Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Новини

Real time web analytics, Heat map tracking

Суспільство

20934231 1728520620783933 8453433954307120830 oГромадськість, представники бізнесу та влади працювали спільно над концепцією розвитку міських парків

Датський урбаніст Ян Гейл сформував три основні тези я кості міського простору: міський простір повинен бути живий, безпечний та здоровий. Саме ці тези повинні лежати також в основі розвитку паркових зон міста. Парки мають бути насичені життям, різними подіями, бути безпечними для людини в будь-яку пору доби та забезпечувати людям можливість займатись спортом та вести здоровий спосіб життя.

Днями у Дрогобичі відбувся семінар «Розвиток трьох малих парків Дрогобича» в межах проекту «Залучення громади до формування концепції розвитку міських парків», що реалізує ГО «Український молодіжний прорив» спільно з ініціативною групою мешканців міста «Дрогобич — мій дім» в партнерстві з КУ «Інститут міста Дрогобича» та ГО «Всеукраїнське об’єднання «Єднаюча сила» в рамках Kyiv Dialogue / Kiewer Gesprflche / Київський Діалог за підтримки Міністерства Закордонних Справ Німеччини.

Під час першої частини семінару Олександра Сладкова, начальник відділу урбаністики ЛКП «Інститут просторового розвитку м. Львова» представила результати анкетування, відповідно до яких основна частина респондентів досить часто буває у парку біля Народного дому та Студентському парку. В той же час парк «Голландку» майже не відвідують мешканці. Дрогобичани пишуть про необхідність перепланування доріжок, висадження нових та зрізку старих дерев у парку біля Народного Дому, в той час як парк біля головного корпусу ДДПУ більш менш влаштовує основну частину. Переважна кількість респондентів пише про те що в парку має бути достатньо лавочок, якісний газон, смітники, тінь, дитячий та спортивний майданчик, wi-fi, інформаційні стенди та не підтримують встановлення пам’ятників. В той же час сучасна скульптура знаходить більшу підтримку. Дрогобичани хочуть щоб в парках проводились, кіно-покази, пленери, квести, флешмоби та встановлювались тимчасові артоб’єкти.

Під час другої частини семінару учасники мали змогу стратегувати під наглядом Христини Яблонської, викладача УКУ, ТОР-фасилітатора. В результаті було напрацьовано кілька десятків різноманітних ідей, як би ці три малі парки мали розвиватись та погруповано їх за такими основними напрямками: утримання парків (тут зокрема ішлось про необхідність створення в мабутньому окремого комунального підприємства «Дрогобич- парк», встановлення веб-камера патрулювання муніципальною вартою тощо), творчі події (кінотеатр, лекторій, сцена тощо), спортивні майданчики (міні-футбол, баскетбол, волейбол, бадмінтон, теніс, скейт-парк, велодоріжки тощо), дозвілля та постійні розваги (wi-fi, звукова інсталяція, бібліотека тощо), дитяча зона (правила дорожнього руху для дітей, міні- куб/багатогранник), перепланування (змінити покриття доріжок, громадська вбиральня, якісні газони), бізнес- ідеї (музей-криївка в басейні, зорбінг в басейні), паркові меблі (сучасні вуличні меблі, арт-споруди, велопарковки з лавочками).

Наступним етапом роботи над проектом стане функціонування у вересні «Майстерні парку», де жителі міста безпосередньо зможуть взяти участь в обговоренні формування концепції розвитку трьох малих парків міста.

Медіа Дрогобиччина №9 (23) від 08 вересня

 

20248331 335918840178390 3648157498876819511 o

Щоп’ятниці Дрогобич чекає на тебе!

У червні у Дрогобичі народилася громадська ініціатива #БерегТи. Своїм завданням люди, які об’єдналися навколо ідеї збереження автентичного Дрогобича, поставили підняти проблему нагальної необхідності порятунку архітектурної спадщини міста. Адже Дрогобич має майже двісті пам’яток архітектури місцевого значення, понад півсотні пам’яток, які щойно виявлені і не внесені наразі до переліку і чимало пам’яток архітектури державного значення.

Щоп’ятниці ініціативні люди зустрічаються в дворику Ратуші, де, за філіжанкою кави, обговорюють нагальні питання та намагаються їх вирішувати. Запитаєте — як? Все просто: учасниками, які добровільно долучаться до ініціативи, є і пересічні дрогобичани, і представники влади. Така співпраця дозволяє більш активно обмінюватись інформацією і більш якісно рухати процес. Як наслідок — є перші результати роботи.

Передусім — це проведена за підтримки ВГО «Інститут «Республіка» фотовиставка нашої Маші Тяжкун, про яку ми розповідали у попередніх номерах МД.

Крім того, з червня до сьогодні уже надруковано інформаційні наліпки (див. фото), які активісти будуть клеїти на будинки, що є пам’ятками архітектури — з тим, щоб вкотре нагадати про цінність кожного будинку (надруковано за благочинні кошти учасників ініціативи).

Уже розроблено он-лайн малу пам’яток, з якою можна ознайомитись на сайті міської ради (робота радника міського голови Стаса Гайдера). Мала в процесі наповнення, однак вже зараз її можна «юза- ти».

Також у міській раді заговорили про необхідність реанімації Програми збереження культурної спадщини, яка хоч і прийнята, але не була виконана.

Створено робочу групу, яка обстежує пам’ятки архітектури.

Ухвалено важливе рішення щодо заміни ділянки біля церкви Юра/сільзаводу на іншу (ділянка йшла через аукціон і мала призначенням будівництво комерційних споруд), з тим, щоб не створювати церкві Юра загроз бути виключеною з переліку спадщини ЮНЕСКО.

Час від часу високопоставлені чиновники Дрогобицької міськради (і голова ради, і секретар) говорять про необхідність і паспортизації об’єктів культурної спадщини, і їх реставрації. Хочеться вірити, що процес рушить далі розмов. Правда, щоб так сталось — ініціатива має «розростатись».

Отож, БерегТи відкрита для кожного дро- гобичанина, якому цікаво відновлення вигляду та відродження древнього рідного міста.

Щоп’ятниці о 16.00 в дворику ратуші Дрогобич чекає на тебе!

За новинами ініціативи можете слідкувати в мережі фб, ввівши хеш-тег#БерегТи.

Марія Кульчицька, Медіа Дрогобиччина №9 (23) від 08 вересня

 

1502450905 unnamedУ Дрогобичі триває збір допомоги на схід. Детальніше про це розповідають співорганізатори збірки. "Вкотре організовуємо поїздку на Донбас, а тому закликаємо кожного з Вас долучитися до збору допомоги нашим захисникам (продукти харчування, засоби гігієни тощо). Збір допомоги триватиме до 3 жовтня в місцевому офісі «Батьківщини» (м. Дрогобич, вул. Шкільна, 4 з 9:00 – 18:00).

Контактні телефони: 45-12-45 – Громадська приймальня ВО, +380984428230 – Віталій +380936141027 – Назар,- повідомив керівник Дрогобицької міської партійної організації ВО «Батьківщина» Роман Грицай.

 

Клініка Стоматолігії ЛужецькогоУсі вони - лікарі за фахом, але вже третій рік поспіль за покликом душі уся команда Клініки стоматології доктора Лужецького віддано підтримує  українських воїнів у зоні АТО, збирає найнеобхідніше та відправляє це на передову.

У Трускавці це чи не єдиний масштабний волонтерський проект, що розпочав діяльність ще за часів Майдану, який продовжує допомагати українським воякам і нині. Важко уявити, як звичайним лікарям з маленького курортного містечка за майже три роки вдалось зібрати понад мільйон двісті тисяч гривень(!!!), перетворивши ці гроші у засоби, що врятували сотні, а то й тисячі людських життів. Спершу це були продукти харчування, засоби захисту, одяг, амуніція - словом, все, що часто у розпачі просили бійці з передової. Тут ніхто не шкодує ні свого часу, ні здоров’я.  Лікарі клініки більшість вільного часу присвячують:кажуть, жити по іншому зараз просто не можуть.  Головний натхненник та керівник клініки Стоматології Тарас Лужецький часто на власному авто за власний кошт возить  відправлення  в зону АТО; його життя тепер ділиться на «до «  і “після», а  жертовність цієї людини ховається за скромністю та посмішкою. Сьогодні ми говоримо з лікарями клініки про те, чи легко допомагати зараз і наскільки волонтерство змінило життя кожного з них.

«Коли все починалося 2014 року, ніхто не думав, що це надовго. Найгірше в цій ситуації те, що всі вже звикли до війни. На початку, ми це бачили, було більше допомоги від простих людей, більше приходили, жертвували, зараз - мало, всі звикли. Але хлопці все одно телефонують  і розповідають  про потреби, а коштів бракує, тому ми зараз більше зосередились на організації акцій, концертів, ярмарків для збору коштів. Це спільна робота всіх волонтерів, «Дрогобиччини-SOS» в тім числі, ми об’єднуємо зусилля.

Чи звикла я особисто? Ні, бо щодня живу потребами хлопців, тут неможливо звикнути. Коли чуєш від бійців: « Вчора не їв, а позавчора не пам’ятаю»- то як тут звикнеш?» - говорить  Наталя, лікар Трускавецької Клініки стоматології.

Дехто не приховує розчарування- далеко не всі українці переймаються війною, а особливо бійцями та їхніми потребами. «Раніше люди допомагали, а зараз- байдужість. Приходять люди на акції з словами «Кому ви допомагаєте?», «А що, там  надалі війна?». Починається політика: мовляв треба йти у владу, бо вона нічого не робить, а ви ще ій допомагаєте. Ви питаєте, що мотивує продовжувати допомагати, попри все це? Байдужість людська якраз і надихає! Ми, як лікарі, за своєю  суттю маємо допомагати людям. Хочеться, щоб все це закінчилось якнайшвидше - в новинах говорять про втрати як про звичайну статистику, ніхто на це вже не звертає уваги, на превеликий жаль» - ділиться з нами лікар Юрій.

Ми продовжуємо нашу розмову про волонтерство спогадами про все, що відбулось в житті лікарів за останні три роки. Я прошу пригадати найяскравіші моменти, слова чи події.

«Волонтерство - це не лише збір коштів, - каже лікар Василь, Але  почнімо з того, що найбільше коштів, які  зібрала Клініка стоматології - це наші особисті гроші. Десять  відсотків від заробленого Клініка передає на потреби АТО. Були ситуації, коли Григорович ( керівник клініки Тарас Лужецький - Авт.) їхав лише за наші кошти. Для нас волонтерство - це ще й безкоштовне лікування бійців, що повернулися із зони АТО. Ви запитували, що мене вразило найбільше? Зазвичай, хлопці розуміли, що ми лікуємо їх за власний кошт, але були випадки, коли нам казали, що хтось і так оплачує ці послуги, тому лікувати бійців ми зобов’язані. Дехто просто не розумів, що все було тільки за наш власний кошт. А взагалі емоції неоднозначні - наші люди втомились від байдужості, як і від війни, й часто не довіряють навіть волонтерам. Дуже мало людей оцінює працю волонтерів. Але одного не можу ніяк зрозуміти - якщо не хочеш допомагати, навіщо прилюдно обговорювати тих, хто щось робить, і критикувати? Це мене особисто «зачіпає» за живе».

Серед лікарів є  й такі, чиї сім’ї не з новин знають, як виглядає українська війна. Стоматолог Юля розповідає, що все почалося, коли її батько вперше поїхав на Схід: « Ми всією  сім’єю їздимо на акції, готуємося, намагаємося допомагати чим можемо».

Остання з акцій, яку організували волонтери Клініки стоматології доктора Лужецького, була присвячена  Дню Трускавця. Виручена сума вразила - того дня на потреби АТО вдалось зібрати майже 90 тисяч гривень!

«Ми почали о десятій  годиніранку і завершили  акцію о 12 годині ночі. Ноги гуділи, а зранку нам всім на роботу, до пацієнтів. Попри все, ми були в такому азарті та відчували задоволення, що ніхто навіть не думав про втому. Коли побачили, скільки грошей вдалось зібрати лише за один день, були дуже щасливі! Часто наші акції проводимо біля церкви Покрови:  отець Володимир Бондарчук робить різноманітні фестивалі, а ми долучаємось», - розповідає лікар Клініки Юлія.

Головний «двигун» лікарів-волонтерів Тарас Лужецький на моє запитання про мотивацію допомагати далі та порятунок  від розчарування говорить про свій колектив,  який не дає зійти із нелегкого шляху : «От вони мене  і надихають!(усміхається). В країні війна, для мене зараз немає нічого важливішого, от і все. Можете мені позаздрити: я цього року вже п’ять разів був на морі - ближче до лінії фронту».  Його остання фраза викликає жваву реакцію у підлеглих; всі усміхаються, хоча кожен розуміє іронію Тараса.

Нашу розмову підхоплюють воїни, що часто відвідують улюблену команду трускавецьких волонтерів. . Відверто говорять про наболіле:  не можна залишатись байдужими, інакше цю війну ми точно програємо.  « Зараз ми збираємо кошти на реанімобіль. Підходимо і до наших депутатів, які задекларували мільйони. І знаєте, скільки вони дають? В декілька разів менше, ніж пересічна  людина, що живе на зарплатню в 3200 гривень. Знаєте, скільки дають наші олігархи? 100, 200, 500 гривень, а їздять  на автівках, які коштують понад 20 тисяч доларів. Мого товариша, з яким ми пліч-о-пліч воювали, привезли без рук, без ніг, без голови. Цінності у людей різні, от і все» -  з болем говорить Василь Шимко, ветеран.АТО.

Вадим Пєчніков, голова ГО «Меч Арея», каже, що якби не волонтери, взагалі  нічого не було - ні три роки тому, ні зараз: «Коли я воював, все доправляли волонтери. І зараз  я дуже сумніваюсь, що ЗСУ отримує прилади нічного бачення, «швидкі»  чи іншу техніку без участі волонтерів. Їхня роль аж ніяк  не зменшилась, як декому здається. Навіть наш попередній Трускавецький мер полюбляв повторювати, що волонтери вже не потрібні. Ясна річ, він ніколи не воював, інакше не говорив би такого»

Війна триває. І не лише на сході. Війна з людською байдужістю потребує подекуди тих самих зусиль, що і на полі бою. Сьогодні важливо спитати в себе:  « Чи готовий  я боротися тут,  в тилу, адже на лінії фронту хтось воює за моє мирне небо».

РОКСОЛАНА БУЯК, Медіа Дрогобиччина №9 (23) від 08 вересня

 

мости волонтерства 2У другій половині серпня польське містечко  Жегєстув гостинно зустріло 11 дрогобичан. У рамках проекту «Мости волонтерства» у південній  Польщі зібралася активна молодь двох сусідніх країн з різних середовищ (громадських організацій, навчальних закладів, мистецьких об'єднань, студентських спільнот тощо). Учасники проекту навчалися створювати та втілювати в життя проекти, що сприяють розвитку міста. Прикметно, що неформальне навчання відбувалося трьома мовами – польською, англійською та українською. Учасники прагнули пізнавати культуру один одного та з гордістю презентували свою власну.

Так, українці презентували Дрогобич як місто з давньою розмаїтою культурою, цікавою багатонаціональною  історією і перспективним сьогоденням. Польська та українська молодь обговорили проблеми, спільні для обох країн, намагалися творчо та відповідально шукати шляхи їх вирішення.

Тематичними у молоді були й розваги. Зокрема, відбувся спільний перегляд фільму «Півтора міста», створеного театром «Альтер» 2012 року. Кінострічка дала змогу полякам ближче познайомитися з «особливою провінцією», а дрогобичанам – проаналізувати, що змінилося в місті за ці п’ять років, а над чим ще варто попрацювати.

Організатор подорожі - Благодійний фонд «Карітас» СДЄ УГКЦ, що успішно та продуктивно діє в Дрогобичі вже 13 років.

«Проект "Мости волонтерства" важливий не тільки тому, що молоді українці і поляки знайомилися та спільно засвоювали важливі, практичні уроки. Пріоритетним є те, що молоді люди збудували мости не тільки для себе, а й для інших. Адже грантові заявки, над якими спільно працювали учасники, стосуються обміну молоді та залучення дітей до польсько-українських проектів. Це був гарний та корисний досвід для усіх. Велика подяка організаторам та ідейним натхненникам "Мостів волонтерства", зокрема Артуру Десці (заступнику директора «Карітасу») та Артуру Нємчику (голові Благодійного фонду "Польська  гуманітарна група"). Тиждень у прекрасному польському Жегєстові був справді натхненним», - коментує Андрій Юркевич, учасник та опікун-координатор проекту в Польщі.

До слова: з'ясувалося, що польська молодь чимало знає про війну на Сході України. І сприймають її там відповідно – саме як криваву війну, а не як «затяжну й напіввизнану антитерористичну операцію».

Проект «Мости волонтерства» став ще одним кроком назустріч активній, ініціативній, єврооптимістичній молоді – тій, яка спроможна змінити свою країну.

Оля РАДІОНОВА, Медіа Дрогобиччина №9 (23) від 08 вересня

 

23.08 3Кількадесят жителів Дрогобича взяли участь в час акції – провокації до Дня Незалежності України. Прикметно, що більшість учасників – ті, які власними руками творять зміни!

23 серпня у Дрогобичі відбулася Всеукраїнська акція «Диванна НЕ/залежаність – українська НЕ/залежність». Кількадесят  громадян сказали слово «ні» дивану та диванному герою – Почекуну та зробили перший крок назустріч змінам.

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: