, батьків і матерів. Їхніх імен, на жаль, встановити не вдалося. Та майже через століття вони нарешті повернулися до людської пам’яті й отримали належне поховання.

Дивлячись на домовини, важко було позбутися думки, наскільки болісно історія перегукується із сьогоденням. Минуло понад вісімдесят років, але ворог знову приносить на українську землю смерть, катування і біль. Знову українські міста проводжають своїх Героїв. Знову матері оплакують дітей. Знову пам’ять стає зброєю проти тих, хто прагне позбавити народ його історії.

Перепоховання 26 жертв НКВС стало не лише актом історичної справедливості, а й нагадуванням: злочини тоталітарних режимів не мають бути забуті, а пам’ять про невинно вбитих залишається моральним обов’язком кожного покоління.

Одне з найтрагічніших місць в історії Дрогобича

Будівля на вулиці Стрийській, 3, де сьогодні розташований корпус Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, у 1939–1941 роках була обласним управлінням НКВС та слідчою в’язницею. Під час відступу радянських військ у червні 1941 року співробітники НКВС масово розстрілювали й жорстоко катували ув’язнених. За оцінками істориків, лише у Дрогобичі жертвами більшовицьких репресій стали понад 1200 людей.

Пошукові роботи на території колишньої катівні розпочалися ще наприкінці 1990 року. Першими були знайдені останки 486 жертв, яких велелюдно похоронили 14 липня 1991 року. До слова, з них опізнано було лише 18 осіб.

У 2001 році на міському кладовищі по вулиці м.Грушевського поховали останки ще 74 закатованих в’язнів. Однак дослідники тоді наголошували, що не всіх жертв вдалося знайти.

Нові масові захоронення були виявлені під час археологічних робіт у 2019 році в саду на території колишньої тюрми. 14 липня 2021 року відбулося третє велелюдне поховання останків 78 осіб – жертв НКВС.

Тепер, 14 липня 2026 року, Дрогобич провів до місця вічного спочинку останки ще 26 невинно закатованих людей, яких вдалося віднайти під час подальших досліджень. Відтак ексгумовано і похоронено уже 664 осіб.

Нагадаємо, історії «Тюрми на Стрийській» присвячено документальний фільм «Тюрма на Стрийській», прем’єра якого відбулася 27 січня 2022 року. Стрічка розповідає про злочини радянського режиму, пошукові роботи на території колишньої в’язниці та повернення історичної пам’яті про жертв комуністичного терору.

Віра ЧОПИК, фото авторки

Фото та відеорепортаж з події дивіться на нашій сторінці у Фуйсбук: https://www.facebook.com/drogmedia