Дрогобич запровадив мораторій на російськомовний контент: що це означає

Дрогобицька міська рада сьогодні, 6 серпня, ухвалила рішення про запровадження мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту на території громади. Він діятиме до моменту повного припинення збройної агресії російської федерації проти України.

Що змінює це рішення для жителів громади, чим російськомовний контент відрізняється від російського та чи можуть за його використання оштрафувати — розбиралася редакція ДрогМедіа.

Що передбачає рішення міської ради

У документі йдеться про запровадження мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту, тобто такого, що створений або використовується за допомогою російської мови в будь-яких формах.

Міська рада доручила виконавчим органам проінформувати підприємців, установи, організації та мешканців громади про запровадження мораторію. Контроль за виконанням рішення здійснюватимуть профільні депутатські комісії.

Підставою для ухвалення рішення стали Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Закон України «Про культуру», постанова Верховної Ради України «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави», а також рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 2017 року про припинення публічного відтворення аудіовізуальних творів російською мовою.

Російськомовний чи російський контент: у чому різниця

Попри схожість цих понять, вони не є тотожними.

Російськомовний культурний продукт — це будь-який культурний продукт, створений або виконаний російською мовою, незалежно від того, хто його автор. Наприклад, це може бути пісня українського виконавця, виконана російською мовою, російськомовна вистава українського театру, аудіокнига чи стендап російською.

Натомість російський культурний продукт визначається країною походження. До нього належать, зокрема, фільми, серіали, музика чи інші твори, створені в Росії або російськими виконавцями. Прикладом можуть бути пісні Григорія Лепса чи Олега Газманова, російські телесеріали або концерти артистів із РФ.

Таким чином, російськомовний культурний продукт є ширшим поняттям. Наприклад, пісня українського артиста російською мовою не є російським продуктом, але є російськомовним.

Чи можуть оштрафувати за порушення мораторію

Це питання викликає найбільше дискусій.

Сам по собі мораторій не встановлює нової адміністративної чи кримінальної відповідальності. У Кодексі України про адміністративні правопорушення немає окремої статті «за порушення мораторію».

Тобто поліція не може скласти протокол лише через те, що людина порушила рішення міської ради.

Водночас це не означає, що правоохоронці не реагуватимуть на подібні випадки.

За що тоді можуть притягнути до відповідальності

На практиці поліція застосовує вже чинні норми законодавства.

Якщо публічне відтворення музики супроводжується конфліктом, порушенням громадського порядку, нецензурною лайкою чи злісним ігноруванням законних вимог, правоохоронці можуть скласти адміністративний протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення — «Дрібне хуліганство».

Саме за цією статтею нещодавно оштрафували двох учасниць конфлікту на одному з відпочинкових комплексів Дрогобиччини. Причиною розгляду справи стало не саме прослуховування російськомовної музики, а порушення громадського порядку під час конфлікту.

Подібний випадок стався днями й у Трускавці. Після появи відео в соціальних мережах поліція встановила трьох відпочивальників, які публічно слухали російськомовні пісні на пляжі одного з озер. Правоохоронці повідомили, що вирішують питання про притягнення їх до адміністративної відповідальності. Остаточну правову кваліфікацію їхніх дій визначатимуть залежно від встановлених обставин.

Іншими словами, покарання настає не за сам факт існування мораторію, а за порушення норм чинного законодавства.

Чи є Дрогобич першим

Ні.

Ще у 2018 році Львівська обласна рада запровадила мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території всієї області. Пізніше аналогічні рішення ухвалювали й окремі громади Львівщини, зокрема таке рішення прийняла і Дрогобицька районна рада за день до повномасштабної війни – 23 лютого 2022 року.

Після початку повномасштабного вторгнення контроль за дотриманням таких рішень посилили. На Львівщині створювали міжвідомчі робочі групи, які проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу із закладами торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, а також реагували на звернення громадян щодо використання російськомовного культурного продукту.

Навіщо тоді потрібен мораторій

Юристи звертають увагу, що рішення місцевої ради насамперед має нормативний і суспільний характер. Воно демонструє офіційну позицію громади, визначає правила використання культурного продукту в публічному просторі, дає органам місцевого самоврядування підстави проводити роз’яснювальну роботу та реагувати на звернення мешканців.

Водночас мораторій не замінює законів України і не створює окремого виду адміністративної відповідальності.

Фактично він є додатковим інструментом місцевої політики, тоді як реальні механізми покарання залишаються тими, що вже передбачені чинним законодавством України.

Як в Україні регулюється російський контент

Якщо щодо російськомовного культурного продукту місцеві ради ухвалюють переважно рекомендаційні мораторії, то стосовно російського культурного продукту на державному рівні вже діють законодавчі обмеження.

Зокрема, у 2022 році Верховна Рада ухвалила Закон України № 2310-IX, який заборонив публічне виконання, демонстрацію та трансляцію більшості фонограм, відеограм, музичних кліпів і музичних творів виконавців, які є або були після 1991 року громадянами держави-агресора.

Крім того, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення контролює дотримання цих вимог теле- та радіомовниками. За їх порушення до мовників можуть застосовувати санкції — від штрафів до анулювання ліцензії у випадках, передбачених законодавством.

Як це працює для бізнесу та громадян

Для ресторанів, кафе, магазинів чи інших закладів механізм інший.

Якщо трансляція російського контенту порушує вимоги законодавства, можливі:

• звернення громадян до поліції чи органів місцевого самоврядування;
• приписи або вимоги усунути порушення, якщо йдеться про сферу компетенції відповідного органу;

Для звичайного закладу громадського харчування окремого штрафу саме за увімкнену російську пісню закон не встановлює.

Також для громадян окремого штрафу за прослуховування російської музики чи російськомовного контенту закон не встановлює. Якщо ж використання такого контенту супроводжується порушенням громадського порядку, правоохоронці можуть застосовувати норми Кодексу України про адміністративні правопорушення залежно від конкретних обставин.

Підготувала Віра ЧОПИК