Церква Святого Василія Великого у Рихтичах відзначить 200-ліття
У селі Рихтичі Дрогобицького району збереглася дерев’яна церква Святого Василія Великого — одна з важливих пам’яток сакральної архітектури краю. Найдавніші згадки про місцеву церкву датуються 1589 роком, а нинішня дерев’яна будівля, за найпоширенішими даними, споруджена у 1826 році.
Храм розташований у північній частині Рихтич, на південь від головної вулиці, серед житлової забудови. Церковна ділянка має овальну форму і оточена високими деревами, завдяки чому храм вирізняється серед навколишньої забудови.
Історія храму
Перші відомості про церкву в Рихтичах сягають 1589 року. Про давність місцевої парафії свідчать також картографічні матеріали XVIII століття: на карті 1779–1783 років у північній частині села позначена церква приблизно на тому місці, де розташований сучасний храм.
Існуючу дерев’яну церкву, за даними дослідників, спорудили у 1826 році коштом Романа Бєльського на місці давнішої святині. Водночас у деяких джерелах зазначається інша дата — 1818 рік.
Існує також місцева версія походження храму. За словами Василя Бодика, які ґрунтуються на розповідях старожилів, церква могла бути перевезена з Київщини та повторно зібрана у Рихтичах. Ця інформація не має такого ж документального підтвердження, як дата будівництва, однак вона збереглася в усній історичній пам’яті села.
Ще одна особливість історії храму стосується радянського періоду. За свідченням Василя Бодика, церква не припиняла своєї діяльності за радянської влади. Водночас окремі довідкові матеріали вказують на період закриття храму у 1961–1989 роках.
Архітектура церкви
Храм є дерев’яною тризрубною спорудою, до якої протягом часу були зроблені численні прибудови.
До вівтарної частини з північного та південного боків прибудовані ризниці. Наву з північного боку розширено до краю піддашшя. З півдня до нави прибудований великий засклений ганок. Подібний ганок облаштований і при західній частині храму, біля бабинця.
Окремі частини споруди традиційно мали різне зовнішнє оздоблення. Стіни ризничних прибудов були горизонтально шальовані дошками, стіни підопасання та ганків — вертикально. Інші частини храму свого часу були покриті пластиковою вагонкою.
У першій половині 2010-х років під час ремонтних робіт зовнішні стіни церкви оббили фальшбрусом, що суттєво змінило первісний вигляд дерев’яної споруди.
Особливої виразності храму надає дах над навою. Він має ламану пірамідальну форму, яка переходить у восьмибічне шатро з великою маківкою. Під час ремонту маківку встановили на ліхтар, а верхні конструкції та дахи покрили блискучою бляхою.
200 років храму
У 2026 році громада Рихтич відзначає 200-річчя нинішньої дерев’яної церкви Святого Василія Великого — за датою її спорудження у 1826 році.
Ювілей храму — це не лише церковне свято, а й нагода згадати багатовікову історію місцевої парафії. Адже перша письмова згадка про церкву в Рихтичах з’явилася ще у 1589 році, а сучасна святиня є продовженням цієї багатовікової традиції.
Упродовж двох століть храм був місцем молитви для кількох поколінь мешканців села, пережив зміни держав, війни, політичні та суспільні потрясіння й зберігся як важлива частина історичного середовища Рихтич.
Коли відбудеться святкування
Ювілейні заходи відбудуться у неділю, 16 серпня.
10:45 — Утреня
11:45 — зустріч Архиєрея
12:00 — святкова Архиєрейська Літургія.
Спільну молитву очолить владика Ярослав (Приріз).
Джерела
В. Слободян, «Церкви України. Перемиська єпархія». — Львів, 1998. — 864 с.
В. Громик, «Дерев’яні церкви Львівської області». — Львів, 2014. — С. 87.
Матеріали про історію храму, шематизми греко-католицького духовенства та картографічні матеріали XVIII століття.
Фото Андрій Кобилянський (https://ukrainaincognita.com/)
Підготувала Віра ЧОПИК
Читайте також: Храм Дрогобицьких священномучеників Северіяна, Якима та Віталія у Дрогобичі: історія, архітектура та життя парафії
Читайте також: Новошичі і його унікальні храми: 500-літня церква з Дрогобича та костел, що став Пантеоном Героїв