Ветеринар Тарас Білас: «Домашня тварина – це не понти, це велика відповідальність» або Жодних кісток і молока!

День працівника ветеринарної медицини святкуємо у другу неділю серпня. Цього року рятівники друзів наших менших прийматимуть вітання 11 серпня. А у ветеринара Тараса Біласа ще й День народження 10 серпня. І є у цьому всьому якийсь знак. Бо, чесно, таке відчуття, що цей бородатий молодий чоловік – наче добрий принц в дитячих казках, випив якогось чарівного зілля і тепер розуміє мову і потреби тварин.
Говорить відверто, пояснює зрозуміло та розвінчує розповсюджені і дуже звиклі нам міфи про домашніх тварин.

– Пане Тарасе, перше банальне запитання – як і чому вирішили стати ветеринаром?
– У мене батько ветеринарний лікар. З восьми років забирав мене зі школи на виклики та складні операції до собак та котів, довіряв роль помічника при серйозних маніпуляціях. І цей порятунок беззахисних тварин, радість рятування життя з дитинства визначили мій шлях. Батько привив мені любов до тварин. Я просто не уявляв іншого вибору та професії – дійсно змалку твердо знав, що буду лікарем ветеринарної медицини. Тож закінчив Львівську ветеринарну академію за спеціальністю «Дрібні тварини» і спеціалізуюся на м’ясоїдних тваринах – кіт, собака, фредка. Досі найбільше люблю хірургію. Бо операція – це болюча малоприємна процедура, але вона веде до одужання.
– Але кіт і собака, на відміну від людини, не можуть сказати, що їх турбує… Як Ви діагностуєте їх болячки?
– За багато років допомоги і спостереження, повторюся, з дитинства, я розумію тварин на інтуїтивному рівні. Велику роль, звичайно, відіграє анамнез – збір інформації від власників улюбленця про все, що було до появи проблеми. Ну і комплекс діагностичних заходів – вимірювання температури, ЕХО, УЗД…
Переконаний, що кожний власник домашньої тварини має мати свого лікаря ветеринарної медицини, з яким буде постійно на зв’язку та консультуватиметься в разі потреби. В ідеалі – найкраще звернутися за порадою-рекомендацією до ветеринара , перш ніж заводити домашнього улюбленця. Тому, що кіт чи собака – це не понти, це величезна відповідальність!
– Які найчастіші помилки власників хотіли б попередити?
– Треба відзначити, що суттєво додали культури у ставленні до домашніх тварин, їх догляду та вигулу поїздки українців на заробітки в Європейські країни. Там, наприклад, ніде немає вільного вигулу тварин. Лише на повідку під строгим контролем власника та в спеціально призначених місцях. Адже вільний вигул – це травматизм, наїзд автомобілів, укуси інших собак тощо. Тому я різкий противник вільного вигулу.
В Дрогобичі немає жодного місця, відведеного для вигулу собак. Тож лише поводок або ретельний нагляд. Остерігайтеся укусів кліщів, бджіл. Ніколи не залишайте тварин в машинах! Навіть на кілька хвилин. В спекотну погоду вигулюйте улюбленців лише зранку і ввечері. І завжди носіть з собою воду.
– Пане Тарасе, а що скажете про дискусію чим годувати домашніх улюбленців – кормами чи натуральним харчуванням?
– Корми – це легко і швидко. Але я прихильник натурального харчування. По ціні в нашій країні це виходить приблизно однаково, хоча всюди в світі натуральне харчування обходиться дорожче. Тож можемо поки тішити тварин натуральними харчами. Можна також комбінувати.
Але ні котам, ні собакам не можна давати кісток! В дикій природі жодна тварина не гризе кості! Вона виїдає м’який вміст, а хребет завжди лишається. Давати кості тваринам – це якась дурна звичка з мультфільмів і фільмів. А насправді кістка не лише нищить емаль зубів тварини, але й ріже, подразнює внутрішні органи. Бо будь-яка кістка є гострою.
Молоко також не можна ні котам, ні собакам! В материнському молоці тварини немає лактози, а коров’яче молоко не засвоюється.
Смажене, сіль, спеції, шашлик також протипоказані тваринам. Сіль акумулюється в організмі собаки і призводить до каменів.
– А як щодо кастрації – стерилізації?
– Якщо ми не плануємо, щоб тварина народжувала – краще її стерилізувати. Бо топити тварин – це вбивство. Викидати на вулицю – злочин і прирікання на смерть. А нереалізовані активні статеві цикли – тічки – у самок можуть провокувати запальні процеси, кісти матки та яйників. Стерилізована тварина єдине що може набрати вагу. Щоб цього не сталося – потрібно зменшити кількість вуглеводів у харчуванні та збільшити кількість вигулів, все.
Самців стерилізувати справді не обов’язково. Фактично власники роблять це для своєї зручності, щоб тварини не мітили територію. Але й це властиво більше дрібним породам.
Негативно ставлюся до контрацептивів для тварин. Це гормональні препарати, які дуже часто викликають пухлини. Краще таки каструвати.
– Пане Тарасе, дуже дякую Вам за розмову, і на останок скажіть ще кілька фінальних рекомендацій власникам домашніх тварин.
– Ніколи не займайтеся самолікуванням домашніх тварин. Інтернет в цьому випадку зло! Дуже часто звертаються власники, які тиждень з допомогою гугла мучили тварину і запустили хворобу страшно. Шанси вижити тоді скорочуються в рази і зводяться до лотереї. Не будьте «інтернетвсезнайками»! Це важливо.
Ще раз наголошую, найкраще звернутися до ветеринара ще перед тим, як вирішили завести тварину. Адже це справді змінить Ваше життя, і дуже важливий перший рік домашнього улюбленця у Вашому домі. Харчування, догляд, профілактичні щеплення, дегільментизація – все це важливо робити за правильною схемою, і тоді тварина буде здорова.

Іра Циган

Газета “Медіа Дрогобиччина”, № 6 (53)

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *