Молитва, академія, велоестафета та виставки: як у Нагуєвичах вшанували Івана Франка

У Нагуєвичах, на батьківщині Івана Франка, сьогодні відбулася міжнародна музейно-мистецька академія «Подзвіннє Франкові в Нагуєвичах: Героїка Франкового краю – тяглість щитів», присвячена 110-м роковинам від дня смерті Національного генія України. Пам’ятні заходи пройшли на території садиби Франків та Літературно-меморіального музею Івана Франка, зібравши науковців, духовенство, музейників, представників влади, освітян, митців, молодь та гостей, зокрема і з Польщі.

Розпочалися заходи уже традиційно зі спільної поминальної молитви біля хреста на честь скасування панщини 1848 року на території музею. Панахиду за Іваном Франком відслужили священники о. Андрій Безушко, о. Олег Кекош тат о. Тарас Коберинко.

Після молитви учасники поклали квіти до пам’ятника Каменяреві, вшанували хвилиною мовчання полеглих українських Героїв та виконали Державний Гімн України.

Музейно-мистецька академія: Франкова спадщина в наш час

Відкриваючи академію, директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак спробував ніби перенести Івана Франка у сучасність — у нинішній час війни – час складних викликів і боротьби за державу.

«Сьогодні ми тут, на світлій Слободі, де в кузні його тата Якова кувалася українська держава, майбутнє українського народу. І коли музейні хранителі щоранку йдуть на роботу, вони дуже часто зустрічають національного генія і питають: “Докторе Іване, як у вас справи?”. А він відповідає: “То ви мені скажіть, як у вас справи?”», — звернувся до присутніх Богдан Лазорак.

У своїй промові він говорив про Франкові заповіти єдності, про «Захара Беркута», про потребу бути разом у час війни, а також про відповідальність сучасного покоління перед Україною та її історією.

Духовенство у своїх виступах наголошувало на глибині Франкової спадщини та її духовному й національному значенні для українців. Священники підкреслювали, що Іван Франко прагнув бачити Україну сильною, гідною серед європейських народів, а його ідеї про єдність і працю для держави залишаються актуальними й сьогодні. Окремо звучала думка про важливість підтримки установ, які носять ім’я Франка та продовжують його просвітницьку місію — музеїв, університету, освітніх закладів.

«Жити і працювати для України — це є кредо Івана Франка і сенс життя справжніх патріотів», — наголошували промовці.

До учасників академії звернулася й правнучка Івана Франка, онука Петра Франка — Любов Галущак. Вона говорила про постать Франка як про унікальне явище світового масштабу — письменника, поліглота, перекладача, філософа, науковця та, найгловніше – патріота України.

Вона також висловила сподівання, що мрії Франка про вільну й незалежну Україну остаточно здійсняться вже у XXI столітті, а ще краще – уже цього року та подякувала українським воїнам за боротьбу.

Реконструкція естафети 1933 року

Особливим елементом цьогорічної академії стало відродження історичної естафети «Рідна земля Іванові Франкові». Богдан Лазорак нагадав присутнім, що у 1933 році громадський діяч, адвокат, доктор Рудольф Скибінський разом зі спортивно-туристичним товариством «Підгір’я» виготовили на Польміні срібний кубок для землі з Нагуєвич, яку тоді велосипедисти, серед яких Захар Франко, на чолі із відомим спортсменом Романом Сасиком доставили на Личаківський цвинтар до могили Франка перед освяченням надгробного каменю.

Цьогоріч цю традицію реконструювали вихованці Дрогобицької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з велоспорту «Медик» — Павло Коваль, Іван Андруневич та Владислав Мендляр.

Директор школи Павло Попович розповів, що пропозицію долучитися до історичної місії підтримали без вагань.

«Коли пару тижнів тому до мене звернувся пан Богдан із пропозицією взяти участь в історичній місії, ми одразу ж погодилися і буквально за кілька хвилин склали план дій. Їдемо, робимо, реконструюємо», — сказав Павло Попович. Відтак велосипедисти вирушили до Львова.

Франків університет і його місія

Ректорка Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Валентина Бодак у своєму виступі акцентувала увагу на феноменальній працездатності Івана Франка, його науковому потенціалі та особливій любові до молоді.

Вона наголосила, що Франко значно випереджав свій час, а його слова про молодь як рушій поступу залишаються дороговказом і нині.

«Нам належить ще дуже велика праця для того, щоб давати дітям добрі можливості в навчанні й вихованні, виконувати заповіти Франка та формувати покоління, яке любитиме свою історію, культуру й державу», — зазначила Валентина Бодак.

Депутати Львівської обласної ради Сергій Оленич та Святослав Стефанків наголосили, що Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» є важливим комунальним закладом обласної ради, а його працівники не лише бережуть Франкову спадщину, а й намагаються осучаснювати її та робити ближчою для молодого покоління.

Мистецьку частину академії завершив виступ колективу Дрогобицького музичного фахового коледжу імені Василя Барвінського відтак

Виставки та презентації

Після урочистої частини у приміщенні музею відкрили міжнародну мандрівну виставку рисунків загиблих Героїв польського художника Пйотра Луціана та куратора Юрія Романишина, присвячену полеглим захисникам з Дрогобиччини.

Також гостям представили виставку «Франко на марках», де були зібрані прижиттєві та пам’ятні поштові марки із зображенням письменника.

Відтак учасники академії оглянули виставку «Від прижиттєвої листівки до пам’яті поколінь: Іван Франко у філокартії першої половини ХХ століття» із приватної колекції історика Володимира Галика.

Упродовж дня на території музею діяли й інші локації, зокрема книжкова толока видавництва «Такибук», атакож «Пасіка Якова» від ветеранського бізнесу родини Олександра Федорова. А завершили програму традиційним «Франко-ланчем» за рецептами кухні родини Франків.

Фінальним акордом пам’ятного дня стала зустріч велосипедної естафети на Личаківському цвинтарі у Львові, де землю з Нагуєвич символічно висипали на могилу Івана Франка — як знак нерозривного зв’язку поколінь, пам’яті та української тяглості.

Віра ЧОПИК, фото авторки

Більше світлин з події дивіться на нашій сторінці у Facebook