Водій маршрутки "Трускавець-Львів" демонстративно проігнорував бійця АТО, який чекав на зупинці

На Львівщині трапляються випадки, коли водії маршруток відмовляються перевозити учасників АТО, або ж просто не зупиняють їм на зупинках громадського транспорту.

Про такий свіжий випадок 4 липня IA ZIK повідомив 34-річний учасник АТО з Дрогобицького району.

Як повідомив демобілізований боєць, який є учасником бойових дій на Донбасі і має відповідне посвідчення, сьогодні, 4 липня, близько 6.15 водій маршрутки Трускавець-Львів (ВС 48 37) не зупинився на його вимогу на зупинці громадського транспорту у селі Опори Дрогобицького району.

«Оскільки я не вперше їжджу цим маршрутом, водій знає мене в обличчя, тому демонстративно проігнорував мене, не зупинивши на зупинці громадського транспорту. І це при тому, що в маршрутці будо достатньо місця для пасажирів», – повідомив боєць.

З його слів, очевидцями зухвалої поведінки водія стали люди, які стояли поблизу.

Інформація про цей інцидент з боку водія маршруту Трускавець-Львів вже зафіксована на гарячій лінії «112» Львівської ОДА. Там пообіцяли належно відреагувати.

Зазначимо, відповідно до законодавства учасникам АТО надано право безкоштовного проїзду у громадському транспорті за умови пред’явлення посвідчення учасника бойових дій, передає ЗІК.

А днем раніше прикрий інцидент трапився у маршрутці “Трускавець-Дрогобич” із екс-бійцем, волонтером Максимом Перев’язком. Про це чоловік написав у соцмережі:

“Сьогодні ввечері повертався з роботи з дружиною з Трускавця. Маршрутка була майже заповнена. Але місць вистачало всім. Я з дружиною сів спереду, відразу за водієм. З права від нас їхала сім’я. Чоловік, жінка, дитина. Не знаю, чим, але я страшенно роздратував чоловіка, що сів на пільгове місце. Чоловік був добряче п’яний і поки ми доїхали від сан. “Дніпра” до Модрич, він уже ліз до мене в кулачний бій. Основні його притензії – що я сиджу на пільговому місці, а свою ксиву можу засунути глибоко й далеко. Що ми, АТОвці, л..ри, пі..ри і т.д. Я не буду писати матюків, які він встиг наговорити. Думаю це зрозуміло. Про те, що він п’яний і такий герой – це зрозуміло. Але він висловив всю суть по відношенню до нас, АТОвців. Може був би тверезий – цього не сказав би, а лише ненависно дививби ся… Я нічого не розумію. Ми, АТОвці, не чекаємо, щоб з нас малювали ікони чи щодня нам співали деферамби. Але елементарну повагу від суспільства ми заслужили? Чи дійсно ми ло..ри і пі..ри, віддали по-повній своє здоров’я, а хтось і життя, щоб в в кінці-кінців отаке ч.о могло собі розкривати писок і називати нас саме так. Я розумію – що оте ч.о становить менший процент в суспільстві. Але це не перший випадок і далеко не поодинокий. З такими розкладами нас, АТОвців, а до компанії ще й волонтерів, щоб не було так скучно, через рік, а може й раніше, почнуть розпинати на кожному стовбі…. Біда не тільки в тому чм..нику, який сьогодні мені зустрівся в маршрутці, але й біда в тих інших людях, які, як німі, сиділи і перелякано спостерігали, чим то закінчиться. От таке, малята, любі хлопчики й дівчатка. Довоювались. Ще трохи часу і наші посвідчення будемо боятись показувати, що вони в нас є. Дякую тобі, мій український народе. Кошмар”

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *