Сміття в селі. Хтось везе на полігони в інші райони, а хтось – мабуть, їсть його…
Що б там не казали, а літо 2018 року увійде в історію Дрогобича як сміттєво-кризове, вічево-драматичне. Перед районним центром серйозно постала не нова, а, можна сказати, задавнена загальнопланетна екологічна проблема – накопичення сміття.
Насправді, такий сміттєвий колапс в нашій державі може трапитися з кожним населеним пунктом, який системно не вирішив проблему утилізації твердих побутових відходів, а залежить від невічного полігону… Та поки грім, тобто сморід не вдарить, кожен переконаний, що з ним такого трапитися не може, і міста-сусіди та села району мовчки спостерігають, а чи вибереться Дро з цього лайна. У цьому матеріалі спробуємо дослідити, куди ж дівають сміття адміністративні сусіди Дрогобича – села Дрогобицького району?
Ви скажете, що в селі легше – одне спалив, друге закопав, інше вивіз на поле чи в лісові хащі… Та не будемо фантазувати, а звернемося за офіційною інформацією. Отже, подаємо запит в. о. голови Дрогобицької районної державної адміністрації Віталію Скоропаду щодо того, куди ж вивозять тверді побутові відходи мешканці сіл Дрогобицького району та скільки фірм займаються вивезенням сміття з сіл Дрогобиччини? У зазначений законом термін отримуємо відповідь, що «між мешканцями населених пунктів та семи підприємствами, що здійснюють вивіз твердих побутових відходів (ТПВ), укладені договори на вивезення ТПВ, з якими здійснюється оплата про надання послуг. Вивіз ТПВ здійснюється на Миколаївський, Стрийський та Бориславський полігони твердих побутових відходів».
Як саме відбувається процес вивезення непотребу в ближчих і гірських селах Дрогобиччини, а також скільки коштує задоволення очищення обійстя та села від сміття, запитуємо безпосередньо у сільських голів.
Очільник Верхніх Гаїв Володимир Ханас розповідає, що кожен мешканець села має укладену угоду про вивіз сміття з ФОП Сиса Інна Вікторівна. Вивезення твердих побутових відходів відбувається в подворовий спосіб, тобто люди залишають мішки біля хати, а фірма два рази на місяць їх забирає та вивозить на Стрийське сміттєзвалище. Для двох пенсіонерів це коштує 14 гривень на місяць, двоє працюючих мешканців села платять за вивіз сміття 29 гривень. Крім того, у Верхніх Гаях встановлені чотири контейнери по 1,1 куба для викидання скла та п’ять контейнерів для пластику. Вторинну сировину забирає ПП «Дрогобичвторресурс». Пан Володимир зазначає, що в середньому за три місяці назбирується 5,5 кубів пластику та майже тонна скла.
Селищний голова смт. Меденичі Володимир Шулак відверто ділиться, що вивезенням сміття з Меденич кожної другої та четвертої середи займається фірма його брата «Ерл». Платять за це мешканці селища 18 гривень з двох осіб. Прибирання ТПВ також відбувається в подворовий спосіб, контейнери встановлені лише біля лікарні та магазинів. Вивозять на Миколаївське та Стрийське сміттєзвалище. В селищі також діє пункт прийому вторсировини – металу, скла, паперу, пластику.
“В горах процес вивезення відходів не такий налагоджений, – чесно зізнається сільський голова Нового Кропивника Назар Токмаков. – Завалів, слава Богу, нема, та угод з мешканцями на вивезення ТПВ з кожного подвір’я також немає. За усною домовленістю, сміття з контейнерів, встановлених у селі, на Бориславський полігон вивозить східницьке комунальне підприємство «Господарник». Оплачується це інколи з сільського бюджету, інколи – коштом підприємців, які працюють в селі. Кого «притиснуло» великою купою непотребу, може грішним ділом вивезти своє сміття самостійно … до курортної Східниці. Сортування вторинної сировини також системно не відбувається. Як село збирається на толоку, то прибране посортують. За здане скло навіть вдалося закупити м’ячі в сільську школу. У найближчих планах – закупівля додаткових контейнерів за кошти екологічного фонду”, – підсумовує пан Назар.
В Стороні нема “своєї” сільської ради, тож сортування та вивезення сміття організували активісти. У селі встановлені саморобні контейнери на метал, скло і пластик. Вивезенням вторсировини до Дрогобича за власний кошт займається місцевий підприємець. На отримані від здачі кошти мешканці Сторони закуповують енергозберігаючі лампи та помаленьку освітлюють своє довге село.
Сільський голова села-блокувальника Брониці Григорій Демків на запитання, куди вивозять сміття мешканці Брониці відповів: «Нікуди наразі не вивозимо. Відколи Дрогобич не возить. Тримаємо сміття в хаті. Наразі шукаємо фірму, яка б взялася вивозити від нас ТПВ. Раніше вивозила Рихтицька фірма і Шулак з Меденич. Возили до Стрия і Миколаєва. Але тепер сказали, що у них немає лімітів на сміттєзвалищах. Тому нікуди не вивозимо…».
Ми не охопили нашим дослідженням всі 47 сільських рад Дрогобицького району. Та, гадаю, ситуація зрозуміла. Кожне село наразі сам на сам бореться зі сміттям. Але знов-таки – жодні полігони не вічні… Тож системне і далекоглядне вирішення сміттєвої проблеми насправді потрібне не лише Дрогобичу, а цілому регіону.
Іра Циган
Медіа Дрогобиччина, 13 (43)
