Третє коло “дяді Гриші”: навіщо легендарний волонтер збирає міські прапори

Починаючи з минулого року відомий на всю Україну волонтер Григорій Янченко, більш знаний як “дядя Гриша”, об’їхав понад пів сотні українських міст. Попри інвалідний візок. Адже захисники на фронті чекають допомоги

Херсонський волонтер, який вразив мільйони українців 2022 року, коли на вулицях окупованого міста сміливо вмикав Гімн України і патріотичні пісні на бездротовій колонці, не сидить на місці. Попри інвалідність, Янченко продовжує волонтерську діяльність, розпочату ще 2014 року. Їздить містами України, аби збирати донейти для війська.

Подорожує “дядя Гриша” потягами й автотранспортом, дістаючись вокзалів і потрібних місць на візку, пише Справжнє. Починаючи з минулого року по два рази відвідав усі обласні центри України, окрім окупованих Донецька і Луганська, кілька районних, побував навіть в трьох містах за кордоном. “Зробив уже два кола по Україні, зараз роблю третє”, – каже волонтер.

Графік у волонтера такий: три тижні на збирання коштів для Збройних сил України, тиждень – на передачу. Потім нова подорож – нові міста – знову передача на фронт.

Із музичною колонкою не розстається. Хоча це зовсім не та, яку українці пам’ятають за Херсоном. Адже 2022 року “дядя Гриша” полишав окуповане місто через російські блокпости, колонку там потрощили.

Утім, тепер мандрує з новою. І Гімн України лунає з неї знову. Його Янченко вмикає до хвилини мовчання у містах, які відвідує, якщо там він в цей момент не звучить.

У кожному місті “дядя Гриша” знайомиться з містянами і місцевою владою. Та обов’язково бере на згадку місцевий прапор. Спочатку намагався збирати невеличкі прапорці міст, але швидко з’ясував, що такий сувенір не скрізь знайдеш. В одному з обласних центрі мало не силоміць відібрав у місцевого чиновника настільний прапорець зі словами: “ви ще собі такий надрукуєте”. Утім, зараз вже змирився та збирає прапори такого розміру, якого дарують.

Попри те, що упродовж двох років його домівкою було Запоріжжя, волонтерський центр “Солдатський привал”, малинового запорізького знамена з гербом міста – золотими рушницями та луком – у волонтера не було.

Цю прикрість виправили до 78-річчя “дяді Гриші”, яке він відсвяткував 3 липня. Від місцевої влади волонтерові був вручений прапор Запоріжжя з написаним на ньому побажанням, аби всі захисники та захисниці України живими і здоровими повернулися домів.

Янченко сподівається, що після війни колекція прапорів стане своєрідною ілюстрацією його життя і волонтерської діяльності протягом воєнних років. Не виключає, що вона навіть може посісти місце в музеї.

А попереду в “дяді Гриші” нова поїздка – на Покровський напрямок. Після неї – знову в дорогу по своєму третьому колу Україною. Усе заради підтримки тих, хто її захищає.