Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Новини

Нас відвідали

80.9%Ukraine Ukraine
7%United States United States
2.5%Russian Federation Russian Federation
2.3%Italy Italy
2.1%Poland Poland
0.7%Czech Republic Czech Republic
0.5%European Union European Union
0.4%Spain Spain
0.4%Germany Germany
0.3%Netherlands Netherlands

Сьогодні: 3
Вчора: 161
Цього тижня: 280
Минулого тижня: 3685
Цього місяця: 5548
Минулого місяця: 6050
Всього: 128640
Real time web analytics, Heat map tracking

лемки на ватрі«Лемківська ватра»

Уже 35 років поспіль у  польському селі  Ждиня  відбувається найбільший щорічний міжнародний лемківський етнографічний фестиваль. Лемки з України, Польщі та Словаччини збираються там з метою культивувати свої традиції і зберігати рідну культуру - співом, танцем та словом.

21-23 липня цього року відвідали фестиваль і лемківські хори з Борислава та Дрогобича. Разом з ними атмосферу фестивалю відчула й наш кореспондент: «Серед чудових гірських краєвидів панувала атмосфера легкості, радості, доброзичливості, жалю за предками та пошани до них, творчості, відповідальності, романтики, дружби. Найперше, що об’єднувало наші народи, – пісня. Лемківська й українська. На сцені, в пабі, коло ватри. А також лемківські історії сімей, одній частині яких всіма правдами й неправдами вдавалося залишитись і потім все ж виїхати на Захід, а другій – довелося їхати в «країну з молочними ріками і берегами з киселю, де ковбаса на парканах росте». І все б нічого, ось тільки їхали товарними вагонами, разом з усіма речами та худобою. У тих вагонах народжувалися і там же помирали…».

Кожен учасник фестивалю міг відзначити на мапах своє походження та місце, звідки приїхав. Також була можливість відвідати невеликий краєзнавчий музей Лемківщини, авторську виставку Арети Т. Федак, та ознайомитися з тематичною інформацією, що була розміщена на спеціальних стендах. Зокрема, вона містила оцифровані архівні документи та стосувалася виселення лемків та опозиційної інтелігенції. Також стенди містили інформацію про лемків, що після виселення залишилися у Луганській та Донецькій областях (не забули й про сучасну воєнну ситуацію там), та списки лемків, що загинули в концентраційних таборах.

У розмовах ми з’ясували, що польські лемки видають книги  про свою  культуру польською та українською  мовами (видавництво “Ruthenicart”). Вони пишаються своїм походженням не тільки раз у рік на фестивалі. Польські міста і села з великим відсотком лемків серед населення повсюди мають дубльовані назви двома мовами, та навіть практикують  вивчення лемківської мови у школах. Чимало лемків, особливо старшого покоління,  вважають себе не поляками і не українцями, а саме лемками. А ще - вони  мріють повернутися на землі своїх батьків. Щодо молодого покоління, то  воно підтримує Україну, в окремих випадках відправляє допомогу на Схід, та щиро не розуміє, чому в країні з багатими ресурсами і родючими землями існує така прірва  між бідними і багатими. Молодь бачить доцільність у налагодженні економічних зв'язків між Польщею та Україною та прагне встановлення тісних дружніх стосунків між цими країнами.

«Лемківська студенка»

Бориславський народний хор «Лемківська студенка» (керівник – Світлана Шемеляк) бере участь у цьому фестивалі щороку, починаючи від 1991-го.  Колектив складається з трьох поколінь лемків, які завжди беруть участь у тематичних фестивалях та святах міста. У репертуарі  колективу понад 50 пісень. Його  щорічна участь у «Ватрі» - передовсім заслуга  голови організації Бориславського осередку Всеукраїнського товариства «Лемківщина» пані Яніни Нечас, яка здебільшого організовує поїздки колективу за власні кошти. 

Історична довідка

Лемки – найзахідніша гілка українського народу, що проживає по обидва схили Західних Карпат. Станом на сьогодні територія Лемківщини частково знаходиться в Україні, але більша її частина розташована у Південно-Східній Польщі та Північній Словаччині. Назва «лемки» пов’язана з частим вживанням представниками цієї етнографічної групи слова «лем» (тільки). Раніше  лемки називали себе русинами. «Русин» було зазначено  в їх документах перед так званою “репатріацією” з рідних земель у 1944-1946 роках.  95 тисяч лемків після Другої світової війни були переселені до УРСР. Після цього переселення у Польщі залишалося ще близько 30–40 тисяч  лемків. Але вони були депортовані з Карпат 1947 року під час операції «Вісла» і розпорошені по землях, які відійшли від Німеччини до Польщі після Другої світової війни. Лемки з південних схилів Карпат надалі проживають у Словаччині й досі називають себе русинами.

Юлія ГАСІЙ, Медіа Дрогобиччина №7 (21) від 04 серпня

 

 

 

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: