Оксана Вінницька: «Бажаю, щоб Світло в ці різдвяні дні народилося у кожному серці»

 

Ви скажете: “О, чергові банальні святкові побажання”. Але поетеса та композитор з Франкового села Нагуєвичі Оксана Вінницька каже Вам про Світло в серці абсолютно щиро і серйозно… Тому, що перестала бачити його очима в 20 років. Саме тоді до неї прийшла Пісня – в стані глибокої депресії дівчина відчула натхнення писати музику та вірші. І відтоді ця жінка сповнена глибокого внутрішнього спокою, фантастичної віри та сили. Це все Божий план, Божий промисел, – переконана вона.

 

Лише у 2018 році, коли багато людей виправдовують свою бездіяльність та вічне скиглення погіршенням рівня життя, підвищенням рівня тарифів тощо, незряча співачка з села провела концерт-презентацію свого другого альбому в Драматичному театрі ім. Юрія Дрогобича. А 30 листопада концерт-презентація альбому «Крила» Оксани Вінницької успішно відбувся в концертному залі Львівської філармонії. Про організацію таких непростих заходів, творчі плани та, звичайно, Різдво розмовляємо з пані Оксаною.

 

 

  • Як народилася ідея концерту у Львівській філармонії?
  • Спершу, як Ви знаєте, 7 жовтня був Дрогобич. Все минуло добре, тож захотілося розширити масштаби і горизонти та поділитися своєю творчістю з львів’янами. Я дуже люблю це місто.
  • Чи не було технічно складно вирішувати організаційні питання?
  • Так, довелося кілька тижнів пожити у Львові, але результат того вартує. Концерт тривав дві з половиною години, я співала, а також читала свою поезію. Адже окрім двох альбомів пісень, в мене є дві збірки поезій – «Сповідь душі» 2005 року та «Вічність одного слова» 2007 року. Друга збірка отримала міжнародну премію літератора Вільгельма Магера в Німеччині.

 

Мене прийшли підтримати та виступили на концерті друзі і колеги. За допомогу зі сценарієм та дует дякую Яреку. Свої пісні дарували глядачам бард Віктор Пашник і заслужений артист України Андрій Заліско. Я всім дуже вдячна за участь у моєму концерті та житті! Щиро дякую львівській публіці за теплий прийом.

 

 

  • Звідки у Вас стільки енергії та добра?
  • Напевно, черпаю енергію згори (сміється). Насправді, я постійно дякую Богові за життя, за цей найцінніший дар, за те, що маю можливість бігати, їздити, не встигати і планувати. Звісно, у мене також бувають напади песимізму, та я швидко розумію, що роздратування чи відчай нічого не змінять, а від любові і посмішки приємніше і мені, і людям. Я постійно відчуваю, що Бог мене не залишить. Що пісня – то новий зміст і стимул мого життя.

 

  • Поділіться найближчими творчими планами…
  • Чесно, найближчі плани – маленький відпочинок на свята. А потім хочеться таки організувати різдвяний концерт, адже святковий період у нас довгий, і я його з дитинства дуже люблю. Дуже подобається мені з любов’ю підбирати та дарувати подарунки рідним та близьким. Планую і мрію подарувати шанувальникам альбом з різдвяними колядками – традиційними народними та авторськими, їх у мене є чотири.

 

Хотілося б також трішки більше часу на творчість, а для цього треба доукомплектувати команду асистентом чи менеджером – людиною, яка допомагала б мені в організації концертів. Адже концерти, живий контакт з глядачем – це дійсно мої крила. Коли в найважчий період життя у мене з’явився страх, комплекс, що люди не сприймуть мене іншою, бабуся вмовила піти до церкви. Там я почула оголошення про конкурс духовної пісні серед дітей. Друзі зробили аранжування, мою пісню тоді заспівала дівчина і зайняла третє місце. Після цього я почала сама брати участь у конкурсах, виступати на концертах. Щоб робити це професійно, вступила і закінчила музично-педагогічний факультет Дрогобицького державного педуніверситету. Я відчула, як через пісню Бог мені допоміг.

 

 

  • Пані Оксано, що б Ви побажали нашим читачам?

 

  • Хотіла б усім сказати, що ніколи не треба втрачати віру і надію. Зичу миру, добра і злагоди. Бажаю, щоб Світло цими днями справді народилося у кожному серці.

 

Іра Циган

Медіа Дрогобиччина, № 17 (47)

 

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *