Заява керівництва філологічного факультету ДДПУ ім.І.Франка

Сьогодні в редакцію звернулися працівники університету з проханням опублікувати заяву керівництва філологічного факультету щодо ситуації з реорганізацією факультетів, раніше вже опубліковану на офіційному сайті навчального закладу. Подаємо дослівно:

Останніми днями в ЗМІ поширювалися різноманітні дописи щодо структурної реорганізації в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І. Франка, зокрема щодо нібито «ліквідації української філології», філологічного факультету ДДПУ ім. І. Франка. Автори дописів апелювали до студентства, до громадськості, до національного сумління, представляючи ситуацію як нібито «замах на українську ідентичність», «антиукраїнську інтригу зацікавлених осіб» тощо. Що ж, у 2019 році схожа спроба справді загрожувала філологічному факультетові і ми (колектив та студентство) спільно з громадськістю відстояли своє право на самобутність. Однак сьогодні ситуація дещо інша, тож вважаємо за потрібне дати роз’яснення.
Потреба структурної реорганізації в ДДПУ ім. І. Франка назрівала вже давно і на це є об’єктивні причини: демографічна криза, різке зменшення кількості студентів, проблеми з фінансуванням тощо. Особливо ускладнила ситуацію глибока економічна криза й проблеми бюджетного фінансування, викликані масштабною російською агресією після 24 лютого. Тому адміністрація Університету запропонувала проєкт об’єднання факультетів та інших структур навчального закладу, щоб і відповідати юридичним нормам України, й економити бюджетні кошти. Відтак має стати п’ять факультетів замість дев’яти. За це й проголосувала Вчена рада Університету 19-го травня 2022 року.
Однак у ЗМІ уперто поширюються чутки про нібито «ліквідацію» філологічного та інших факультетів, мовляв, їх «знищать» і «приєднають до сильніших факультетів». Це не відповідає правді, бо факультети об’єднуються на основі паритетності, врахування академічних та навчальних інтересів.
Внаслідок реорганізації й об’єднання буде створено «факультет української та іноземної філології». Які це дає переваги й позитивні імпульси розвиткові україністики навіть у цей складний воєнний час? Визначимо за пунктами.

  1. Об’єднання дає можливість у цей кризовий час забезпечити стабільність усіх наших факультетів та університету в цілому.
  2. Нова назва нашого факультету: «факультет української та іноземної філології» якраз увиразнює національну спрямованість факультету, чого не було раніше.
  3. Дві ключові кафедри – української мови й української літератури та теорії літератури – зберігаються, так само, як і подальший набір студентів на україністичні спеціальності, тож підстав хвилюватися, що «в час війни знищується національна ідентичність українства», нема жодних; продовжить своє функціонування також кафедра світової літератури та славістики в оновленому форматі.
  4. Історично значущий, Франків корпус нашого факультету по вул. Т. Шевченка 24, до речі, вперше за всі роки Незалежності капітально відремонтований завдяки новому керівництву Університету, й надалі зберігається за українською філологією.
  5. За рішенням адміністрації Університету, кафедрам української мови й української літератури та теорії літератури, кафедрі кафедри світової літератури та славістики будуть повернуті ті філологічні дисципліни, які в минулі роки були невмотивовано переведені під «опіку» інших підрозділів, а це, зрозуміло, зміцнить позиції наших кафедр.
  6. Лабораторія франкознавства продовжить своє функціонування на оновленому факультеті під опікою україністів.
  7. Адміністрація Університету діє системно: вона об’єднала й ущільнила окрім факультетів усі інші структури Університету, що об’єктивно оптимізує видатки на їхнє існування і чого жодні попередні спроби реорганізації, наприклад, у 2019 році, не передбачали.
  8. Нове керівництво Університету ще взимку підтримало ініціативу українських філологів щодо розвитку окремої націотворчої культурологічної лінії в нашому місті та регіоні і, гадаємо, вже невдовзі ми побачимо зрушення в цьому напрямку.
    Тож ані в студентів, ані у викладачів, ані в громадськості нема підстав хвилюватися щодо гаданого «занепаду» та «дезорганізації» національного виховання та підготовки кадрів українських філологів.
    Україні й українству бути!

Декан філологічного факультету ДДПУ ім. Івана Франка Петро Мацьків,
завідувач кафедри української літератури та теорії літератури Петро Іванишин,
завідувач кафедри світової літератури та славістики Леся-Рома Кравченко,
завідувач кафедри української мови Віра Котович

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *