У Дрогобичі пройшла хода з портретами 344 полеглих Героїв з громади
344 портрети полеглих Героїв пронесли 1 жовтня центром Дрогобича під час Ходи героїчної слави, приуроченої до Дня захисників та захисниць. Участь у заході взяла молодь громади — учні та студенти місцевих навчальних закладів. Цього дня світлини тих, хто віддав життя за Україну, зібрали на площі Ринок, де відбулося пам’ятне віче та спільна молитва за Героїв.
На портретах — мешканці Дрогобича, Стебника та сіл громади, а також уродженці краю і люди, які свого часу жили або працювали тут та були частиною життя Дрогобиччини.
Для когось із них Дрогобич був рідним містом, для когось — місцем дитинства, навчання чи роботи. Але за кожним портретом — окрема історія і люди, яких знали особисто: друзі, сусіди, однокласники, колеги.
Для їхніх родин це найдорожчі сини, чоловіки, батьки, брати. Люди, яких уже ніколи не зустрінеш на знайомій вулиці, не привітаєш із днем народження і не побачиш у дверях рідного дому.
Саме тому ця хода має особливе значення передусім для родин полеглих. Коли портрет їхньої найдорожчої людини несуть вулицями міста діти та молодь, це стає знаком того, що пам’ять про неї не залишилася лише в межах родини. Її ім’я та її внесок у захист України знає і пам’ятає громада.
Колона вирушила вулицею Тараса Шевченка, пройшла повз Алею пам’яті у парку імені Степана Бандери та попрямувала до площі Ринок. Тут до ходи долучилися мешканці громади.
Портрети Героїв встановили на площі, а біля них запалили лампадки. Під час пам’ятного віча священнослужителі громади відслужили панахиду за полеглими захисниками та помолилися за військових, які сьогодні продовжують боронити Україну.
Участь у заході взяли військові, ветерани, рятувальники, представники місцевого самоврядування, духовенство, педагоги, учні та студенти. Ходу супроводжував військовий духовий оркестр військової частини А1108.
Пам’ять про полеглих — це не лише портрети та дати на меморіальних дошках. Вона має проявлятися у ставленні до тих, заради кого вони воювали, у підтримці їхніх родин та у наших щоденних вчинках. Їхній подвиг має бути для нас моральним орієнтиром — нагадуванням про ціну свободи, відповідальність за майбутнє країни та необхідність залишатися людьми.
Організація такої ходи потребувала участі багатьох людей і структур. До її проведення долучилися управління культури та розвитку туризму, управління освіти, відділ сім’ї та молоді, відділ соціально-психологічної та правової підтримки захисників, захисниць і членів їхніх сімей, організаційний відділ, комунальні підприємства громади, педагоги та учнівська молодь.
І для тих, хто втратив близьку людину, і для всієї громади иакі заходи – це нагадування: поки ми пам’ятаємо їхні імена, їхній подвиг залишається частиною історії Дрогобиччини та України.
Віра ЧОПИК, фото авторки
Фоторепортаж з події дивіться на нашій сторінці у Фейсбук