Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Новини

Real time web analytics, Heat map tracking

Суспільство

19022602 668077700054723 151852112 o

З Любов’ю Кузьмич, до цього часу, я особисто знайома не була, однак багато чула про її учнів. Пані Любов надто скромна і водночас надзвичайно талановита музикантка, яка від уваги до неї просто ніяковіє. Наша перша зустріч відбулася на ювілейному концерті вокального відділу Стебницької музичної школи з нагоди 15 –ліття від дня заснування. Власне, цей ювілейний концерт “Я люблю Україну свою” і став приводом поспілкуватися з пані Любою.

 - Пані  Любо, розкажіть як тоді все починалось, 15 років назад?

 - Відділ вокально-естрадного мистецтва у Стебницькій музичній школі було відкрито ще далекого 2002 року. Тоді був дуже складний час, і економічний і суспільно-політичний. Однак, я знайшла підтримку дирекції і Галина Орестівна Клепач, яка керувала тоді школою(1999-2005 рр.) довірилась мені і спільними зусиллями нам вдалося відкрити цей відділ. Нині естрадно-вокальний відділ - це клас естрадного співу, який існує уже упродовж 15-ти років і до сьогодні ми досягнули чималого успіху, і я пишаюся кожним своїм учнем.

- Стати вчителем музики, це просто професія, чи радше покликання?

 - Стати вчителем – це був мій шлях з дитинства. Я росла у сім’ї, де не в одному поколінні є педагоги. Першою вчителькою у мене була мама, яка і прищепила в мені любов до української пісні, українського слова й віддала мене вчитися музиці. 1985 року закінчила Дрогобицьке музичне училище ім. В. Барвінського, музично-педагогічний факультет Дрогобицького педінститут і пішла працювати звичайним вчителем музики у школі. Згодом, виникла ідея відкрити в музичній школі у Стебнику вокальний відділ, бо до того діти вивчали тільки гру на музичних інструментах. У становленні мене як музиканта, як вчителя прикладом і вчителем для мене стали Лідія Хороб ( Дрогобицьке музичне училище ім. В. Барвінського), Ірина Кліш (доцент кафедри народних музичних інструментів та вокалу, Інститут музичного мистецтва ДДП університету ім. І. Франка).

 - У Вас чимало вихованців, які неодноразово ставали переможцями пісенних конкурсів, і їхніми лауреатами. У чому секрет успіху?

 - Секрету особливого немає. Перш за все це систематична робота над дитиною, а дитини над собою, тільки тоді можливо досягнути успіху. У талановитих дітей при систематичній роботі, можна досягнути такого рівня, що можна вести на конкурс чи фестиваль. Якщо дитина працює над собою, займається вона завжди досягне успіху. Я вам скажу, це своєрідне замкнуте коло – робота+результат+перемога= стимул до подальшої роботи. Такі перемоги, на фестивалях чи конкурсах, завжди є поштовхом досягати чогось нового. А для молодших дітей, які навчаються це є своєрідним прикладом. Треба постійно працювати над собою, над сценічною витримкою, над артистизмом. Про ансамбль можу сказати що це своєрідний пазл, це кропітка робота над цілим механізмом, діти в ансамблі працюють власне так, як одне ціле.

 - А у яких фестивалях берете участь?

 - Щороку ми є учасниками фестивалю “Різдвяні канікули”, який проходить у Львові, ми там уже як свої. Беремо участь у патріотичному конкурсі “Сурми звитяги” та ще багато інших. І з кожного фестивалю у нас є нагороди – грамоти, кубки, дипломи та подяки.

 - Чи є у Вас діти, успіхами яких ви тішитесь, які є Вашою гордістю?

 - Усі діти для мене це велика гордість. Кожен їхній успіх – це мій успіх, кожне їхнє досягнення – це моє досягнення. Я пишаюся кожною дитиною, яка може і не пов’язала своє подальше життя з музикою, але вона була частиною мене, частиною нашого колективу. Кожна дитина визнає, що їм це було потрібно. Дуже пишаюся своєю донечкою Юлею, яка теж співає і має чималі здобутки. Пишаюся Наталею Пецюх (Кордасевич), одну з учасниць квартету “Вишиванка”, яка продовжила педагогічну діяльність і на концерті виступила уже зі своїми дітьми, що дуже приємно. Мар’яна Кравчук, теж учасниця квартету “Вишиванка”, тепер працює у музичній школі у Трускавці. Взагалі, повторюсь знову, всі діти для мене дорогі, і за кожного з них я з впевненістю можу сказати, що це моя гордість.

 - Навчити співати можна будь-яку дитину, чи тільки ту у якої є здібності до музики?

  - З впевненістю можу сказати, що можна навчити будь-яку дитину. Працьовитість розвиває талант.

 - Скажіть декілька слів про себе, свою сім’ю?

 - Сім’я цілком звичайна, чоловік Петро, з яким ось уже понад 20 років разом, та моя донечка Юлія.

 - А яку музику любите слухати Ви?

 - Слухаю різноманітну музику, особливо люблю інструментальну, класичну. Люблю слово покладене на музику, наприклад, вірші Тараса Шевченка та інші. Пісня повинна бути змістовна, в якій є зміст, певний сенс.

 - Повертаючись до концерту – він був насиченим та яскравим. Хто допомагав в його організації?

 - Перш за все хочу подякувати директорці нашої музичної школи Галині Лемех, яка підтримує та допомагає, також завучу Мирону Бордуляку, який також дбає за успіхи відділу. Хочу подякувати і дирекції будинку художньо-естетичної творчості учнівської молоді у м.Стебник, адже вони є тими першовідкривачами талановитих дітей. Це - директор Марія Філіпович та Ліда Дзьоба. Щиро вдячна дирекції Стебницького Народного дому, зокрема - Роману Івасівці, який завжди запрошує моїх дітей на різноманітні мистецькі акції. Вдячна відділу культури Дрогобицької міської ради за підтримку та довіру. Щиро вдячна за співпрацю танцювальним колективам “Верховинка” (Дрогобицький народний дім ім. І. Франка) та “Калинове намисто”(Стебницький народний дім). Кращого концермейстра як Оксана Михайлишин годі уявити, щиро вдячна їй, а також ведучому концерту Івану Куцю. Дякую отцеві Михайлу Комарницькому, з доброго благословення якого, концерт мав успіх та добое завершення. Щиро вдячна всім глядачам і, звичайно, велика подяка батькам, які довіряють мені своїх дітей. Дай Боже, дочекати наступного ювілею в мирі, добрі та злагоді.

P.S    

За 40 років випускниками школи стали близько 1200 учнів, більше 250 з яких продовжили навчання у мистецьких навчальних закладах різного рівня акредитації. Звісно, не всі обрали музику своїм фахом, але багато з них беруть участь у аматорських колективах навчальних закладів, де вони продовжують навчатися. Музика ніколи не залишає їх, а збагачує духовно та допомагає у житті.

Школа гордиться випускниками: А. Дмитрович - диригент Державного симфонічного оркестру радіо та телебачення Молдови, О. Журавчак - начальник управління мистецтв і освіти Міністерства культури і туризму України, викладач по класу сопілки Київського національного університету культури і мистецтв, С. Максимов - соліст симфонічного оркестру Польщі; а також чималою когортою викладачів навчальних закладів нашого регіону.(за інформацією сайту Стебницької музичної школи).

Олеся НІМЕРОВСЬКА, Медіа Дрогобиччина №2 (16) від 26 травня

 

 

18944449 666714806857679 1672984729 nШостого червня – професійне свято українських журналістів. Це не єдиний день у році, коли згадують представників цієї украй важливої для суспільства професії. Й хоча нинішню дату вибрано дещо штучно,  все ж маємо замислитись, хто ми , навіщо й для чого працюємо.

Працюємо ж власне для того, щоб і справді створювалося в країні громадянське суспільство, щоби запобігати проявам свавілля з боку,  для того, аби urbi et orbi  надавати правдиву інформацію про те, що коїться довкола нас.

Свого часу Наполеон сказав: «Журналіст – це чистильник вулиць, що працює пером.» І це значною мірою правда. Мусимо пам’ятати про це. А також і про слова Гая Белламі: «Репортери не вірять нічому. Це їхній символ віри» й власне самим шукати правду і нею потім ділитися з читачами (слухачами, глядачами).

А ще – про цехову солідарність, про те, що коли ми згуртовані, влада, котрій сьогодні так не до вподоби вільні медія, не зможе тиснути на тих, хто прагне змін на краще й справжньої демократизації нашого українського дому.

Тож не забуваймо  про високе покликання фаху й гідно виконуймо свої професійні обов’язки.

Нехай і надалі ваше відкрите і щире слово слугує  істині. Колегам  – у святковий день

Шановні колеги-журналісти!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята – Дня журналіста.
Ваша повсякденна, наполеглива праця, високопрофесійне почуття обов’язку, відданість справі здобули широке визнання і шану великої армії читачів, глядачів, слухачів і шанувальників вашого таланту.
Нехай і надалі ваше відкрите і щире слово служить правді та істині, утвердженню добра і справедливості, а доля буде прихильною до вас, дарує щастя і здоров’я на довгі-предовгі літа.

Вітаєм із святом сьогодні ми вас.
Здорові будьте, серцем чисті,
Щоб вогник в грудях  не погас.

Як древній Хронос, все фіксуйте:
Події, факти, імена.
Перед олжею не пасуйте,
Нехай дрижить від вас вона!

Добра шановні Вам, наснаги,
Любові, щедрості, тепла.
На перехрестях всіх – відваги,
Щоб доля матір'ю була.

Бо ваше слово світ будує,
На добрі справи підійма,
Загати розбрату руйнує,
Негідників пером дойма.

Суспільні болі й серця рани –
Проходять, звісно, все крізь Вас.
Не рядові ви – капітани
Космічних і життєвих трас.

Земля вам люба і зірниці,
Ласкавий батьківський поріг,
Перо казкової жар-птиці,
Зажура стомлених доріг...

Подяка вам, четверта владо,
За ваші помисли й діла,
Вітаєм вас сьогодні радо,
Сердечно кажемо: “Хвала!”

Медіа Дрогобиччина 2017

банер 258х408Ви маєте право бути присутніми на сесіях своїх місцевих рад

Згідно зі статтею 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Отже, кожен громадянин України, якому виповнилося 18 років, має право брати участь у місцевих виборах, висловлюючи свою позицію, шляхом голосування на виборчій дільниці певного округу.

18596224 1691015447596385 79473282 oДнями в Україні барвисто відзначили День Вишиванки – свято, яке покликане вкотре підкреслити всю красу народних традицій та національного одягу.

Ця подія вже давно вийшла за межі нашої країни, День вишиванки відзначають  у цілому світі і йдеться  не лише про українських емігрантів. Вдягали вишиті сорочки та сукні всі охочі : на роботу, навчання, прогулянки – весь Інтернет ряснів вітаннями з різних країн, підкріпленими фото із усміхненими людьми в національному українському одязі.

villa zhivaya rosa truskavets 46236Найціннішим багатством курорту Трускавець є цілющі мінеральні джерела. Вони стали причиною стрімкого розвитку міста в курортному напрямку та приваблюють сотні тисяч людей до оздоровниці. Високий рівень сервісу, сучасні медичні технології, чисте карпатське повітря в поєднанні з унікальними  властивостями трускавецьких мінеральних вод створюють відмінний лікувальний ефект, який на собі відчули вже мільйони відпочивальників. Безсумнівно можна стверджувати, що мінеральні води є найбільшим багатством цього невеличкого містечка.

18788557 663638600498633 1798589905 nЗдавалося, що є він і буде з нами завжди, важко було уявити місто без його неквапних спацерів вуличками старого Дрогобича, без його посмішки, без його голосу, без його скрипки та чудового, зовсім нестаречого голосу, без його захопливих розповідей про міжвоєнний Дрогобич та воєнне лихоліття, яке йому самому завдало стільки болю та страждань…

Та ось уже два роки минуло, як залишив нас і світ цей незабутній Альфред Бенович Шраєр, який так багато зробив  передовсім для рідного міста, й котре лише по смерти збагнуло це й визнало почесним громадянином своїм…

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: