Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Новини

Real time web analytics, Heat map tracking

Суспільство

19225803 1702259563410039 5357356770392007807 nSpace Craft або «мистецтво простору» - це платформа міських команд, спрямована на розвиток маленьких міст та  селищ.  Ми звикли, що усі найважливіші процеси  відбуваються лише у мегаполісах, й забуваємо, що усі зміни зароджуються саме на локальному рівні – з вулиці, де мешкаємо,  з подвір’я, на якому виросли, та з міста, де народились. Покращувати комфорт та якість нашого життя у містечках та регіонах – пріоритетне завдання для Space Craft.

Власне для цього в Дрогобичі 16-17 червня відбувся другий модуль платформи міських команд. Учасниками навчання стали дві команди з Дрогобича та Бродів, котрі заздалегідь було відібрано для цього  проекту. Дрогобицька ГО «Вело Дрогобич» намагається працювати у напрямку вело-інфраструктури в місті, й сьогодні  учасники працюють над створенням першої вело-доріжки у Дрогобичі. Команда ж із міста Броди має на меті перетворити місцевий  замок на осередок культури та відпочинку.

Оксана Дащівська, керівник Західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження», говорить про те, що головною проблемою розвитку інфраструктури будь-якого маленького міста є відсутність комунікації.

«Цілком відсутня комунікація  між бізнесом, владою та громадою. Як наслідок – якість життя тих чи інших мешканців просто перекладається з одних на інших. Саме тому ми хочемо показати успішну практику, яка б змогла найперше повернути віру в те, що маленькі міста і селища також можуть жити та розвиватись доволі успішно.  Також ми прагнемо навчити людей того, щоб вони брали відповідальність на себе за той  простір, в якому мешкають, відтак - ділитись цим досвідом з іншими».  Нагадаю, що саме Міжнародний фонд «Відродження» ініціював створення проекту «Мистецтво простору». Два дні навчання стали справді корисними та насиченими, оскільки з учасниками працювали найкращі спікери, кожен з яких ділився власним  досвідом та знаннями. Ден Бортніков, Володимир Бєглов, Юрій Танасійчук, Дарина Зажицька, Ольга Павлова, Людмила Сюзева, Тетяна Лопащук,  Віталій Загайний та Андрій Андрушків  розповідали про те, як найкраще комунікувати з владою та місцевим бізнесом, де шукати кошти для реалізації власних проектів та як у сьогоднішньому світі  позбутись «мови ворожнечі».  Володимир Бєглов,журналіст, співзасновник «Радіо Сковорода» та «The Ukrainians», говорив про рівність та рівні можливості для  представників різних меншин нашої країни. Толерантність та солідарне ставлення до представників  цих меншин – це ознака здорового та європейського суспільства, а отже, - шлях до розвитку та відкритості.

Оксана Дащівська також додала, що  цьогорічний модуль має певну особливість, оскільки найперше надає менторський супровід для учасників,  а тому навчання відбувається лише через дію й скеровує її у більш правильний напрямок.  Зазначу, що протягом  цих двох днів був передбачений обід з мером Дрогобича Тарасом Кучмою та  представницею місцевого бізнесу  Наталею Танчук.  

Олег Дукас, радник міського голови, охоче підтримує ініціативу  Space Craft.

«Проект, який започаткував Міжнародний фонд «Відродження», є дуже важливим. У Дрогобичі зараз стрімко розвиваються різні ініціативи,  зокрема,  в напрямку урбаністики та міського простору. І приємно бачити нові громадські організації, котрі хочуть змінювати місто. Одна з них  – активісти ГО «Вело Дрогобич» - зазначив Олег Дукас.

Єва РАЙСЬКА, Медіа Дрогобиччина №5 (19) від 07 липня

 

 

w 31

Він - професійний футболіст, народжений в Аргентині, проте усе своє свідоме життя мешкає у Дрогобичі.  Дитяча  футбольна команда, котру він створив власними силами,  отримала  чималий успіх та результати, та й узагалі будь яка справа, за котру він береться, дає  гарні плоди. Хосе  Йосипович Турчик цього разу погодився на  інтерв’ю для “Медіа Дрогобиччина”. Я вирішила розпитати пана Хосе про  унікальне та особливе село нашого регіону – Довге Гірське, позаяк саме Хосе Йосипович безперервно досліджує його.

imagesКомунальне Підприємство «Муніципальна Варта» Бориславської міської ради зареєстровано  25 листопада 2016 рроку. Фактично функціонувати підприємство почало від січня 2017 року.

Джерелами фінансування Муніципальної Варти є місцевий бюджет, в планах – заробіток від охоронної діяльності. Загальний обсяг фінансування, як було передбачено бюджетом, мав би скласти 400 000 гривень  на 2017 рік в статутний фонд та 270 000гривень  на фонд заробітної плати. На разі на поповнення статутного фонду виділено 40 000 гривень.Рівень фінансування Бориславської МВ є найменший серед усіх подібних підприємств по Україні.

КП «Муніципальна Варта» Бориславської міської ради на сьогоднішній день  має десять працівників, а саме: директор (посадовий оклад 6800 грн.), заступник директора з охорони (5000 грн.), заступник директора з благоустрою (4500грн.), головний бухгалтер (4000 грн.), п’ять охоронців (3200 грн.) та інспектор з благоустрою (4000 грн.) – один на друге за територією місто Львівської  області.  Згідно з нормами в Бориславі їх має бути мінімум чотири.

Відділ інспекторів діє виключно в межах повноважень, наданих рішенням Виконавчого комітету Бориславської міської ради  № 3 від другого лютого 2017 року: інспекторам надано повноваження складати протоколи на порушення правил користування житловими будинками і приміщеннями, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, порушення правил утримування  собак і котів,  торгівля з рук у невстановлених місцях та куріння тютюнових виробів у заборонених місцях.

   Крім того, на інспекторів покладено і функції обробки документації. Зокрема, за час функціонування відділу інспекторів було опрацьовано 109 письмових звернень, серед яких і звернення  громадян, 130  приписів  про необхідність усунення правопорушення, 26 протоколів інспектування території міста на предмет виявлення та фіксації правопорушень у сфері благоустрою, 12 протоколів про адміністративне правопорушення.

Працівники Муніципальної Варти не накладають штрафи, а лише фіксують об’єктивні дані, які вказують на вчинення того чи іншого діяння, складають протокол, в якому зазначають час, дату, місце вчинення порушення, додають до протоколу докази у формі фото- чи відео-фіксації, будь-яких документів, письмових пояснень або звернень громадян, і напрацьований матеріал передають у суд або адміністративну комісію при Виконавчому комітеті Бориславської міської ради. І вже комісія чи суд в процесі розгляду справи встановлює всі обставини справи та ухвалює рішення про притягнення або не притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Муніципальна Варта Борислава в своїй роботі керується принципом не покарання за вчинення правопорушення, а попередження від цього.

  «Ми робимо акцент на інформаційних заходах. Наші інспектори виходять в рейди не з метою когось покарати, а з метою спонукати громаду до дотримання законодавства. Тому ми робимо акцент на приписах, а не на протоколах, бо ми такі ж самі люди, які і всі інші, і знаємо, в які скрутні часи живемо, як важко заробити додаткову копійку. І лише, коли порушник вчиняє правопорушення систематично, цинічно, тоді ми вже складаємо на нього протокол» - говорить директор МВ Леонід Федевич.

Що стосується роботи відділу охорони, слід звернути увагу на те, що для здійснення охоронної діяльності необхідно мати ліцензію. Вимоги до суб’єкта охоронної діяльності для отримання ліцензії доволі  високі: відповідна вища освіта та стаж роботи в охоронній діяльності не менше трьох років. Загальна вартість, в яку МВ обійшовся весь пакет документів на отримання ліцензії на охоронну діяльність, складає 6 184 гривень (сама ліцензія та послуги відповідних структур). Ці гроші були сплачені з зароблених коштів, а не з бюджету.

Отже, ліцензія в підприємства вже є. Тепер згідно з Законом України «Про охоронну діяльність» у працівників має бути власний спеціальний однострій з шевронами, пульт спостереження, також відповідно обладнаний автотранспорт, на що коштів у КП не вистачає. Для порівняння можна взяти Муніципальну Варту Дрогобича. Фінансування цього підприємства становить більше мільйона гривень на поточний рік. Крім того, у штаті МВ Дрогобича 18 інспекторів.

Досі не вирішено ситуацію з охороною сміттєзвалища. Охоронці МВ чергують там цілодобово та фіксують кожен вантажний автомобіль, який заїздить на об’єкт. Два місяці МВ не отримувала за цю роботу грошей. Праця охоронців за квітень та травень  була перерахована з зарплат інспектора, директора та бухгалтера за грудень та листопад. На сесії МР 15 червня депутати проголосували за нарахування охоронцям сміттєзвалища заробітної платні, але яким чином це відбувається – ще невідомо. Якщо Муніципальна Варта зніме своїх працівників з цього об’єкту,  громада вже не буде знати хто, що, та скільки завозитиме  на переповнений полігон.

Також слід зазначити, що МВ Борислава – єдине КП, що вчасно наповнює свою сторінку на Facebook та відповідає на звернення громадян.

 

Юлія ГАСІЙ, Медіа Дрогобиччина №5 (19) від 07 липня

 

 

 

19944510 1565311013519110 1583962808938244837 o

Найціннішими багатствами є здоров'я і час.
Сьогодні ми витратили час, щоб поговорити про сміття, екологію, а, отже, наше спільне здоров'я.
Круглий стіл "Утилізувати не можна: відмовитись відверто про сміття", що 13 липня пройшов у Трускавці, відбувся радше у форматі дискусії та діалогу.
Доцент ДДПУ Мирон Цайтлер провів міні-семінар на тему поводження з ТПВ, "практикуючий сортувальна у себе вдома" Андрій Довженко розповів як сортують з дружиною сміття у власній оселі та поділився досвідом навчання шкіл 1 і 2 Дрогобича сортувати відходи.
У дискусії взяли участь міські голови Дрогобича Тарас Кучма, Трускавця Андрій Кульчинський, Стебника Петро Старосольський та секретар Бориславської міськради Юрій Химин.
Посадовці зазначали: регіону потрібен сміттєпереробний завод. Дуже потрібен, адже ресурс Броницького сміттєзвалища вичерпано, а ресурс сміттєзвалища у Бориславі не безмежний. І навіть якщо раптом уявити, що сміття зі Львова сюди не поїде (таку позицію висловлюють активісти з Борислава), то сміття з Дрогобича, Стебника , Трускавця та прилеглих сіл кудись треба ж возити... А куди возити, якщо ресурсів обмаль? Правильно , якщо нема куди возити - тоді треба переробляти. Але проблема в тому, що землю під завод ніхто виділити не хоче. Тому маємо те, що маємо: чекаємо.....
Втім! Поки питання "де і що будувати" нарешті наші очільники спробують сформулювати чітко та порозумітись з громадою, громада сама має стати більш свідомою - і почати з себе. Принаймні у себе вдома сортувати пластик, скло, папір та органіку. Це не складно, і дозволить вам заробити "гривню-другу". Місця прийому вторсировини оприлюднимо незабаром. Це раз.
Що ще ми можемо зробити, поки заводу і навіть ліній нормальних нема,а сміття щодня продукуємо кубометрами? Вірно, думати на перспективу. Зокрема, ми запропонували міському голові Трускавця спробувати у школах міста запровадити роздільне збирання (так, як це зроблено у кількох школах Дрогобича). Міський голова погодився. Сподіваємось, з 1 вересня і трускавецькі дітлахи вчитимуться "смітити по-новому - відповідально", і що цей досвід пошириться на інші школи Дрогобича, Стебника, сіл району. Адже культура поводження з ТПВ формується з дитинства.
Отже: 
1. Почніть з себе: сортуйте, що можна посортувати. Відсортовану вторсировину можна здати і заробити "на морозиво". 
2. Вимагайте у своїх депутатів та влади вживати вичерпних заходів щодо будівництва цивілізованих сортувальних ліній і звіту про це.
3. Вимагайте рекультивації сміттєзвалищ та побудови безпечного сміттєпереробного заводу.
4. Не думайте, що вас це не стосується. Воно вас не стосується лише тоді, якщо ваші діти і онуки житимуть не тут, а десь в Європі. А до того часу - це стосується кожного.
Не вірите? Заїдьте у Львів. Не думайте, що у нас таке не можливо. Якщо у Львові можливо - то у нас й поготів. Воно нам з вами треба? Може, хоч раз в житті навчимось на чужих помилках і спрацюємо на випередження?

Марія Кульчицька

 

19893873 10212366976642007 177087664 o

10 липня у Трускавці відбувся круглий стіл за підсумками дворічної діяльності Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в тому числі його відділу - бюро правової допомоги. Під час круглого столу  Марія Николаїшин – директор Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги розповіла про основні види діяльності центру: заходи інформаційного та консультативного характеру, які проводять працівники центру. Вона сказала, що до місцевого центру, в тому числі бюро правової допомоги, звернулося більше восьми тисяч громадян. Пані Марія  наголосила на тому, що запорукою успішної роботи бюро правової допомоги у Трускавці є налагоджена співпраця із партнерами. Вона подякувала: керуючій справами виконавчого комітету Трускавецької міської ради Олені Петранич, секретарю міської ради Наталії Пономаренко, начальнику служби у справах дітей виконкому Трускавецької міської ради Лесі Дребот, директору центру соціальних служб для сім`ї дітей та молоді  Надії Онаць, начальнику відділу освіти Орестові Лобику та начальнику відділу культури Татомир Тетяні. Із вдячністю згадала пані Марія теж взаємодію із директором Трускавецького міського центру зайнятості Роман Маргаритою, начальником відділу обслуговування громадян м.Трускавця та м.Стебника Банковською Світланою, директором Трускавецької міської централізованої бібліотечної системи Марковецькою Наталією, завідувачем відділення соціальної допомоги Трускавецького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Яворською Богданою.

Особлива подяка прозвучала на адресу представників ЗМІ, в тому числі й відділу інформаційної політики та зв’язків із громадськістю Трускавецької міської ради.

Заступник начальника відділу «Трускавецьке бюро правової допомоги» Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Кітраль Галина надала інформацію про те, що більше вісімсот громадян  звернулися до бюро у Трускавці. Скористатися послугами адвокатів, які залучені до системи надання безоплатної вторинної правової допомоги, змогли 72 особи. Протягом десяти місяців з початку діяльності бюро правової допомоги клієнти зверталися до бюро найчастіше з наступних питань: соціального забезпечення – 225 осіб, спадкового – 75 осіб, трудового –  74 особи, сімейного – 45 осіб.

Присутні на заході партнери бюро правової допомоги теж мали можливість розповісти про спільну роботу із Трускавецьким бюро правової допомоги та висловити свої побажання на її удосконалення. Так, директор Трускавецького міського центру зайнятості Роман Маргарита наголосила на важливості поглиблення такої взаємодії, а також запропонувала спільне проведення правових навчань для працівників різних соціальних та правових інституцій з метою надання інформації про новизну у законодавстві. Спеціаліст І категорії служби у справах дітей Трускавецької міської ради Пядухова Олена Андріївна підсумувала роботу місцевого центру та служби у справах дітей з питань захисту прав дітей різноманітних категорій, зокрема повідомила про успішні історії спільного захисту інтересів дітей – сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Начальник відділу обслуговування громадян м.Трускавця та м.Стебника Банковська Світлана Володимирівна розповіла про співпрацю з Трускавецьким бюро правової допомоги у сфері пенсійного забезпечення. Директор Трускавецької міської централізованої бібліотечної системи Марковецька Наталія Володимирівна поділилася позитивними враженнями про проведенні правопросвітницькі заходи з працівникамивідділу «Трускавецьке бюро правової допомоги» Стрийського місцевого центру з надання БВПД. Завідувач відділенням соціальної допомоги Трускавецького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) вдома Яворська Богдана Миколаївна наголосила на тому, що необхідно і надалі продовжувати співпрацю з відділом «Трускавецьке бюро правової допомоги» Стрийського місцевого центру з надання БВПД.

Цікаво, що і працівники преси запропонували свої послуги до співпраці для покращення обізнаності громадян. Так, фотокореспондент часопису «Гомін Галичини» Федчак Юрій висловив готовність провести для сільських голів ряд інформаційно – просвітницьких заходів, які стосуються земельного законодавства.

Нагадуємо нашим шановним читачам, що до Трускавецького бюро правової допомоги можна звернутися за адресою:м.Трускавець,  вул. Данилишиних, 62. 

Графік  роботи:  понеділок-п’ятниця  з 08:00 до 17:00 (крім святкових та вихідних днів, тел.: (03247)-5-05-30;  моб.: 099-29-63-194

Марічка Бойко

 

19893623 1947659375453242 906861464 o

З 29 червня по 2 липня 2017 р. у смт. Брюховичі поблизу м. Львів відбулася літня школа "Взаєморозуміння та молодіжного лідерства", яку організували ГО «Молодий Рух» та «Українська Студентська Спілка», за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні, в рамках проекту "Молодь Об'єднує Україну". Основною метою якого є привернення уваги молоді до складних питань української історії та консолідація молодого покоління за допомогою спільного розгляду контроверсійних питань минулого та пошуків шляхів примирення.

На семінарі була піднята історична тематика, з акцентом на проблемні питання ХХ ст., а також учасники мали змогу підкріпити свої знання з проектного менеджменту. Зокрема, обговорювалися такі теми, як «Значення історичної пам’яті»,  «Соціологія і майбутнє», «Довіра українців», «Різне сприйняття Голодомору 1932-1933 років в Україні», «Гібридна війна», «Міфи минулого», «Історична пам’ять і церква». Окрім цього, учасники мали змогу переглянути кінофільм про життя митців та переслідувачів в НДР «Життя інших», основним меседжем якого є примирення і прощення, та висловити свої міркування  про кінострічку в дискусії.

Лекторами школи були провідні українські експерти: Вахтанг Кіпіані (головний редактор «Історичної Правди»), Олександр Зінченко (історик, ведучий телепрограми на UA-1 «Розсекречена історія»), Світозар Ніцполь (соціолог, аналітик проекту U-ReportUkraine), Володимир Сергійчук (професор КНУ ім. Т. Шевченка), Вадим Трюхан (дипломат), Тарас Антошевський (директор Релігійно-інформаційної служби України) та Олена Регеша (координатор проектів ГО Центр громадянської активності «Результат»).

Найбільше увагу молоді завоювали лекції-дискусії Олександра Зінченка на теми: «Конструктор «Пам’ять»: як не загратись?» та «Чому в українців високі паркани? Довіра і страх у фундаменті соціального капіталу». Спікер спонукав учасників осмислювати історію та її прямий вплив на сьогодення, розповідав про тяжіння минулого, та як його подолати і, що найважливіше, наголошував на важливості визначення точного діагнозу «історичних захворювань», як першого кроку до «одужання».

Загалом, літня школа була проведена на високому рівні із застосуванням методів неформальної освіти та інтеграції молоді, про що поквапились організатори Любомира Грицак та Олена Регеша.

Підсумовуючи, наведу цитата М. Ганді: "Якщо ти хочеш зміну в майбутньому - стань цією зміною в сьогоденні", яка ще раз підкреслює важливість популяризації неформального навчання, яке здатне виховати суспільно-відповідальну та здатну до критичного аналізу молодь, яка і є агентами змін в країні.

Катерина Лопушанська

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: