То скільки ж ОТГ буде на Дрогобиччині?

Йшов третій рік реформи децентралізації, а в Дрогобицькому районі досі не створили жодної ОТГ. У липні 2017-го Кабінет Міністрів затвердив зміни до Перспективного плану Львівщини, але щодо Дрогобицького та Сокальського районів остаточних рішень ні в кого так і не було. З 2015-го року мова йде про три, чотири, п’ять, сім… Згодом, влітку 2017-го, депутати Дрогобиччини вимагали дозволу на створення восьми об’єднаних територіальних громад. А 12 березня під час засідання позачергової сесії районні обранці ухвалили рішення, що ОТГ на Дрогобиччині має бути дев’ять. Яку вагу має таке рішення депутатів? Чи економічно вигідно створювати менші громади? І що ж буде далі? Ми спробували це з’ясувати…

Є правова колізія

Трускавецька, Бориславська, Дрогобицька, Меденицька – саме такі ОТГ пропонує створити на Дрогобиччині Львівська ОДА. Сьогодні ж із них хочуть виділити ще й Підбузьку, Східницьку, Нижньогаївську, Рихтицьку та Лішнянську.

“Насамперед треба сказати, що формування Перспективного плану – не є в компетенції районної ради. За законом, формування перспективного плану покладено на обласну державну адміністрацію, яка вносить його для схвалення в обласну раду. Після чого цей документ затверджує Кабмін”, – каже в.о. директора Львівського центру розвитку місцевого самоврядування Тарас Баранецький.

Пропозиція Дрогобицької райради щодо кількості ОТГ впирається ще й у важливу правову колізію. На території району є міста, які мають у своєму підпорядкуванні інші адміністративні одиниці. Наприклад, до Борислава адміністративно належить Східниця. “Не можна формувати ОТГ з населеним пунктом чи органом місцевого самоврядування, який входить до складу іншої адміністративно-територіальної одиниці. Спершу це потрібно виносити на розгляд сесії Верховної Ради, щоб внести зміни в адміністративно-територіальний устрій”, – пояснив в інтерв’ю ZIKу перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський, який курує ці процеси в області.

Якщо ж опиратися на цифри…

Тож говорити про дев’ять ОТГ – поки що, як ворожити на кавовій гущі. Але подумати, чи економічно вигідно створювати малі громади, таки варто. Візьмімо за основу опис перспективної громади одного з “архітекторів” реформи децентралізації Юрія Ганущака. Серед головних передумов спроможності ОТГ – територія не менша, ніж 100 км кв., населення у межах 10-12 тис осіб, а також важливо, щоб на утримання управлінського апарату громада витрачала не більше 22% з власних доходів. Ще одним із показників ефективності є доходи до бюджету на одного мешканця. У 2015 році фахівці зазначали, що вони мають бути не менші, ніж 700 грн на особу. Сьогодні – це понад  2 тис. грн. Якщо більшість із цих показників у межах норми, є надія, що ваша громада розвиватиметься. Якщо ж параметри дотримані не всі, то є ризики, що сформувати й утримувати ФАПи, пожежні дружини, ЦНАПи в такій ОТГ не зможуть.

Малі ОТГ – це тимчасово?

На Львівщині громад, в яких менше 5 тис населення, найбільше на Самбірщині та Старосамбірщині. Найбільшою ж в області є Ходорівська ОТГ. Проте мала громада – не завжди економічно неспроможна, кажуть фахівці. Вона часто є мобільнішою, там легше впроваджувати нові рішення, легше рухатися вперед.

“На мою думку, не варто занадто довіряти загальним прогнозам спроможності. Треба підходити до кожної громади індивідуально. І методика, і закон декларують добровільність об’єднання громад. І це важливо – дати їм шанс зробити по-своєму, а згодом вони зрозуміють та самі вирішать укрупнюватися, об’єднуватися далі. Я вивчав досвід Польщі. Там вже починається цей процес: менші громади об’єднуються у більші”, – коментує керівник Львівського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Роман Гладій.

Тобто якщо сьогодні, на початковому етапі, ще все гаразд, то ніхто не гарантує, що без важливих проривів, через рік-два громада не потрапить у скруту. Адже варто пам’ятати, що субвенція з держбюджету на формування інфраструктури ОТГ зменшується з розрахунку на кожного мешканця щороку. Тобто громад стає більше і більше, а розрахунок простий: субвенція – це відношення кількості населення до площі громади. Тому у 2014 році 159 створених тоді ОТГ у такий спосіб розділили мільярд грн. У 2017 році – на 366 громад поділили півтора мільярди, а у 2018-му ділитимуть уже лиш 1,9 млрд – на 665 ОТГ.

Загалом цьогоріч урядова підтримка громад має скласти 19,37 млрд грн.. Проте вже у 2020 році до держбюджету заберуть податок на акциз (це важливо для тих ОТГ, де є заправки). Та й усі держдотації також, із завершенням реформи, скорочуватимуться. Надія – на реальні й швидкі реформи всередині громади, якісні кадрові рішення, підвищення інвестиційної привабливості, вміння по-справжньому закумулювати сили кожного учасника громади. Проте зрозуміло, менші громади мають більші ризики. А досвід закордонних країн показує, що з часом вони все ж можуть прийти до рішення об’єднуватися далі. Український закон це також дозволяє.

Звісно, тут можна згадати про граблі, на які наступати вслід за сусідами, може, й не варто. Тому теоретично було б краще творити відразу більші громади. Але переконувати людей, долати міфи, трансформувати суспільство – не так легко. Саме це ми й відчуваємо на практиці.

Медіа Дрогобиччина №6 (36) від 30 березня

Анна Герич

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *