Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Новини

Нас відвідали

80.6%Ukraine Ukraine
7.2%United States United States
2.5%Russian Federation Russian Federation
2.2%Italy Italy
2.1%Poland Poland
0.7%Czech Republic Czech Republic
0.6%European Union European Union
0.4%Spain Spain
0.4%Germany Germany
0.4%United Kingdom United Kingdom

Сьогодні: 6
Вчора: 82
Цього тижня: 555
Минулого тижня: 3685
Цього місяця: 5823
Минулого місяця: 6050
Всього: 128915
Real time web analytics, Heat map tracking

w 10Яка причина сміттєвого колапсу у Львові? Пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі, гальмування будівництва сміттєпереробного заводу, а також - корупція та безвідповідальність чиновництва.

Який наслідок? Жахлива ситуація із вивезенням сміття та брудне місто.

Чи може так статися у Дрогобичі? Ні, бо у нас є сміттєзвалище, в Бронниці…, - скажете Ви. У нас чесні чиновники, депутати?! Були?! Є?!

Так є, проте є одне “але”... Цілком можливо, що вже   невдовзі  Дрогобич може втратити контроль над процесом вивезення сміття з міста.

Знак БориславСтаном на 14 липня на сайті Бориславської міської ради інформація про нових заступників мера  відсутня. Тут досі “світяться” прізвища Богдана Монастирського (пішов з посади 12 травня) та Едуарда Бриня (пішов з посади 31 травня).

Від 15 червня посаду заступника Бориславського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради займає 28-річна  Світлана Дмитрівна Солоненко. Попередня посада - перший заступник начальника Дрогобицької об’єднаної державної податкової інспекції. У 2016 році вона задекларувала квартиру в Дрогобичі площею 66,3 кв.м., придбану у 2006р., земельну ділянку в Східниці площею 600 кв.м., придбану у 2015 році, автомобіль УАЗ 469-Б 1983 року випуску, придбаний у 2003 році, акції ПАТ «Укрнафта» (в 2005 р.). Доходи п. Солоненко – 50743 грн. заробітної плати, 30850 грн. – допомога з безробіття, 24477 – пенсія. У 2007, 2015 та 2016 роках брала кредити в розмірі 32000 USD, 17000 та 23000 UAH відповідно.

Посаду першого заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Едуарда Бриня, який зокрема відповідав за комунальну сферу міста, тепер обіймає   Ірина Дмитрівна Клонцак, колишня начальниця Бориславського міського управління юстиції. Теперішня її посада - начальник управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури міської ради.

У 2016 р. задекларувала доходів 71712 грн.

12.11.2015 р. придбала квартиру (58,6 кв.м.) та підвальне приміщення ціною 660 000 грн. в Сокільниках. У 2010 р. – гараж (43,1 кв.м.) ціною 50000 грн. в Бориславі.

Задеклароване рухоме майно: ВАЗ 2103 1985 року випуску (придбаний 1995 р.) та Opel kadet 1988 року випуску (придбаний 2016 р. за 15000 грн.). їздить на не задекларованому автомобілі Hyundai 6776.

Шостого вересня 2015 року  отримала позику в Романа Євстаховича Клонцака у розмірі 680000 грн.

Юлія ГАСІЙ, Медіа Дрогобиччина №6 (20) від 21 липня.

 

truskavets 3«Трускавецькі повітря та природа – неймовірні», - саме так відгукуються про курорт його гості.  Однак, легковажне ставлення до цих багатств, може в майбутньому зіграти з курортом кепський жарт. Зверніть увагу на Борислав, який ще століття тому був одним з найбільших індустріальних центрів в світі, одним з перших міст за видобутком нафти, і щойно видобуток “чорного золота” став нерентабельним, в місті розпочався період занепаду. Така сама  доля чекатиме Трускавець, якщо він не вбереже свій мікроклімат та мінеральні води, - курорт втратить свою привабливість для туристів, як втратив її Борислав для інвесторів.

02575.MTS snapshot 19.01 2017.06.23 14.09.55У квітні 2017-го року Верховна Рада України ухвалила  законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я", який передбачає чимало змін, зокрема перетворення закладів охорони здоров'я на комунальні та державні підприємства, фінансову автономію та тощо. Початок реформ викликав певний  спротив та збурення в лікарському середовищі.

Про те, як відбуваються зміни в медицині в  Стебнику ми розмовляємо з  директором-головним  лікарем місцевої лікарні Романом Пукалом.

goszakupki ukhodyat v tenВ чинному законодавстві передбачено цілий ряд можливостей щодо проведення закупівель різними державними структурами за наші з вами кошти – кошти платників податків.

Найдемократичніша з них – відкриті торги. Це коли розпорядник заздалегідь оголошує про намір купити ту чи іншу послугу або товар, а різні виконавці пропонують різні пропозиції. Тут і прозорість, і конкуренція, і вибір найкращого.

Але є й таке, як «допорогові закупівлі» чи ж звіт про укладений договір.

19369411 1287437661368151 499863191 oУ минулому номері ми розповідали про те, як Володимир  Кузбит, директор ПП «Транспортник», намагався порізати на металобрухт  обладнання найбільшої в світі і єдиної  в Україні озокеритової шахти. Можливо, якби не ті вандальні дії, влада міста так би й не згадала ні про загрози, які  несе в собі затоплена шахта для міста, ні про перспективи.

 В Бориславі буде оглядовий майданчик?

Першим, хто активно долучився до роботи з питань озокериту ще на посаді заступника голови міста, був Богдан Монастирський.  Працюючи над проектом «Галицька Каліфорнія», він планував, і планує вже як голова ГО «HUB – Борислав»,  внести озокеритову шахту до переліку  історичних та культурних пам'яток Борислава: «Зверху на копрі (металева наземна споруда, вхід в шахту – Авт.) ми облаштуємо прозорий оглядовий майданчик з інформаційними табличками. З нього відкриватиметься вид на Борислав та Дрогобич. Ліфт також буде зі скла. Дефектоскопія копра показала, що він є майже в ідеальному стані. Злам металу – не сильний» - описує майбутню туристичну атракцію пан Монастирський.

Кому озокерит?

Яка доля чекає на саме бориславське родовище озокериту? Держава вже 25 років ним не цікавиться. А інвестора потрібно переконати в рентабельності виробництва та наявності ринку збуту. Щодо першого, то, за інформацією робочої наукової групи з питань вивчення озокериту, утвореної при Західній Академії Наук України, видобуток озокериту може сягати 100 тон в рік і з такими темпами видобутку його вистачить на 50 років. Бориславська міська рада мала б бути зацікавлена в пошуку інвестора, адже їй належатиме 25 відсотків    від видобутку. Щодо ринку збуту, то за  сьогоднішньої «популярності» озокериту, на медицину треба п’ять   тонн на рік.

Отже, «земний віск» треба популяризувати. Вже 30 років цим займається голова вище згадуваної групи Богдан Максимович: ініціює відновлення бориславського озокеритового родовища і дослідження озокериту для застосування його в медицині і промисловості.

«Я вивчаю нетрадиційні можливості застосування озокериту в медицині. Біоенергетика цієї складної сполуки впливає на все довкілля. Є гіпотеза, що за допомогою озокериту можна законсервувати дію тієї чи іншої мінеральної води. Також уже є певні результати досліджень його позитивного  впливу при лікуванні онкологічних захворювань».

Пан  Максимович практично усі дослідження озокериту проводить на власному ентузіазмі та ентузіазмі окремих науковців. А представники міністерства охорони здоров’я вимагають документи, які б засвідчували лікувальні властивості озокериту. «Я вважаю, що з-під палки не будуть виходити справжні дослідження. Над тим має працювати духовна людина, для якої людина не є засіб для наживи, а Боже створіння, якому треба допомогти… Коли ми отримаємо перші результати (які вже вимальовуються), – будемо виходити на керівництво охорони здоров’я та виводити дослідження на міжнародний рівень. На початку вересня  в Бориславі ми готуємо міжнародну конференцію для привернення уваги світової медичної громадськості. Хочемо присвятити її Дню  нафтовидобувної і нафтопереробної промисловості».

 Озокерит не видобувають, але продають…

І все ж, поки шахта від 1994 року не видобуває озокерит, його мусять чимось замінювати. Про це пан Богдан нам розповів наступне: «Замінник озокериту роблять з парафінового корку, який  утворюється на стінках нафтових труб. Тепер ним і старими запасами озокериту лікують відпочивальників у Трускавці. З точки зору фінансів – вигідніше брати парафіновий  корок. Але для здоров’я людини він не підходить. Хоча  нема нічого ціннішого за здоров’я».

Ми спробували з’ясувати, чи є озокерит на українському ринку. В Інтернет-мережі знайшли чимало  оголошень про продаж лікувального озокериту ціною  100 гривень за один кілограм. Зокрема, Львівське ТзОВ «Технохімопт» відмовилось продати нам один кілограм медичного озокериту, бо, за словами їх представників, вони займаються тільки оптовою торгівлею цього препарату. Також продажем «лікувального», як вказано на сайті в характеристиках, озокериту займається Дніпропетровське ПП «Дон» та ще кілька Київських фірм.

 Офіційна медицина не зацікавлена в природному ліку

Про те, як  відрізнити справжній озокерит від парафіну та про незамінність його в медицині розповів головний лікар КЗЛОР «Львівська обласна лікарня відновного лікування» Микола Іванович Колачинський:

«Бориславський озокерит наша лікарня використовує дуже давно для  лікування різних захворювань. Зокрема, в час війни важливим є те, що він пришвидшує процес реабілітації, має заспокійливу, антимікробну, знеболюючу, біоенергетичну дії, пришвидшує процес регенерації ран. Накладення озокериту заспокоює і спричиняє сонливість. Це ми неодноразово спостерігали при лікуванні ним воїнів АТО – у переважній більшості людей з порушенням сну. Не випадково, що  озокерит широко використовували для  лікування солдатів у часи Другої  Світової війни. Окрім багатогранної дії він не потребує великих фінансових витрат, багаторазовий у використанні та практично не має побічних ефектів.

Багаторазовий, але вичерпний. До нас в 2008-2009 роках з Борислава привозили на пробу замінник озокериту – ми відмовились. Штучний озокерит при нагріванні  давав неприємний запах, що навіть пацієнти помічали. Його не можна порівняти з озокеритом ні за дією, ні за проявами, ні за результатами».

Микола Іванович вважає, що відновити попит на лікувальний озокерит хоча б на такому рівні, як в часи Союзу, складно, адже більшість медичних закладів замінили його іншими процедурами: “ В офіційній медицині на застосування  ліків потрібно мати відповідні дозволи та сертифікати. Держава оплачувати дослідження не хоче. А офіційна медицина вважає, що «якщо ми цього не знаємо,– отже  нам воно не потрібне. Та й навіщо? Якщо є медичні препарати? Зняли симптоми, зняли гострий біль. А далі? – до нас на реабілітацію. Я думаю, що офіційна медицина не зацікавлена в природному ліку».

Як бачимо, озокеритове майбутнє Борислава тримається на ентузіазмі окремих людей. На жаль… А відновлення видобутку озокериту надто важливе в  час бойових дій на Сході України.

Юлія ГАСІЙ, Медіа Дрогобиччина №5 (19) від 07 липня

Карикатура - художник Ярослав Пиж

 

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: