Веломандрівка у Свидник: історична присяга упівців, храм в неоукраїнському стилі
Село Свидник до адмінреформи належало Турківському району і адміністративно підпорядковувалось Ластівській сільській раді, а тепер входить у Східницьку територіальну громаду Дрогобицького району. Дорога туди пролягає через Коритище та Ластівку. Коли відвідала його вперше у 2020 році, більша частина шляху – тотальне гірське бездоріжжя, зараз на даній ділянці частину дороги відремонтовано.
І хоч саме село невеличке, загублене в горах, але саме тут, в урочищі Сигли, 5 серпня 1944 р. відбулась історична подія державного значення – перша збірна Присяга 3-х сотень вояків УПА— “Змії”, “Булава” та “Леви” із використанням тексту затвердженого Великим Збором УГВР, який проходив у липні в селі Сприня на Самбірщині.
Як пише Ярослав Борщик в Енциклопедії історії України, сама присяга відбувалася в урочистій атмосфері, за участю представників вищого кер-ва УПА та духовенства. Присягати вояки могли тільки після закінчення вишколу. До цієї події вояки готувалися заздалегідь, вивчаючи напам’ять текст. Церемонія відбувалася на широкій галявині, повстанці були святково вбрані та зі зброєю в руках, усе це супроводжувалося богослужінням.
Церемонію присяги проводили шеф Головного військового штабу УПА Дмитро Грицай (“Перебийніс”), командир Дрогобицької воєнної округи Іван Белейович (“Дзвінчук”) і генсекретар внутрішніх справ УГВР Ростислав Волошин.
На честь цієї події в урочищі в 2004 р. споруджено каплицю Преображення Господнього (УГКЦ) та встановлено Камінь, на якому викарбовано текст Присяги добровольців.
Розташований Свидник на вис. 569 м над рівнем моря. Населення 260 осіб.
Місцеві школярі відвідують школу у сусідньому селі Ластівка. В плачевному стані перебуває Народний дім. Час тут немовби зупинився.
Та водночас у Свиднику на пагорбі височіє дуже красива церква Покрови Пресвятої Богородиці 1902 року, належить до неоукраїнського стилю, збудована на високому мурованому фундаменті, за деякими даними є інформація, що зберігся старовинний іконостас.
Згідно з даними Шематизму, до 1946 р. парафія належала до Розлуцького деканату, до І світової війни – до Старосамбірського, у 1924-29 рр. – до Підбузького (на нині – Підбузький дек.) Перемишльсько-Самбірсько-Сяніцька єпархія УГКЦ. У 1938 р. тут проживало 495 греко-католиків, 2 римо-католики, 17 євреїв.
У час підпілля УГКЦ у Свиднику служив з 1957 р. до другого ув’язнення о.Зеновій Бандерович. Храм Покрова – дерев’яний, збудований 1902 р., до 1946 р. – власність УГКЦ, потім – РПЦ.
У період з 1968 по 1989 рр. церква була зачинена через заборону богослужінь з боку радянської влади. 1989 – РПЦ.
1992 р. – рішення про почергове служіння у храмі не було виконане, греко-католиків не допускали до храму, тому було збудовано у 2004 р. Каплицю Преображення ГНІХ.
На даний час храм Покрови Богородиці належить ПЦУ.
Авторка фото і тексту Віра ЧОПИК
Інформація про церкву надана п.Іреною Сенюрою
Текст присяги:
“Я, воїн Української Повстанчої Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров’ю усіх Найкращих Синів України, та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського:
Боротися за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крові, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.
Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української.
Буду чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном.
Буду виконувати всі накази зверхників.
Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.
Буду гідним побратимом у бою та бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.
Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон
Української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського народу”.
Присяга упівця у фільмі “Нескорений”