Нехтування захистом довкілля – занепад курорту
«Трускавецькі повітря та природа – неймовірні», – саме так відгукуються про курорт його гості. Однак, легковажне ставлення до цих багатств, може в майбутньому зіграти з курортом кепський жарт. Зверніть увагу на Борислав, який ще століття тому був одним з найбільших індустріальних центрів в світі, одним з перших міст за видобутком нафти, і щойно видобуток “чорного золота” став нерентабельним, в місті розпочався період занепаду. Така сама доля чекатиме Трускавець, якщо він не вбереже свій мікроклімат та мінеральні води, – курорт втратить свою привабливість для туристів, як втратив її Борислав для інвесторів.
Сьогодні курортний парк Трускавця в жахливому стані. Пам’ятки архітектури підтоплені, доріжки не ремонтовані десятиліттями, озерця – засмічені. Такий стан – наслідок ставлення громади до свого багатства. Несправедливим буде твердження, що винна в ситуації виключно теперішня влада чи її попередники. Винна вся громада, яка десятиліттями мовчки з байдужістю спостерігає за неякісною роботою комунальників і за нехлюйством можновладців, якими відповідно до рішення сесії міської ради № 348 від першого грудня 2016 року, було встановлено межі курортного парку в натурі – 54.46 гектара. За даними ж Вікіпедії площа парку раніше становила 60,98 гектара. За простими підрахунками 6,52 гектара парку невідомо куди зникли.
КП Парк Курортний – які має обов’язки?
14 травня 2017 року мною був надісланий інформаційний запит №14/2017 до керівництва КП “Парк Курортний” з проханням надати інформацію про:
1. Проведені ремонтні роботи в курортному парку міста Трускавець протягом останніх п’яти років;
2. Заплановані роботи в курортному парку Трускавця в 2017 році;
3. Інформацію про заплановані фінансові витрати на догляд та утримання парку Трускавця у 2017 році.
У своїй відповіді №110 від 13 червня 2017 керівник підприємства Н. В. Веретка був доволі лаконічним, наше питання про проведені ремонтні роботи в парку протягом останніх п’яти років залишилось без відповіді. Заплановані роботи в парку на 2017 рік нам теж ніхто не перелічив, ймовірно підприємство працює за принципом ліквідації наслідків, а не стратегічної роботи на випередження. Єдине питання, на яке була отримана точна відповідь – заплановані фінансові витрати на догляд та утримання парку в цьому році, вони складають 1514,5 тисячі гривень. За словами міського голови, для проведення реконструкції парку необхідно близько сорока мільйонів гривень, тож сума в півтора мільйони є мізерною краплею в океані потреб парку.
Також керівництво КП “Парк Курортний” написало перелік обов’язків, що на нього покладені згідно з замовленням управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради, а саме: прибирання твердого покриття та газонів парку, утримання пам’ятних знаків, кронування дерев, обрізання кущів, висадка квітів, саджанців кущів та дерев, догляд за саджанцями та квітами, планове вирубування старих всохлих дерев, викошування газонів, інші непередбачувані роботи. Перечитую перелік і пригадую випадок, коли 27 лютого цього року в трускавецькому парку впало дерево, яке пошкодило електроопору та перегородило прохід туристам, а 2015 року туристи в парку зустрічали унікальні оголошення: «Сильний вітер, можливе падіння гілок. Будьте обережні». Схоже, з плановим вирубуванням старих всохлих дерев не надто склалось. На жаль, КП “Парк Курортний”, власне про курортний парк забуло – і це сумно.
Реконструкція парку, чи варто її чекати?
18 квітня минулого року міська влада презентувала грандіозний проект реконструкції парку, що мав на меті його зонування, будівництво амфітеатру, облаштування карпаторію, акваторію, відпочинкових зон, пам’ятників культури, мотузкового парку. А вже 15 вересня 2016 року на сайті міської ради було оприлюднено слова міського голови Андрія Кульчинського: “Щодо повної реконструкції курортного парку, Трускавець розраховує на європейські гроші. Проект на два з половиною мільйони євро подаватимуть у співпраці з польським містом Перемишль у жовтні цього року”. За вікном 2017 рік, жодної інформації про результати гранту, на який подавали заявку міста, немає.
11 жовтня 2016 року розпочалась реконструкція сходів, що ведуть від центрального бювету до санаторіїв “Молдова”, “Південний”, “Батьківщина”, яку не встигли завершити навіть до 190-річчя від часу заснування курорту. Майже вісім місяців на ремонт близько п’ятдесяти метрів сходів. Якщо такими ж темпами будуть проводити й інші роботи в парковій зоні, то це триватиме не одне десятиліття.
Не парком єдиним
Курортний парк – це важливо, але якщо за парком є закріплені структури, що несуть відповідальність за його чистоту та благоустрій, то ситуація із лісами навколо Трускавця значно гірша. Сміття з лісу виносять виключно активісти та небайдужі громадяни. Безпосередня близькість міста до лісової зони є гарною перевагою для курорту та значною проблемою для довкілля. На жаль, культура любителів пікніків та лісових прогулянок далеко не на найвищому рівні, а прилеглі до міста лісові ділянки значно засмічені.
З власного досвіду проведення екологічних акцій впевнено можу ствердити, що в лісі, який межує з вулицею Городище на ділянці довжиною в 40 та шириною в десять метрів можна зібрати понад п’ять тисяч літрів габаритного сміття, скла та пластику. Якщо заглибитись в лісову зону трохи далі, то цифра буде значно більшою. Ще гірша ситуація з водоймами: наприклад, із дамбою на «Дніпровському озері» (в народі так називають озеро при в’їзді в Трускавець з боку Дрогобича). Тут, на ділянці розміром три на п’ять метрів, де люди просто залишали сліди свого відпочинку, 17 липня 2015 року активісти зібрали та вивезли на сміттєзвалище понад десять тисяч літрів сміття. А з Бориславського озера сьомого серпня 2015 року було зібрано близько 60 пакетів відходів.
Статистику можна продовжити, але найбільшою проблемою в цій ситуації є неймовірна байдужість суспільства до довкілля. Уже протягом одного двох тижнів після прибирань ділянки знову були засмічені..
Власними руками громада нищить головне багатство, яке має, – курортну екологію та унікальний мікроклімат. Тож любімо своє місто та бережімо його природні багатства.
Марко ФЕДОРЕНКО, Медіа Дрогобиччина №5 (19) від 07 липня