Алея Пам’яті у Підбужі: як у селищі вшанували полеглих Героїв

У селищі Підбуж Східницької громади на Дрогобиччині відкрили Алею Пам’яті полеглим Захисникам України. Меморіал облаштували на вулиці Шевченка — у самому центрі населеного пункту поблизу приміщення колишнього суду за часів Австро-Угорщини, а відтак катівні НКВС за часів большевицької окупації, де вже стоїть пам’ятний знак жертвам червоних окупантів. Тепер тут увічнили імена вісьмох воїнів-підбужан, які віддали свої життя за те, щоби нащадки цих окупантів більше ніколи не прийшли на нашу землю.

Джерело: Східницька селищна рада.

На Алеї Пам’яті встановили стели з портретами та іменами загиблих уродженців Підбужа:

• Петра Андруневчина,
• Петра Антоника,
• Степана Волощука,
• Василя Пастуха,
• Андрія Химина,
• Михайла Смеречака,
• Василя Куціра,
• Василя Кенца.

Відкриття зібрало численних мешканців селища і навколишніх сіл, родини полеглих, духовенство та представників влади. Перед початком урочистостей відбулося освячення статуї Матері Божої, яка встановлена поруч як символ духовного захисту та надії. Після цього відкрили пам’ятні дошки — родини воїнів знімали прапори з портретів своїх близьких.

Під час заходу учні місцевого закладу освіти зачитували біографії загиблих, а священнослужителі звершили спільну молитву за їхні душі. У ці моменти на Алеї панувала тиша, яку порушували лише слова спогадів і стримані емоції присутніх.

Селищний голова Іван Піляк у своєму виступі наголосив, що кожне ім’я на Алеї — це окреме життя, родина і нездійснені мрії. За його словами, пам’ять про полеглих воїнів — це не лише про минуле, а й про відповідальність сьогоднішніх поколінь.

Староста Підбузького старостинського округу Микола Тінишин закликав мешканців щодня знаходити час, щоб згадати загиблих захисників, підкресливши, що саме у пам’яті формується єдність громади.

Особливо емоційним став виступ матері загиблого воїна Степана Волощука, яка закликала не відвертати погляду від портретів на Алеї та пам’ятати, яку ціну заплатила Україна за свободу.

«Коли будете в Підбужі, як будете йти по вулиці Шевченка, не відвертайте погляд від портретів, а вчитайтесь у дати їхнього народження. А коли усвідомите, подивіться на стіну позаду. У цьому будинку за часів Австро-Угорської імперії, польської окупації було приміщення суду. Сюди приходили люди з усіх навколишніх гірських сіл вирішувати справи. Коли у 1939 році прийшли асвабадітілі, вони перетворили цей будинок на катівню. І тепер багато хто здригається від згадки, що це катівня. Але насправді, куди б не ступила кацапська нога, куди б не дотягнулась та кривава рука — все перетворюється на руїни та катівні. І це продовжується і далі. Треба зрозуміти, звідки приходить зло, а звідки добро. І просити Матір Божу про захист, мир і Перемогу!»

Меморіальний захід доповнили патріотичні виступи місцевих виконавців і колективів. Прозвучали пісні, присвячені Україні та її захисникам, а завершилося відкриття спільною молитвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни».

Алея Пам’яті у Підбужі стане місцем, куди приходитимуть не лише родини полеглих, а й усі, хто хоче вшанувати воїнів. Вона закарбовує імена тих, хто віддав життя за Україну, і нагадує: пам’ять про них є частиною щоденної відповідальності громади.