Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Новини

Real time web analytics, Heat map tracking

img 2780

Не встиг Борислав оговтатись після махінацій на сміттєзвалищі, як стикнувся з новим свавіллям . Першого  червня знову почали різати на металобрухт бориславську озокеритову шахту. Вандальні дії вчиняли невідомі особи зі Львова, які кажуть, що їм дозволив різати Володимир Кузбит, керівник МПП "Транспортник", певні споруди якого знаходяться на території копальні. Поліція, яка двічі приїздила  на виклик до місця подій, відмовилась встановлювати осіб чи здійснювати кримінальне провадження, аргументуючи це тим,  що пан Кузбит має всі права на вчинення будь яких заходів на території озокеритової шахти, попри  те, що порушується 240 стаття ККУ про дотримання  правил охорони або використання надр. Ліфт  до шахти спилювали газовим різаком, а використання відкритого полум'я є небезпечним в зонах підвищеної загазованості, якою і є озокеритова шахта. А. Депутатом Бігеєм  та головою ГО “Самооборона Борислава” Р. Деленгевичем  були подані заяви до поліції з вимогою з’ясувати   законності цих  дій та порушення безпеки праці на шахті.

У лютому 2017 року  працівники цього підприємства вже намагалиось різати обладнання шахти, але депутати та поліція тоді їм завадили. Директор Муніципальної варти подавав звернення в прокуратуру  на порушників та заяву з проханням повідомити про розгляд звернення, на що ще досі не отримав відповідь прокуратури.

Буремні дев’яності

До 1994 року видобутком і переробкою озокеритової руди займалося Бориславське озокеритове рудоуправління. Воно складалося з двох основних підрозділів — шахти і наземного виробництва. Управлінню стало невигідно утримувати шахту, адже технологія видобутку руди та екстракції озокериту були надто застарілі й дорогі. Шахту і наземне виробництво було розділено.  Улітку 1994-го наземне виробництво стало власністю ПАТ «Бориславський озокерит» (керівник –Я.М. Чарнош , вид діяльності - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, на сьогодні не перебуває в стані ліквідації). На початку 2000 року було утворене ДП "БОРИСЛАВОЗОКЕРИТ" ТЗОВ "СПЛАВМАСТ" (керівник – Я.М Чарнош, основний вид діяльності - виробництво продуктів нафтопереробки). 16 червня 2014 року утворено ТОВ "СПЛАВМАСТ" (керівник Я. М. Чарнош,  виробництво продуктів нафтопереробки),  стовідсотковий засновник ДП "БОРИСЛАВОЗОКЕРИТ" ТЗОВ "СПЛАВМАСТ" у 2000 році.  Некваліфікована діяльність ПАТ «Бориславський озокерит» призвела до затоплення шахти у 2003 році. За час простою вона та інші споруди підприємства зруйнувалися, також розкрадено наземні споруди, устаткування шахти та інвентар. Сама шахта внаслідок тривалого терміну її затоплення не підлягає відновленню.
Влітку 2002 року за адресою шахти було засновано ТОВ «Центр-Надра» (керівник А.В Деобальд), в якому 75 відсотків  належало  товариству КП «Еко-місто» Бориславської МР. Товариство проіснувало до першого квітня 2014 року.

2010 року  деякі приміщення ТОВ "Центр-Надра" через виконавчу службу придбало МПП "Транспортник" за 18 500 гривень.  До того ж, - із порушенням 45 статті "Гірничого закону України" про ліквідацію гірничих підприємств, згідно з якою правонаступництво мало бути вирішене  Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства, після попередньої ліквідаціїї підприємства.

Отже, землю, на якій знаходиться шахта, обладнання якої ріже на метал  добродій Кузбит, має в безстроковій оренді ПАТ «Бориславський озокерит». І без дозволу пана  Чарноша та сесії міської ради він цього дозволу і не матиме. Навіть телефонні дзвінки  та особисті візити до міської  ради  та начальника  міського управління юстиції не допомагають.

Історична спадщина, чи автомийня?

Другого  червня в Бориславі відбулось засідання комісії у складі керівників відділів культури, охорони довкілля, архітектури, директора муніципальної варти та  В. Кузбита  для вирішення питання законності  спилювання обладнання  шахти. Голова засідання І. Кобилецький  казав, що “В.І. Кузбит  має документи і свідоцтва, які підтверджують, що він свого часу  цей об’єкт викупив. На роботи з демонтажу з боку  закону він має право, але з боку  моралі ми повинні знайти точки дотику, порозуміння”. П. Кузбит натомість казав, що він, звісно, є патріотом свого міста. Але шо робити, коли підприємство в боргах? 125 тисяч заборгованості. Підприємству потрібна термінова підтримка. Він знав про плани влади на шахту (внести її у список туристичних об’єктів  Борислава) ще у лютому 2017, коли його працівники вже були спіймані на зрізанні коперу (споруда над стовбуром шахти). Чекав аж три місяці на "конкретні дії влади", але не дочекався. На запитання: "вВи ріжете, щоб продати?" відповів: "Так. І щоб було більше місця на підприємстві, бо нема де мийні для машин поставити".

Мийні  на місці шахти на землі без права власності...

Також директор «Транспортника» запевняв, що ще від першого  червня копер не чіпали. О.  Супрун, власник ресторану поблизу, а відтак зацікавлена особа в збереженні цілісності шахти як історичної спадщини, пильно стежить за роботами на території копальні   повідомляє, що різали її обладнання включно до сьомого  червня. Після публікацій та широкого поширення інформації в соціальних мережах та особистого прохання очільника міста, В. Кузбит  дав слово припинити усі роботи в шахті до вирішення усіх суперечок та узгодження всіх питань.

Перспективи

Кілька років цікавилася шахтою одна канадійська фірма – повідомлено  у газеті «Молода Галичина» від  18.січня 2001року. За океаном розробили детальний маркетинговий план з урахуванням усіх можливих ринків збуту. Західну Європу та обидві Америки брали на себе канадійці, бориславцям «відходили» країни на теренах колишнього Союзу, а також держави колишньої РЕВ. Запропоновані умови були Бориславу вигідні, але  тодішнє керівництво ВАТ пропозицією не скористалося. Хоча шахта, у разі втілення проекту, мала шанс стати найуспішнішим, процвітаючим підприємством Борислава.

Шахту планують внести до переліку  історичних та культурних пам'яток Борислава, із залученням  закордонних інвесторів. Якщо, звісно, її вдасться зберегти для нащадків і туристів у тому стані, якому вона є зараз.

Історична довідка (за напрацюваннями працівника Музею нафтової і газової промисловості, кандидата історичних наук  Олега Микулича)

Термін озокерит земному воску було надано ще 1833 року  австрійським професором мінералогії та геології Ернстом Фрідріхом Глокером. Озокерит утворюється внаслідок природної кристалізації при охолоджені парафінової нафти. У 1853 році  відомим львівським промисловцем Робертом Домсом було відкрито Бориславське промислове родовище озокериту, і з 1854 року фірма Роберта Домса розпочала його промисловий видобуток. Спершу видобуток здійснювали за допомогою невеликих ям-криниць (дучок, копанок), а згодом і глибоких шахт. У другій половині ХІХ сторіччя  озокеритно-нафтових копалень нараховувалося понад 12 тисяч, в них працювало понад десять  тисяч осіб.

Різні види озокериту з бориславського родовища навіть одержали свої окремі офіційні найменування. Один з них – бориславіт, твердий крихкий різновид озокериту. 13 вересня 1880 рокук до Борислава приїздив  австро-угорський імператор Франц Йосиф І. Адже  Борислав приносив мільйонні прибутки як державі, так і нафтопромисловцям, які проживали у сусідньому Дрогобичі, Львові, а також у Відні та інших великих містах Західної Європи. Приблизно  у 1880-х роках у Бориславі в мікрорайоні Нижній Потік, на так званому „Новому Світі”, було закладено нову велику шахту. Згодом її глибина досягла 260 метрів. Це була і є найглибша та найбільша, за промисловим видобутком, озокеритова а шахта в усьому світі.

У 1880-х роках  бориславський озокерит використали для ізоляції трансатлантичної кабельної телеграфно-телефонної лінії, прокладеної між Європою і Новим Світом. Озокерит має ряд унікальних властивостей, завдяки яким використовується у техніці та медицині. Завдяки великій тепломісткості і низькій теплопровідності здійснюється глибоке і тривале прогрівання тіла людини. Комплекс цінних біологічних, фізико-хімічних та біоенергетичних властивостей озокериту робить його незамінним при тамуванні болю, впливі на нервову систему і кровоносні судини. У світі добувають та переробляють озокерит в американському штаті Юта та у Латинській Америці. Але виробником та постачальником медичного озокериту Бориславське озокеритове рудоуправління було єдиним у світі, і сьогодні його не видобуває ніхто.

 

Юлія ГАСІЙ

15726268 1405649246112372 3634055953420522841 nОтримає письменник щойно призначенуу йому нагороду на 32 фестивалі у цій балканській країні дев’ятого вересня. Гасло фесттивалю- 2017 – «Література, що змінює світ».Лавреатом нашого краянина визнано за його «повнокровну, мужню і вільнодумну літературу, що повертає нам, центральноєвропейцям, власне й спільне минуле та прийдешнє».


Премія Вілениці (Nagrada Vilenica) — літературна нагорода, яку щороку вручають письменникам Центрально-Східної Європи на Міжнародному літературному фестивалі в карстовій печері Вілениця на Заході Словенії, поблизу відомого міста Трієст.

Цю престижну нагороду засновано 1986 року Спілкою словенських письменників.

Від того часу нагороду отримали:

1986 — Фульвіо Томіцца (Італія)

1987 — Петер Гандке (Австрія)

1988 — Петер Ештергазі  (Угорщина)

1989 — Ян Скацел (Чехія)

1990 — Томас Венцлова (Литва, США)

1991 — Збінєв Герберт (Польща)

1992 — Мілан Кундера (Чехія, Франція)

1993 — Лібуше Монікова (Чехія, ФРН)

1994 — Йосип Ості (Боснія і Герцеговина)

1995 — Адольф Мушґ (Швейцарія)

1996 — Адам Загаєвські (Польща)

1997 — Павел Віліковський (Словаччина)

1998 — Надаш Петер (Угорщина)

1999 — Еріка Педретті (Швейцарія)

2000 — Славко Міхалич (Хорватія)

2001 — Яан Каплінський (Естонія)

2002 — Ана Бландіана (Румунія)

2003 — Мірко Ковач (Хорватія)

2004 — Бріґітте Кронауер (Німеччина)

2005 — Ільма Ракуза (Швейцарія) і Карл-Маркус Ґаус (Австрія)

2006 — Ґоран Стефановський (Республіка Македонія)

2007 — Міодраґ Павлович (Сербія)

2008 — Анджей Стасюк (Польща)

2009 — Клаудіо Маґріс (Італія)

2010 — Джевад Карахасан (Боснія і Герцеговина)

2011 — Мірча Кертереску (Румунія)

2012 — Давид Албахарі (Сербія, Канада)

2013 — Ольга Токарчук (Польща)

2014 — Ласло Краснаґоркай (Угорщина)

2015 — Яхим Топол (Чехія)

2016 — Дубравка Угрешич (Хорватія).

Ми щиро вітаємо славетного письменника, давнього друга та симпатика багатокультурного Дрогобича, нашого автора й зичимо наснаги, радості творчості, подальших успіхів й нових заслужених нагород за відданість покликанню письменника, мистця та громадянина.


.

19047467 679127662291958 1478005848 o

Музей міста-курорту Трускавця Відділу культури ТМР, знагоди 190 роковин курорту Трускавець, 13 червня 2017 року проводить історико-краєзнавчу науково-практичну конференцію  «Трускавець в контексті галицького триміста: історія, перспективи» та запрошує взяти участь у роботі конференції!

Конференція відбудеться 13 червня  2017 року в приміщенні музею міста-курорту Трускавця за адресою: майдан Січових Стрільців,2.

Реєрестраціяо 10-00. 

18986312 666714703524356 1872788729 o

На цю подію місто чекало давно, майже три роки. І от – справді гарний фінал: сьогодні на вулиці Пилипа Орлика урочисто відкрито й освячено Пам’ятний знак і Сквер Героїв Небесної Сотні.

Дійсно ця подія вже увійшла до новітньої історії міста, за неї справді заслуговує подяки влада, яка спромоглася хоча б цю обіцянку свою виконати…
Вони, ті, що не вмирають, віддали життя за кожного з нас, за гідність, честь і свободу, без яких людини просто нема.

Й добре, що пам’ять про невинно убієнних жива. Свідчення тому – велелюддя вздовж усієї Орлика, окрасою якою став щойно споруджений Сквер

Ніколи, мабуть, потрібна, нам єдність і згуртованість, адже й після Майдану боротьба зі Злом не припинилася, на Сході триває війна, уже на тисячі йде лік наших втрат. А першими жертвами стали саме Герої Майдану.

Участь у вчорашніх урочистостях взяли учасники війни на Сході, рідні тих, хто поклав життя на Майдані, учасники Революції Гідності, очільник Дрогобича, Трускавця та району, міські, районні, обласні депутати.

Як наголосили ведучі заходу Василь Довгошия та Уляна Воят, Герої не лише не вмирають, вони не просто зоставили назавше слід у наші пам’яті, а й заповіли – жити.

Пам’ятний знак, вельми символічний, знак являє собою фігури трьох лебедів, яких куля просто «зрізала» в леті…

Право відкрити Знак  було надано учасникам Антитерористичної операції в Донбасі  учасникам АТО Русланові Щербі та Олегові Кіндратову, отцеві Тарасові Коцюбі, Дрогобицькому міському голові Дрогобича Тарасу Кучмові.

Відтак відбулася панахида за Героями Майдану та загиблими у війні на Сході. Опісля єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, владика Григорій Комар освятив Пам’ятний знак і Сквер та звернувся із словом до учасників урочистостей.

Він, зокрема, підкреслив, що вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні є свідченням великої та заслуженої поваги до жертовності та подвигу, яку загиблі поклали на вівтар свободи та людської гідності:

«Герої Небесної Сотні, повставши, зуміли змінити той напрямок в історії, який вів до загибелі України. Перебуваючи у скорботі через смерть Блаженнішого Любомира Гузара, згадаймо слова, які промовив Блаженніший до народу перебуваючи на Майдані: Не бійтеся бути новими людьми і не бійтеся бути щирими українцями!», – наголосив священик.

Тарас Кучма у своїй промові зазначив: «Сьогодні ми відкриваємо Сквер пам’яті загиблих на Майдані та всім, хто віддав своє життя в ході проведення АТО. Ми повинні пам’ятати їх і розуміти, що наші Герої йшли на Майдан, щоб  підростаюче покоління жило у вільній демократичній державі, тому вони є серед нас і спостерігають з небес за кожним нашим кроком. Переоцінити подвиг людей, які загинули за наш з вами спокій — неможливо».

Відзначив керівник міста й людей, які долучилися й доклали неабияких людей до того, щоби проект зі спорудження Пам’ятного знаку та Скверу Героїв Небесної Сотні був утілений у життя: Михайла Петруняка, Мар’яна Комара (автор скульптури), Ігора Петранича (архітектор проекту), Юрія Кондратюка, Василя Дмитраша, Анатолія Сембратовича,  Василя Танчука, та заступника декана біологічного факультету ДДПУ імені І. Франка доцента Тараса Скробача, який разом із студентами розробляв проект озеленення Скверу та облаштовував його .

Висловив міський голова слова мешканцям першого будинку на вулиці Пилипа Орлика, які чи не першими в місті висловилися за спорудження саме тут Скверу й не дали збудувати тут МАФи та крамниці…

Промовляли до присутніх також Трускавецький міський голова Андрій Кульчинський, голови Дрогобицької районної адміністрації та районної ради Володимир Шутко й Михайло Сікора, учасник бойових дій на Сході Руслан Щерба, депутат Львівської обласної ради Руслан Кошулинський, Марія Вайда, сестра Героя Майдану Богдана Вайди з Летні, що на Дрогобиччині.

Дякував дрогобичанам і батько загиблого на Майдані в столиці Григорій Жаловага: « Я щиро вдячний. Низький уклін всім, хто ініціював зведення цього пам’ятного знаку,  цієї святої території».

На завершення заходу перед скорботною громадою виступили юні дрогобицькі вокалісти Олександр Шутов та Мар’яна Коцеміра й знана виконавиця власних пісень під гітару Ліля Кобільник.

Леонід ҐОЛЬБЕРҐ, Олег ДЬОРКА

Світлини Леонід Ґольберґ

221921Від 2005 року у селі Сторона Дрогобицького району будували нову школу. Аби завершити довгобуд, у 2016 році з бюджетів різних рівнів – від ДФРР і аж до районного – було виділено понад шість  мільйонів гривень. Станом на сьогодні об’єкт готовий і діти можуть переходити навчатись у нове гарне приміщення, нову школу.

Однак, у селі паніка, мовляв, ще не відкриту школу хочуть закрити. «Врятуйте нашу школу», - просять мешканці.

З чим пов’язана тривога?

З  тим, що на початку травня сесія Дрогобицької районної ради, без попереднього вивчення і обговорення питання в громаді, ухвалила  рішення, згідно з яким в районі має постати дві опорних школи – у Меденичах та Підбужі. Школи прилеглих сіл за таких умов мають стати філіями опорних. Натомість, кожній опорній з обласного бюджету буде виділено по 819 тиссяч гривень на розвиток – закупівлю інтерактивних дошок, комп’ютерів тощо. А школи Сторони, Залокоті, Опорів та інші –перетворяться в філії опорних.

«Філія - не означає закриття, - пояснює голова Дрогобицької районної державної адміністрації Володимир Шутко. - Невже ви думаєте, що ми будували школу в селі Сторона для того щоб її закривати? Школу ніхто закривати не буде. Більше того, від першого  вересня навчання дітей проводитиметься саме у цій  новій школі. Буде збережено, як це є дотепері, перші-дев’яті  класи. Нічого не зміниться, крім того, що школа втратить юридичний статус і печатку. Все. Гамір, який здійнявся – через амбіції», -  коментує голова РДА.

«Можливо оптимізація освіти потрібна. Але керівництво району мало б  зібрати усіх освітян, розтлумачити  пункти програми, почути думку і разом обрати  тактику . Натомість, була чомусь зібрана позачергова сесія. Процедура протягнена нашвидкоруч, бо “горять гроші”. Плюс різний статус шкільних із різним підпорядкуванням. Вчителі сторонської школи вивчили питання досконало з допомогою юристів», - розповідає активіст Євген Регей.

«Ми робили все швидко, бо дійсно кошти можуть пропасти. Для освіти району додаткових загалом півтора мільйони гривень  – це величезна сума, в районному бюджеті таких грошей нема. Невже погано, що прийняте рішення, за яким дітям покращаться умови навчання? Це більше схоже на вічний конфлікт між Стороною і Підбужем, та нагадує якийсь сепаратизм» - коментує керуючий справами районної ради Руслан Щерба.

В кулуарах райради пояснюють: оскільки в районі досі не створено жодної об’єднаної територіальної громади, є загроза, що регіон може отримати лише чотири ОТГ – Дрогобицьку, Трускавецьку, Меденицьку і Бориславську. Тобто, і Підбуж, і Сторона можуть увійти в Бориславську ОТГ. Тому, щоб відстояти право на Підбузьку ОТГ, почали вдаватись до таких кроків. Однак, кажуть, село Сторона не хоче йти на жодні компроміси.

«Зрозумійте: коли порушуються усі процедури – то як людям діяти? У п’ятницю депутати райради ухвалюють рішення, згідно з яким наша школа має стати філією. Нам про це не говорять. У понеділок приходять вчителі, батьки, запитують – а я вперше чую! Я, директор школи, вперше чую! Зателефонувала до відділу освіти. Там відповіли «Ви не переживайте, все буде добре». Ми звернулись до голови селищної ради. Вона також відповіла, що вперше чує. Вірю, бо її ця інформація могла застати зненацька , як і мене.

З того часу в нас було багато різних зустрічей, запевнень і так далі. Але, зрозумійте, батьки сьогодні не дурні, вони читають Інтернет і знають, що відбувається. Сторона не має селищної ради. Тепер Сторона не зможе також керувати своєю школою – все вирішуватиме опорна: і статус школи, і кількість годин, і розпорядження землями та майном. Якщо хтось каже, що це хвилює особисто мене – втрата печатки і юридичного статусу, то ці люди помиляються. Мене хвилює щоб була нормальна школа і ніхто, жодна опорна, не мала права її закрити. В нас навчається 170 дітей!

Якби не було порушено процедуру – спочатку обговорили з громадою, потім провели конкурс шкіл, потім ухвалили  рішення селищної ради, а відтак і рішення районної ради – люди б усе зрозуміли. А коли порушено все, що може бути порушено – громада проти таких рішень», - розповіла директор Сторонянської школи Ірина Мицак.

Конфлікт триває, і як та коли буде врегульовано – наразі не відомо. Мешканці села пишуть заяви-скарги, в яких обгрунтовують свою позицію, у неділю провели схід села і відступати  не мають наміру.

Марія КУЛЬЧИЦЬКА, Медіа Дрогобиччина №2 (16) від 26 травня

w 56СТАН СМІТТЄЗВАЛИЩА В БОРИСЛАВІ

У Бориславі до 2010 року послуги з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) надавав Бориславський комбінат комунальних підприємств. 30 березня 2010 року на 47 позачерговій сесії Бориславська міська рада ухвалила  рішення надати право на обслуговування сміттєзвалища ТзОВ «Ком-Еко – Борислав 2010» на десять років.  Згідно з договором, умови привезення  сміття не передбачені. Тобто, чи лише бориславське сміття привозитимуть і якшо ні, то чиє ще і в якій кількості, – не вказано. Це давало підставу орендарю та перевізнику сміття О.В.Василянському  возити в Борислав сміття з інших міст.

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: