У Дрогобичі впорядковують найдавніший цвинтар
Цвинтар на Трускавецькій. Одна з тих дрогобицьких пам’яток, яка багато важить не лише для дрогобичан.
Про цей некрополь можна розповідати ще досить довго, оскільки він є унікальним об’єктом минувшини, на якому поховані багато відомих діячів нашої землі. Та останнім часом кладовище буквально занепадає і потребує не лише уваги тих, для кого історична пам’ять – не звук порожній, а впорядкування та відновлення.
Не можна сказати, що тут нічого не робилося впродовж останніх десятиліть. Та все було епізодично, фрагментарно. Вперше, понад двадцять літ тому, волонтери з України, Польщі, Франції, инших країн під егідою БФ «Карітас» СДЄ УГКЦ та польського Товариства «Магурич» відновили один ряд поховань. Тоді, зокрема було віднайдено найстарші надгробки на найстаршому кладовищі особливої провінції (1792 та 1808 років). Відтак місцева польська громада відновила капличку Нахліків й частково прибрала та впорядкувала зачинений 1972 року цвинтар.
Тепер нарешті починається новий етап: Польське Товариство національної спадщини та організація «Спільнота польська» вирішили допомогти Дрогобичу й втілити масштабний, розрахований не на один рік проєкт відновлення та впорядкування цього визначного пам’ятного місця.
Напевно, в пригоді тим, хто втілюватиме новий проєкт стане в пригоді й оцифрування кладовища, здійснене нещодавно латвійськими друзями нашого міста.
Координуватиме роботи громадська активістка, член правління Верхньосілезького відділення «спільноти польської Аліція Бжан- Кльось з польського Битома, як добре знають в Україні й, звісно ж У Дрогобичі, з яким пов’язана її діяльність понад два десятиліття.
Пані Аліція координує та організовує гуманітарну допомогу польській спільноті, місту. Багато що завдяки пані їй було зроблено за останні роки, в час ковідної пандемії, під час війни з Росією: допомога для немовлят в Дрогобицькій пологовій лікарні, щорічна акція «Подаруй вогник на Креси» і безліч инших гуманітарних проєктів, доправлення різного роду допомоги національним громадам міста, вимушеним переселенцям тощо…Нещодавно Аліція Бжан-Кльось, у зв’язку з початком робіт на цвинтарі на Трускавецькій знову відвідала Дрогобич.
– Ніколи в житті не підозрювала, та так уже в життя склалося житті, що стала займатися цвинтарями. Цим займаюся майже два десятки років. Всім відома, скажімо, наша акція «подаруй вогник на Креси» («Podaruj znicz na Kresy»), в рамках якої в Україну було привезено десятки тисяч лампадок, зокрема на Львівщину й були вони запалені на тих кладовищах, де є польські поховання. Робимо це щорічно в поминальний день першого листопада.
Нині ж, завдяки можливостям, які надав Інститут національної спадщини «Полоніка» щодо волонтерської праці на кладовищах, взялися ми за співпрацю з метою впорядкування найстаршого некрополя в Дрогобичі. Справа ця вельми складна, адже сьогодні це скорботне місце страшенно занедбане, ніхто тут буйну рослинність не косить не зрізує аварійні дерева, які часто ламає вітер, й вини пошкоджують могили. Сьогодні власне розпочався перший етап. Тривалої роботи. Прибираємо простір довкола могили Незнаного солдата, розчищаємо терен кладовища від повалених буревіями дерев.
Небавом, у вересні, повернемося й продовжимо.
Пані Аліція наголосила, що проєкт відновлення некрополя на Трускавецькій мав зацікавити всю громаду Дрогобича, тому сподіваємось, що доєднаються до нашого проєкту волонтери, небайдужі мешканці стародавнього міста. Наразі ж у втіленні проєкту беруть участь члени дрогобицької відділення Товариства польської культури Львівщини.
– На цвинтарі, який починаємо впорядковувати й відновлювати поховані австрійці, німці, поляки, українці, євреї, тож ми маємо повернути його до нормального стану, адже це – обличчя нашого міста – прокоментував Любомир Фрайт, голова Дрогобицького відділення Товариства польської культури Землі Львівської.
Справді, нині надто важливо, щоб ми всі, спільно з польським друзями-партнерами нарешті по-справжньому подбали про це місце. І пам’ятали: світ неповний без людей, що лежать тут.
В нинішні важкі, трагічні часи мусимо докласти зусиль, щоби наша спадщина, наша пам’ять були збережені, не поросли бур’яном, щоби можна було нашим старим некрополем похвалитися й пишатися. Щоб можна було вивчати й досліджувати спільну історію багатокультурного Дрогобича.
Декілька слів про некрополь.
Протягом своєї довгої історії Дрогобич мав багато відомих людей, які жили і творили у старовинному місті. Але так складена людська природа, що людина не вічна: із землі вона прийшла, у землю вона і повертається, саме там іде на вічний спочинок. Одним із місць такого спочинку для дрогобичан було засноване 1790 року кладовище на вулиці Трускавецькій.
У 80-х роках XVIII століття внаслідок реформ австрійського імператора Йосифа II усі прицерковні цвинтарі, необхідно було закрити з метою запобігання захворюванням, які наражали мешканців міст на епідемії, що в ті часи не раз лютували в Європі. На виконання розпорядження влади 1790 року за містом було засновано єдиний міський цвинтар.
Польський дослідник, колишній дрогобичанин Єжи Пілєцький, стверджує, що точна дата заснування некрополя – травень 1790 року й додає, що цей некрополь лише на чотири роки молодший від львівського Личаківського цвинтаря і є приблизним ровесником відомих цвинтарів – Повонзок у Варшаві та Раковіц у Кракові (Польща), Россі у Вільнюсі (Литва), Пер Ляшез у Парижі (Франція). До цього ще можна додати, що дрогобицький цвинтар на 44 роки старший за Байкове кладовище у Києві.
Леонід Ґольберґ, Світлини автора, джерело Майдан
