Тривожність під час війни: як зрозуміти, що з вами відбувається, і що робити

В умовах повномасштабної війни українці дедалі частіше стикаються з підвищеною тривожністю. Коли така реакція є нормальною, а коли потребує уваги фахівця, пояснила психологиня Львівського осередку ГО «Захист держави» Любов Гриник.

За словами фахівчині, тривога та страх виконують важливу захисну функцію – вони сигналізують про небезпеку та мобілізують людину до дій.

«Тривога – це не ворог. Це емоція, яка попереджає нас про реальну або потенційну загрозу і допомагає вчасно реагувати. У такому випадку вона є нашим помічником», – пояснює Любов Гриник.

Психологиня наголошує, що страх і тривога – не тотожні поняття. Страх завжди має конкретну причину чи об’єкт, який несе небезпеку. Якщо ж інтенсивність страху стає надмірною, він може перерости у фобію. Натомість тривога часто пов’язана з невизначеністю та очікуванням.

У нинішніх реаліях, за словами фахівчині, тривожність є нормальною реакцією, коли йдеться про реальні загрози життю та здоров’ю – повітряні тривоги, ракетні удари, переживання за близьких на фронті чи невизначеність щодо майбутнього.

«Коли ми відчуваємо тривогу, наша увага загострюється, з’являється бажання діяти, готуватися, щось контролювати. У цьому сенсі тривога ніби каже: “Будь уважним”, “Подумай, що ти можеш зробити”», – зазначає Любов Гриник.

Водночас психологиня застерігає: інколи тривога перестає виконувати захисну функцію і починає шкодити. Йдеться про ситуації, коли реальна загроза вже минула, а відчуття напруги не зникає, коли тривога не має чіткої причини або стає постійною та заважає зосереджуватися на повсякденному житті.

«Якщо тривога не допомагає діяти, а навпаки сковує, виснажує і “висмоктує” сили, – це сигнал, що людині може знадобитися підтримка або фахова допомога», – пояснює психологиня.

Серед ознак, які можуть свідчити про шкідливу тривожність, фахівчиня називає безпричинні переживання, постійне очікування негативних подій, складність з концентрацією та відчуття, що контроль над ситуацією не зростає.

Любов Гриник також поділилася простими порадами, які можуть допомогти впоратися з тривогою самостійно. Зокрема, йдеться про дихальні практики, усвідомлене співставлення рівня загрози й переживань, розмову з близькими, фокус на тому, на що людина реально має вплив, а також турботу про фізичне та ментальне здоров’я.

«Іноді достатньо зупинитися, подихати, обмежити потік негативних новин і чесно запитати себе: що я можу зробити саме зараз. Це допомагає повернути відчуття опори», – підсумовує психологиня.