Військового з Дрогобиччини засудили до 10 років ув’язнення за вбивство цивільного на Донеччині

Олександрівський районний суд Донецької області визнав винним у вбивстві військовослужбовця, уродженця Дрогобицького району, який під час перебування на службі застрелив цивільного мешканця селища Олександрівка. За скоєне чоловіка засудили до 10 років позбавлення волі.

Відповідний вирок оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Обставини справи

За даними суду, 10 жовтня 2025 року обвинувачений — оператор розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем 1-го корпусу НГУ «Азов» — разом із побратимом приїхав до іншого військовослужбовця в селищі Олександрівка. Причина приїзду — побутова: у їхньому населеному пункті не було світла й води після обстрілів, тож чоловіки хотіли помитися та випрати речі.

Як встановив суд, загиблий впродовж останніх двох місяців неодноразово конфліктував із військовими, які там мешкали. Він вживав алкоголь, займав проросійську позицію та провокував словесно — за свідченнями учасників подій, кричав, що військові «бандерівці», погрожував приходом «путіна, який наведе порядок», і що вони «здохнуть».

Того вечора чоловік був у стані алкогольного сп’яніння (за результатами токсикологічної експертизи — середнього ступеня) і підходив до військових щонайменше двічі, щоразу отримуючи прохання піти геть.
Близько 19:50 військові почули звук, схожий на політ дрона-камікадзе типу «Шахед». Обвинувачений, маючи досвід збиття FPV-дронів, схопив автомат UAR-15, що належав побратиму (і стояв у кутку кімнати), та вибіг у двір, аби за потреби збити апарат. Коли вибіг на вулицю, він переступив межу, але ж він не знав, що там розділено і в цей час вийшов загиблий зі свого приміщення та починає кричати: «Я тебе поріжу, це моя територія». 

Саме тут, за версією обвинуваченого, сусід вибіг йому назустріч, схопився за ствол автомата й почав тягнути його на себе, вигукуючи погрози й тримаючи в руці ніж. У боротьбі обидва впали на сходах при вході в прибудову будинку, піднялися, боротьба за зброю тривала — за словами обвинуваченого, він вибив ніж, штовхнув сусіда автоматом уперед, той, падаючи, продовжував тримати зброю за цівку, а сам обвинувачений, намагаючись висмикнути автомат на себе, «машинально» натиснув на спусковий гачок. Пролунало кілька пострілів (сам він називав три-чотири, свідки — до восьми), і сусід упав та більше не підводився.

Проте суд визнав цю версію недостовірною. Огляд місця події, слідчий експеримент і, головне, висновок судмедекспертизи спростували її по кількох пунктах:

• на тілі обвинуваченого не виявлено жодних тілесних ушкоджень, які могла завдати йому людина, що нібито активно чинила опір із ножем;
• за висновком балістичної експертизи, постріли не могли статися випадково — при струсі чи падінні зброї без натискання на курок постріл технічно неможливий;
• висновок судмедекспертизи зафіксував, що обвинувачений здійснив не поодинокий постріл, а вісім пострілів у людину, яка вже лежала;
• потерпілий справді мав тілесні ушкодження середньої тяжкості (садна, переломи ребер, синці), отримані незадовго до смерті — але вони не пов’язані з вогнепальними пораненнями і, за оцінкою суду, не підтверджують версію про рівноправну бійку з ножем, а радше свідчать про застосування сили щодо потерпілого до моменту пострілів.

Свідок-побратим, який перебував поруч, підтвердив лише те, що бачив сутичку і чув постріли, але зізнався, що деталей — хто, що і як робив — не бачив через темряву, а версію про ніж і опір переказав зі слів самого обвинуваченого. Суд окремо зауважив: почувши нібито про загрозу для життя побратима, свідок не наблизився й не втрутився — що також ставить його розповідь під сумнів.

Як характеризують обвинуваченого товариші по службі

У судовому засіданні кілька свідків-військовослужбовців дали позитивну характеристику обвинуваченому.

Командир взводу, у якому проходив службу обвинувачений, охарактеризував його як «дуже цінну та адекватну людину». За його словами, за весь час проходження служби обвинуваченим не було жодних конфліктних ситуацій за його участі, тож звістка про те, що саме він причетний до вбивства, стала для командування «шоковою новиною».

Побратим, який перебував разом з обвинуваченим у будинку в момент подій, також відгукнувся про нього позитивно: за його словами, обвинуваченого знає з липня 2025 року як «хорошого воїна, надійного», який був старшим групи і своєрідним наставником для інших.

Рішення суду

Суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство) і відхилив клопотання захисту про перекваліфікацію на необережне заподіяння смерті (ст. 119 КК). Призначено покарання — 10 років позбавлення волі.

Обтяжуючою обставиною визнано вчинення злочину з використанням умов воєнного стану: зброя не належала обвинуваченому особисто, а була видана військовослужбовцю для захисту держави. Пом’якшуючими — участь у відбитті збройної агресії РФ та поранення, отримане під час бойових дій.

Суд також частково задовольнив цивільний позов колишньої дружини загиблого, стягнувши з обвинуваченого 95 272 грн матеріальної шкоди, 100 000 грн моральної шкоди (з-поміж заявленого 1 млн грн) та 40 000 грн на правничу допомогу.

Вирок набирає законної сили через 30 днів, якщо не буде оскаржений.

Фото ілюстративне