Сліди забутої німецької колонії поблизу Меденич
Цього місця немає на жодній сучасній карті! Якби не самотній цвинтар на краю річкового обриву – ніколи б й не здогадався, що тут колись процвітала німецька колонія Угартсберґ.
Зараз це чисте поле, а менш як сто років тому тут було 30 хат, власна церква і школа. Куди зникла колонія, та як знайти старий цвинтар – читаємо у статті Андрія РИШТУНА на ресурсі rdzs.org.
У це важко повірити, але до приходу “совєтів” практично в кожному селі на Галичині проживали німецькі колоністи. «Шваби», як їх називали місцеві, з’явилися на Західній Україні у 1780-хх роках. Це були переселенці, що втікали від голоду та безземелля в рідній Лотарингії. Тут вони освоювали цілину, рубали ліс та, навіть, плавили руду у Карпатах, зокрема і на Дрогобиччині.


Прихід німців суттєво підняв місцеву культуру землеробства: зросли врожаї, зменшився голод. Попри очевидні плюси, селяни недолюблювали Швабів через їх віру та протекторат держави.

Тому, інколи, німецькі колонії будувалися окремо в полі далеко від українських сіл. Яскравими прикладами є загадкове Konigsau (с.Рівне) у вигляді пентаграми чи наш Угартсберг на стрімкому березі річки Летнянка.

Довгих 150 років жили німці на українських землях. Частина з них вивчила мову і асимілювалася, поповнивши місцевий генофонд. Решту ж, під час Другої Світової Війни, вернулися на свою історичну батьківщину, покинувши будинки та тварин напризволяще.



Після відходу німців поселення Угартсберґ спалила УПА, щоб воно не дісталося “Совєтам”. Ті ж, довго не думаючи, переорали все (разом із церквою) тракторами і посадили там «картошку». Лише старі німецькі дороги залишилися на тих же місцях, що й колись.

Аж з настанням Незалежності діти німецьких поселенців змогли провідати свою малу батьківщину. Вони, разом із місцевою громадою, попіднімали надгробки та облагородили цвинтар – все що залишилося від колись процвітаючої колонії Угартсберґ.


Німці поїхали – за цвинтар забули. Поховання заросли травою, а злодії зрізали частину паркану. Доріг чи сіл поруч катма. Якби не точка на Гугл картах, то і не здогадаєшся, що тут таке є.




Щоб добратися до цвинтаря їдемо зі Щирця в сторону с.Меденичі, там де знаменитий зоопарк «Лімпопо». Навпроти с.Гірське, звертаємо праворуч на ґрунтову дорогу (ось точка на карті).

Через 1.7км опиняємося біля газових труб. Звідси вже буде видно цвинтар і статую Ісуса. Ось його координати. Далі прийдеться йти по азимуту через ріллю: дороги туди немає.




Ця місцевість називається «Випучки» бо земля ніби випинається над річкою Летнянка. Все що тут залишилося від німецької колонії – старий цвинтар і цей польський топонім. Надгробків на ньому небагато, але надписи читаються добре.





За 150 років існування Угартсберґа поховань було значно більше. Селяни досі пам’ятають великий курган-могилу з написом «1914»: тут проходила лінія фронту і велися бої. За Союзу курган зруйнували, а землю використати для будівництва дороги Меденичі – Пустомити.


Схожі німецькі поховання є й по інших селах, наприклад в Хоросно. Але лише Угартсберґ стоїть одиноко посеред чистого поля за 4км від найближчого с.Меденичі.

“Випучки” – місце цікаве і непересічне. Крім старого цвинтаря звідси відкриваються неймовірні краєвиди на Карпати з горою Параска та Орівською ВЕС.

Проїжджаючи поруч – зазирніть в Угартсберґ: раптом у Ваших венах тече німецька кров і серце заб’ється частіше!

Варварство совєтів нам ясне,але варварство представників місцевих недогромадян теж відома у всі часи.
цікаво
Я читачам розповім ще таку історію.
В описаній місцевості було, як видно з карти, кілька колоній. Кожна з них мала своє кладовище.
Восени 1944 року, після того як пройшов фронт, військова влада взялась ремонтувати вщент розбиту дорогу. Адже по ній усе літо йшли колони техніки. Спершу німецької, бо вони відступали, пізніше радянської, які наступали. Кожна сторона бомбила ворожі колони. Дорога була повністю розбита.
до ремонту залучали німецьких полонених з таборів, що були поблизу Дрогобича. А в якості матеріалу використовували гранітні, мармурові та пісковикові надгробки з німецьких цвинтарів. Кілька цвинтарів були розібрані повністю.
сьогодні на глибині близько 1,5 м лежать ці надгробки, а зверху сучасна дорога , кілька років тому відремонтована фірмою “Онур”.