Дорога зцілення: прикордонники, які повернулися з полону, побували у Львові
Разом із психологинею відомчого реабілітаційного центру Державної прикордонної служби України Наталією Василець наші воїни відвідали ветеранський простір «ВИБІР» у Львівському Будинку офіцерів — місце підтримки захисників і захисниць, психологічної адаптації, відновлення та живого спілкування.
Символічно, що подорож розпочалася з теплої лекції культурологині Оксани Козинкевич, яка розповіла маловідомі факти з біографії Тараса Шевченка. Наприклад, воїни дізналися, що свій «Заповіт» він написав усього у 26 років.
Особливе враження справила експозиція, присвячена боротьбі України за Незалежність. Серед її експонатів — форма петлюрівського війська, пошита в Англії, збита пінопластова «Гербера», довжелезний прапор з автографами українських захисників, а також скульптура Петра Грицюка «Хробак-інтервент» — влучний метафоричний образ ворога, що народився зі слів Роберта Мадяра. За словами екскурсоводів, цей артоб’єкт викупили в автора за 200 тисяч гривень.
Разом із сотнями інших експонатів це творить не просто виставку, а простір пам’яті, де сучасна війна прочитується і через документ, і через художній образ. Для прикордонників, які провели в полоні два-три роки, ця експозиція стала особливо сильним досвідом: багато з того, що тут представлено, вони раніше не бачили й не знали.
Ще однією важливою зупинкою став Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла. У Львові це не лише велична святиня в центрі міста, а й місце, тісно пов’язане з військовими та капеланським служінням. Саме тут діє Центр військового капеланства Львівської архиєпархії УГКЦ, який опікується воїнами, зокрема й підрозділами Західного регіонального управління ДПСУ.
Храм має непросту історію: тривалий час він був книгосховищем, а для вірян знову відкрився у 2011 році. Сьогодні його підземелля — одна з найбільших і найцікавіших музейних локацій Львова: двоярусний простір площею близько 1300 квадратних метрів із фресками, реліквіями, саркофагом львівського архієпископа, макетами давнього міста та історією, яку тут можна відчути буквально крок за кроком.
Для прикордонників, які повернулися з полону, відновлення — це не лише медичні процедури чи фізична реабілітація. Це ще й мить, коли знову відчуваєш інтерес до світу. Це розмова, яка не ранить. Це місце, де пам’ять не тисне, а допомагає зібрати себе заново. Це дорога зцілення, яка веде до людей, до сенсів, до себе.
Ініціативу реалізували за участі БФ ГО «Рокада», Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Львівського Будинку офіцерів, ГО Bevar Ukraine та CISU — донорської організації з Данії, що підтримує проєкти міжнародного розвитку.
Подорожував з прикордонниками Олекса Никитич