Хто відповість за зіпсований гіпсокартон в ДЮСШ?
Гіпсокартон – багатофункційний обробний будівельний матеріал. У Дрогобичі він може отримати нову функцію – реактив, який викриває прогнилість української бюрократично – бюджетної системи.
Доля у цього гіпсокартону з дитячо-юнацької спортивної школи ім. Івана Боберського, що у Дрогобичі, – важка, а життєвий цикл виявився коротким. Його “прикрутили” у мокрому підвалі, який в майбутньому мав стати відремонтованим спортивними залом. За дуже короткий час він покрився пліснявою та почав вбирати вологу. В такому стані гіпсокартон там уже залишатися не може, адже він стає реальною загрозою для здоров’я вихованців школи та тренерського складу, якщо, звісно, тут розпочнеться навчання…
Ось лише питання – хто за нього має заплатити?
Про проект
У 2016 році відділ освіти, “Інститут міста Дрогобича” та ДЮСШ підготували мікропроект місцевого розвитку, основна мета якого – ремонт приміщення легкоатлетичного залу спортивної школи.
Ініціював цей проект депутат обласної ради Василь Масний:
“Я підійшов до директора (Івана Файчака – авт.) у 2016 році, сказав, що у нас є така програма – мікропроекти. Бо ми почали відновлювати ДЮСШ, вартувало би зробити ремонт. Вони мали визначитися, чого саме хочуть. Через тиждень сказали, що відбулася нарада і вирішили робити легкоатлетичний зал. Відповідно, була створена група, і мій помічник, який працює в цій школі, почав писати мікропроект. Були запрошені будівельники. Тож рішення приймали: керівництво школи, тренери, будівельники та хтось з відділу освіти, раз вони погоджували його. Як саме і що робити мене як депутата не цікавить. Був написаний мікропроект і я повинен був долучити максимум зусиль, прорахувати все так, щоби він, згідно з вимогами, по балах набрав ту кількість, яка пройшла”.
Мікропроект відібрали, фінансування надали. Обсяг коштів, відповідно до документації мікропроекту, немалий: відділ освіти – розпорядник бюджетних коштів – уклав угоду з ТзОВ “ЕКОТЕПЛО ДРОГОБИЧ” (керівник Іван Демко) на суму 266515.00 грн.
Відповідно до цього проекту, завданням відділу освіти було провести та організувати конкурс (визначення підрядних організацій), укласти угоди на виконання робіт, прийняти об’єкт в експлуатацію…
І вони це зробили, хоча не зрозуміло: як? Можливо, хтось їм “нарадив” укласти угоду саме з ТзОВ “ЕКОТЕПЛО ДРОГОБИЧ”?
Процедура пошуку виконавця робіт, якщо вона “допорогова” (законом передбачені допорогові суми, для яких тендер проводити не обов’язково) є абсолютно підкилимною. За яким принципом обирають – невідомо. Розпорядники бюджетних коштів або люди, які лобіюють фінансування, намагаються “всунути” своїх підрядників, що дуже часто є фірмами, котрі з ними пов’язані. Вони виконують роботи (переважно всі об’єкти – їхні), і з цього отримують відсотки чи взагалі – забирають весь прибуток. Корупція в Україні отримала нову форму. Чи можна говорити, що це ще одна нова схема? Чи можна говорити, що це корупція?
Проектно-кошторисну документацію розробило КП “Кредо” на підставі дефектного акту, який підписаний інженером відділу освіти Хомином та затверджений завідувачем відділу освіти Сушком. І дефектним актом, і кошторисом на будівельні роботи передбачено облаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами по металевому каркасу. Почалися роботи… 15 червня за виконання робіт з монтажу гіпсокартону підрядник отримав 71075 грн., що підтверджують відомості з порталу “Е-дата”. Транзакція пройшла успішно. Ми отримали документи – акти приймання виконаних будівельних робіт за червень – підписані замовником, підрядником та інженером технічного нагляду – Миколою Вітковичем. Претензій сторони не мали.
Але сталося те, що сталося… Волога “вбила” плити.
Де відбулася зрада? Можливо, взагалі сама ідея встановлювати гіпсокартон у підвалі, навіть якщо він сухий, – погана, і таке рішення безглузде. Юрій Кондратюк, який розповів нам про цю історію, переконаний, що гіпсокартон у підвалі ставити взагалі не можна, і вся ця ситуація є відмиванням коштів. А те, що гіпсокартон за такий короткий час зіпсувався, множить зраду на два.
“Будь-який “гіпсокартонник” буде сміятися з цих робіт. А головний інженер, підрядник, директор цього закладу, який повинен бути зацікавленим, як ці роботи роблять, мали б це контролювати. Цей гіпсокартон поцвів – раз, він покладений не за технологією – два. Він в принципі не для спортзалу, бо там м’ячі, снаряди, діти – три.
Це даром викинуті на вітер наші з вами гроші!.. Освоювання коштів – нашими з вами слугами народу місцевого значення. Інакше я це назвати не можу… Гіпсокартон у цьому приміщенні взагалі не повинен бути…”, – коментує Юрій Кондратюк.
Після того, як ця ситуація набула розголосу, у приміщенні ДЮСШ декілька разів відбувалися наради за участі усіх причетних та заступника міського голови Василя Качмара. Говорили, радилися і, врешті, відділ освіти звернувся до експертної організації, аби вони надали свій висновок… Що ж робити? Який стан приміщення? Виявляється, що цей гіпсокартон треба демонтувати, а приміщення взагалі не надається для облаштування спортивного залу. Експерти Державного проектного інституту “НДІ ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” надали висновок та рекомендації. На одній із нарад їх озвучив Петро Сушко, керівник відділу освіти: “…Спостерігається значне зволоження цегляної кладки всіх стін, що привело до руйнування гіпсокартонних плит. Рекомендується: виконати роботи з відводу підпідлогового дренажу в існуючий колодязь зовнішньої дренажної каналізації; стіни цокольного приміщення підлягають звільненню від гіпсокартонних плит та осушуванню…; виконати пристінний дренаж зовнішньої сторони будівлі. Дане приміщення пропонуємо використовувати, як технічне – для господарських потреб – через відсутність належної висоти, тобто 4 метри ”.
Отже, гіпсокартон треба демонтувати, однак гроші вже проплачені. Акти підписані. Тут навіть спитати немає в кого… На думку підрядника, проблема виникла ще на етапі розробки мікропроекту.
“Якщо починати аналізувати, то треба дійсно робити це з розробки мікропроекту: як був він поданий, як затверджений, так, як на основі цього КП “Кредо” і було розроблено проектно-кошторисну документацію”. Ми, як підрядники, змушені виконати волю замовника… Як професійний будівельник, я розумію, що затрачено бюджетні кошти, і якщо лише буде на це воля замовника, ми знімемо гіпсокартон… А на ці затрачені кошти виконаємо роботи – перештукатуримо стіни тощо… Я готовий брати на себе відповідальність, але нашої провини тут взагалі немає. На самій стадії формування не були запрошені спеціалісти а може, й були, але не догледіли, а ми мусили виконати замовлення…”, – коментує Іван Демко, керівник будівельної організації, яка виконувала роботи в ДЮСШ.
Підрядник Іван Демко також розповів, що на перших етапах розробки технічної документації до цього процесу було запрошено Володимира Мажарова (працівник фірми “Дрогобичбуд”. Цієї фірми вже не існує, вона перейменована у ТЗОВ “УКРЗАХІДБУДТРЕСТ”, керівник – Роман Ільницький).
Ситуація трагічна ще з однієї позиції: у бюджетному законодавстві передбачені незрозумілі терміни… Треба освоювати кошти до певної дати, бо фінансування не продовжать. Тому виконавці та замовники квапляться, і дуже часто трапляється так, що повинні “закривати очі” на якісь недопрацювання в проектах. Можливо, й у цьому випадку сталося саме так.
“Мусили почати виконувати роботи, бо якщо до першого липня не засвоїли б місцеві кошти, не було б подальшого фінансування, а це лише одна третя частина грошей… Ми мусили виконати роботи”, – коментує Іван Демко.
Підрядник отримав проект і, відповідно до угоди, мусив його виконати, без змін! Первинно, гіпсокартоном хотіли обшити ще й стелю, але якимось дивом від цього відмовилися…
Чому ж стіни залишили?! Невідомо.
У свою чергу, інженер відділу освіти, який мав би за цим усім дивитися, теж нічого суттєвого сказати не може. До речі, інженерів у відділі освіти є аж два. Один із них – Тарас Кучманич, спеціально призначений на цю посаду, аби стежити за мікропроектами. Інший інженер – Хомин – відправив нас до депутата обласної ради Масного: мовляв, він цей проект “притягнув”, його і питай. І ще – він будівельник.
То хто ж відповість за гіпсокартон?
Як ви гадаєте?
А ми думаємо, що ніхто.
Ні директор школи, ні підрядник, ні відділ освіти, ні люди, які диригують реалізацією мікропроектів у Дрогобичі. Система своїх не здає, тут вам і “форс-мажор”, і “непередбачені обставини”, і “хто міг знати, що там вода”… Версій – безліч. Відповідальності ніхто не понесе.
А поки керівники освіти, інженери та педагоги розбираються між собою, хочемо нагадати усім, що в країнах з більш справедливою роботою правоохоронних органів за цими фактами вже б відкрили кримінальне провадження. Можливо, когось посадили б у в‘язницю, або бодай звільнили б від такого важкого заняття – “тринькати” бюджетні кошти.
27 вересня ми відвідали спортивну школу.
Що ми там побачили?
Гіпсокартон демонтовують… Зі слів директора школи Івана Файчака стало відомо, що демонтаж зіпсованого гіпсокартону здійснюють силами працівників школи. А підстави – протокол наради за участі заступника міського голови Василя Качмара та лист від експертів, які рекомендували гіпсокартон зняти. Ось лише цікаво, чи достатньо таких документальних підстав, щоби його демонтувати? За нього все ж заплатили! І навіть якщо він уражений пліснявою і набрав вологи, демонтаж все одно повинен бути узгодженим документально. А то виходить, що за цей “курс навчання” з навичок складати проекти, готувати технічну документацію, врешті – думати, ми маємо зі своїх кишень заплатити 71 тис. грн? Що це за така нелогічна ситуація?
Ми не будемо робити висновків щодо цієї ситуації. Висновок за вами і, мабуть, за контролюючими органами, якщо такі ще існують в Україні, і якщо їм цікаві такі випадки.
P.S.
Під час останнього обговорення “гіпсокартонової” проблеми, яке відбулося безпосередньо у цьому підвалі, хтось із присутніх обмовився, що великий басейн, запущений в експлуатацію у 2017 році, протікає, тому тут і мокро… Якщо це виявиться правдою, – тут вже буде не до сміху…
Пригадуєте шалений темп робіт, у якому тривав весь ремонт басейну?
Так спішили і “наспішили” до того, що його, можливо, доведеться закривати на ремонт…
Чи збереться на ремонт і цього разу так багато керівництва та політиків, як і на відкриття, чи будуть виголошувати такі ж гучні промови?..
Олег Дьорка (25.09.2017), Медіа Дрогобиччина №12 (26) від 20 жовтня