Андрій Кульчинський: «На усе намагаюся дивитися об’єктивно, бачити і чути всі точки зору»

НКРЕ затвердила нові тарифи на постачання і водовідведення для Трускавця. Що це дасть місту і містянам? Здорожить чи здешевить вартість послуги? Які плюси і мінуси цього рішення?

Днями у Трускавці мітингували підприємці. Проти чого виступають? Яке бачення щодо ситуації  мерії?

Гряде медична реформа, яка передбачає оптимізації і скорочення. Як у місті-курорті підготувались до цього процесу? Про усе це говоримо з міським головою Трускавця Андрієм Кульчинським.

–       З першого травня на трускавчан очікує новий тариф на водопостачання і водовідведення. Яка особливість цього тарифу?

–       Передусім варто наголосити, що вартість послуги для трускавчан незначно, але таки зросте – до 16,62грн. проти теперішніх 14, 27 грн. Втім! Коли водоканал подавав свої розрахунки в НКРЕ, вартість, згідно з їх розрахунками, мала б становити близько 21 грн. Тобто, держава проштудіювала всі запити, «просіяла» їх і вивела от такий тариф.

Наразі власне структуру тарифу ми ще не бачили, нам лише довели цифру. Втім, як уже розуміємо,згідно з цим розрахунком водоканал виступає організацією, яка лише обслуговує. Перший висновок – на розвиток підприємства маємо шукати кошти з інших джерел – інвестиційні, грантові, з міського чи обласного бюджету. Будемо над цим мізкувати.

Водночас, в нас відтепер усправедливився тариф у точці розмежування. До цього часу ми купували воду в Доброгостові у «Дрогобичводоканалу» за ціною кожного кубометра такою ж, як за куб води платили мешканці будь-якої квартири у Дрогобичі. Заручниками цього стали усі ми. Патовість ситуації розуміло і керівництво Дрогобича. Адже з Доброгостова нам потрібно було транспортувати воду у Трускавець, розводити у квартири, тож вартість послуги для наших містян виростала неймовірно стрімко. Тепер же оптовий тариф у Доброгостові становити менше 6 грн. Тобто, цей процес ми змогли нарешті внормувати. Без нього зростання вартості води було б надзвичайно значнішим. Це раз. І друге:попередній тариф унеможливлював розщеплення сум для дрогобицького і трускавецького водоканалів. Тепер же це прописано, і з першого травня зможемо, дотримуючись букви закону, розраховуватись з  нашим партнером – дрогобицьким водоканалом. Дрогобицький водоканал, своєю чергою, матиме змогу вчасно розраховуватись за електроенергію, що в подальшому убезпечить усіх нас від відключення електроенергії водоканалу і призупинення водопостачання. Зрештою, усе це приведе відносини між двома господарюючими структурами у цивілізоване русло.

В цій ситуації варто відзначити також кілька моментів. Коли почався перегляд структури тарифу і процес врегулювання цього питання, групка людей, які є у нас в Трускавці, почали все перевертати все з ніг на голову. Тож ми пішли на те, аби цей процес зробити максимально прозорим і публічним. Організували дві комісії, одна з яких депутатська, інша – мішана, з депутатів і громадськості. Прикметно, що ті, хто ініціював «шум» і «перевірки» – відмовились від участі в комісії. Зрештою, може й добре, адже нема довіри до тих, хто керував водоканалом, довів його «до ручки», а тепер начебто «від імені міста» за щось бореться.

І другий, надзвичайно важливий момент – це порозуміння із владою Дрогобича. Ми одразу побачили один в одному партнера. Я добре розумію, на які соціальну бурі пішов міський голова Дрогобича Тарас Ярославович Кучма. У нас тариф підвищився усього на 2 грн.30 коп,, а у Дрогобичі натомість – зростання близько шести гривень.

Маю надію, що мешканці Дрогобича все правильно зрозуміють і адекватно сприймуть даний факт: проблему треба було вирішувати, далі так тривати не могло, адже це був зашморг на шиї і трускавецького, і дрогобицького водоканалу. Вирішили. НКРЕ порахувала і встановила тариф. Цей тариф – не прерогатива міського голови – чи то Дрогобича, чи то Трускавця. Хочу сподіватись, що підвищення ціни у Дрогобичі не викличе якихось значних соціальних невдоволень.

–       Паралельно з цим, минулого тижня прозвучала інформація про те, що відтепер у Трускавці буде цілодобове водопостачання.

–       Так, робота над цим велась багато місяців. У нас дуже  примхливий, гористий рельєф, і верхні точки міста постійно потребували підкачки насосів. До цього часу ці насоси працювали в ручному режимі. Це людський фактор. Зараз ми замовили спеціальну техніку, поставили автоматику, яка сама регулює усі процеси. Перед цим насоси замінили – на більш економні. Тепер можемо уникати гідроударів і подавати мешканцям воду навіть уночі.

–       Андрію Богдановичу, днями під стінами міської ради пройшов пікет підприємців, які вимагали не збільшувати орендну плату. Прокоментуйте, будь ласка.

–       Це не перший пікет. Їх підбурюють, все «підігрівається» зі сторони. Повірте, на усе я намагаюся дивитися об’єктивно, бачити і чути всі точки зору. Просто мова фактів: років 5 тому в центрі міста вирубали дерева і зробили сувенірний ринок. Зараз там більше 50-ти торгових місць. Підприємці за всій кошт побудували цей ринок, за що на рік буди звільнені від сплати орендної плати. Орендна плата станом на той час становила 750 грн. Минуло 5 років, а 750 грн. залишилось. В центрі міста! Тож я поставив вимогу збільшити орендну плату відповідно до рівня інфляції. Це виходить приблизно півтори тисячі гривень. Спочатку це не сприймалось взагалі. Пікети, мітинги. Але на цій позиції стою твердо. Наше завдання дбати про місто. Спільне завдання!

Крім того, вважаю, варто розщепити цю плату: 750 грн. залишати у Парку курортному, аби підприємство на пікові періоди мало оборотні кошти. А ще 750 грн варто використати для загальнокультурних заходів, промоції, для речей, які підвищують статус курорту. Тож опосередковано, збільшуючи потік відпочиваючих, ці кошти повертатимуться в центральний сувенірний сквер.

Зрештою, пікети й тому, що люди бояться, що їх хтось обмане. Мені нічого приховувати. Саме тому хочу все зробити максимально прозоро, все формалізувати – аби мені потім не закидали, як от попередній каденції, що десь якісь кошти у конвертах носились. Ми за те, щоб кошти витрачались з користю для міста.

Крім того, буду наполягаю, щоб підприємець був зареєстрований у Трускавці, сплачував податки у Трускавець, і, якщо наймає людину, то має бути зареєстрована цивільно-правова угода зі сплатою зарплати і податків на місці. Хіба я чогось не того вимагаю? А якщо комусь це не подобається, якщо хтось звик працювати напівлегально – це їх проблеми.

–       Під час прес-конференції ви наголосили, що для того, аби зберегти в міській лікарні кількість ліжко-місць, у місті впроваджуватимете державно-приватне партнерство. Ваша точка зору, чи може такий варіант запрацювати, наприклад, у Дрогобичі, де ситуація з медициною доволі невесела? Чи ж це можливо лише у Трускавці, зважаючи на його курортний статус?

–       Ще коли був головним лікарем, провівши аналіз ситуації, спрогнозував, що все може відбуватись саме отак. Розумів, що рано чи пізно, але таки будемо йти до європейської моделі. Тому ми почали шукати різні способи та вкладати кошти в лікарню, ремонт, обладнання, паралельно шукали спеціалістів, які можуть робити певні унікальні маніпуляції, котрі привернуть потоки хворих. Фактично, мені це вдалося. Хоча, був і складний рік, коли намагались мене по судах затягати, тим не менше ми не зупинились. Як наслідок, кількість одних лишень урологічних операції ми збільшили в чотири рази. Ми почали застосовувати малоінвазивну терапію, лапароскопію. Ми обновили урологічну службу, зробили її конкурентоздатною в масштабах області і України.

Тобто над цим ми працюємо уже четвертий рік, створили потоки пацієнтів, напрацювали базу, зайняли свою нішу – це складова того, що можемо претендувати на професійну вузькопрофільність і успіх.

–       Чи під силу це містам-сусідам?

–       Якщо у нас лідирує урологія, то у Дрогобичі сильна сторона – нейрохірургія, травматологія, у Стебнику – ЛОР. Але усе це має мати відповідну матеріально-технічну базу, має мати свою унікальність. Тож містам-сусідам буде складніше, бо потребуватиме часу, коштів. Зараз грядуть реформи, медицина мусить диверсифікуватись, і від того нікуди не дітись. Якщо прикладуть максимум зусиль – то зможуть.

Марія Кульчицька, Медіа Дрогобиччина, №3

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *