Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Новини

Нас відвідали

80.6%Ukraine Ukraine
7.2%United States United States
2.5%Russian Federation Russian Federation
2.2%Italy Italy
2.1%Poland Poland
0.7%Czech Republic Czech Republic
0.6%European Union European Union
0.4%Spain Spain
0.4%Germany Germany
0.4%United Kingdom United Kingdom

Сьогодні: 6
Вчора: 82
Цього тижня: 555
Минулого тижня: 3685
Цього місяця: 5823
Минулого місяця: 6050
Всього: 128915
Real time web analytics, Heat map tracking

008Розмови довкола теми будівництва заводу з переробки сільськогосподарської продукції, а саме сої та кукурудзи, не вщухають у Стебнику досить довгий час. Почалося усе із виділення земельних ділянок, котрі мали йти на аукціон. На сесії Стебницької міської ради рішенням №187 (від 29.12.2016 року) “Про визначення переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної землевпорядної документації”, земельні ділянки площею 0,0772 га, 0,1991 га, та 0,5782 га, що знаходяться на вулиці Івана Мазепи, мали бути виставленні на аукціон. Власне, тоді і з’явилася ця міфічна особа - інвестор, який буцімто будує завод. Містом навіть ширилися чутки, що це має бути сміттєпереробний завод мало не для львівського сміття. Депутатська група, що є в опозиції до влади, висловила недовіру інвесторові й заявила, що не хоче відповідати за рішення, які потім можуть спрацювати не на користь громади.

“Представник інвестора”

Так, десятого березня, на другому пленарному засіданні 21 сесії Стебницької міської ради, до депутатського корпусу звернувся “представник інвестора” Ігор Комарницький, який і розповів про проект: “Минулої осені між прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом та прем’єр-міністорм Угорщини Віктором Орбаном було підписано міжурядову угоду, в якій йшлося про бу-дівництво на території України заводу з переробки сої та кукурудзи. Завод мали будувати на території Київщини, однак Віктор Орбан висловив бажання, щоб цей завод спорудили на території Західної України (де саме сказано не було). Фінансуватиметься проект з Європейського банку. Для нас дуже важливо чесно та прозоро співпрацювати із владою. Саме підприємство є самодостатнім, і, що важливо, виробництво безвідходне і абсолютно екологічно чисте. Це буде третій подібний завод у Європі. Власне, ми зупинилися на Стебнику, бо тут уже є під’їзні колії та достатньо місця для потужного автопарку. Підприємство буде зареєстровано в Стебнику. Всі податки надходитимуть до місцевого бюджету. Фірма працюватиме абсолютно прозоро і без “зарплат у конвертах”. За нашими підрахунками, нам потрібно 150 найманих працівників для переробки сої і стільки ж на другу лінію - для переробки кукурудзи. Перевага надаватиметься місцевим жителям.” Також пан Ігор розповів, що вартість інвестиційного проекту становитиме 20 мільйонів євро: сім-вісім мільйонів на запуск лінії з переробки сої, та близько 12 мільйонів на запуск лінії з переробки кукурудзи. Що стосується назви майбутнього спільного угорсько-українського підприємства, то наразі ми про це ще не думали”. На застереження щодо будівництва заводу на території “Полімінералу”, Ігор Комарницький відповів: “Наші інженери вивчали питання розміщення шахт, розмовляли з представниками “Полімінералу”. Невже ви думаєте, що хтось готовий вкладати гроші з перспективою, що потім щось може піти не так? Коли йдеться про таке велике фінансуваня, то нічого не вирішується просто так, на пустому місці. Я не розумію застережень, які виникають з вашого боку.” Щоправда, з’ясувати про яку саме фірму і якого саме інвестра йдеться -не вдалося ні журналістам, ні депутатам. Коли ми намагались бодай знайти код ЄДРПОУ підприємства,щоб дослідити його історію, бенефеціарів і фінансову спроможність, нам повідомили ... що “представник інвестора” зазначив про те, що фірма ще не зареєстрована.

Півроку потому

Минає більше шести місяців, і цілком логічно виникає запитання, чому досі не було проведено аукціон. За роз’ясненням ми звернулися до відділу містобудування та архітектури Стебницької міської ради. Наталя Куницька, спеціаліст відділу, розповіла нам: “Для того, щоб ми могли виставити земельну ділянку на аукціон, потрібно пройти певну процедуру з підготовки документів. Після того, як депутати проголосували за виставлення даних земельних ділянок на аукціон (29.12. 2016 року, рішення №187), ми уклали договір “Про підготовку до земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок для сільськогосподарського призначення”. Такий договір був підписаний нами із ПП “Фірма “СОМГІЗ” (договір від 16 січня 2017 року №160117/01). Потім ми звернулися у ТзОВ “УкрЗахід Урбанізація” для того, щоб вони виготовили детальний план території цих земельних ділянок. Опісля цей план забудови ми розглядали на громадських слуханнях, які відбулися 25 липня 2017 року (в будній день у робочий час - ред.). Наступним кроком має бути затвердження детального плану сесією міської ради, тоді ми повинні надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, пройти погодження усіх відповідних служб. Тоді знову ж затвердження на сесії проекту відведення та присвоєння кадастрового номера, і лише потім ми можемо виставити ту чи іншу ділянку на аукціон. Згідно з чинним законодавством, а саме Земельним кодексом України ст. 134-138, процедура повинна бути саме такою”. Свою думку висловили і представники ТзОВ “УкрЗахід Урбанізація”, котрі на громадських слуханнях презентували розроблений детальний план забудови на вул. Мазепи: “Детальний план забудови - це документація, яка визначає, чи можна там щось будувати, чи ні. Пізніше будуть ще рішення сесії. Зараз триває лише початковий етап. Вказані три ділянки належать до промислової і санітарно-захисної зон та зони, що за 100 метрів від залізниці. На ділянках будуть розміщенні споруди сільськогосподарського призначення, які не нестимуть якоїсь загрози. Ці ділянки відносяться до зони В-4”. Прокоментувати ситуацію ми попросили і міського голову, який розповів: “В кінці минулого року до Стебницької міської ради звернулася низка підприємців. Говорили про будівництво на території Стебника заводу з переробки сільськогосподарської продукції. Відповідно до ст. 134 та 136 Земельного кодексу, вільні земельні ділянки передаються виключно на аукціоні продажу чи аукціоні оренди. Згідно з сесійним рішенням №187, ці земельні ділянки ми виставляємо на аукціон оренди. Чому це питання мене так зацікавило? В першу чергу, завод – це робочі місця. І завданням влади та депутатського корпусу є зробити все можливе, щоб у місті був такий інвестор. Вкотре наголошу: це наші робочі місця, наповнення нашого бюджету та, врешті, розвиток міста.”

Вірити “на слово”?

Андрій Руденко, голова депутатської групи “Майбутнє Стебника” прокоментував ситуацію із виділенням землі та залученням інвестора: “Всі земельні ділянки, що йдуть на аукціон - це, по-перше, – кошти в бюджет, по-друге, – залучення інвестицій та покращення інвестиційного клімату для потенційних інвесторів. А коли ми не даємо нікому дозволу, то ніхто й не захоче прийти сюди з грошима, щоб вкладати в наше місто. Ще один аспект – прозоре ставлення до всіх без винятку. На аукціоні всі рівні і всі можуть брати участь, хоча і тут можуть бути помилки. Але якщо нічого не робити, то нічого й не будемо мати. Інколи потрібно просто вірити людям і приймати рішення.” Свою точку зору, щодо питання виділення земельних ділянок висловили і депутати. Зокрема, Іван Асафат, котрий очолює депутатську групу “Єдність”, розповів: “Ми не є противниками виставлення тієї чи іншої земельної ділянки на аукціон. Власне, про це і говорить рішення №187, яке ми ухвалили 29 грудня 2016 року. Нас обурює те, що досі не проведено аукціону і не зроблено жодних реальних кроків. Насторожує нас і позиція “інвестора”, який не надав жодних документів, які могли б засвідчити існування хоча б якоїсь компанії, що буде цим займатися. Особисто я, як депутат, не хочу потім нести відповідальність за рішення, яке в подальшому може принести шкоду громаді. Такої ж думки і вся наша депутатська група. Якщо все буде чесно та прозоро, ми одноголосно підтримаємо будівництво заводу. Ми не є противниками збільшення робочих місць. Нехай прийде людина-інвестор, яка подасть нам усі відповідні документи, - тоді не буде жодних проблем. На разі я не отримав жодної надійної інформації про це підприємство”. Чи актуальною є зараз проблема обговорення інвестора? З точки зору, що аукціон досіне проведено - ні, оскільки інвестору нікуди піти (землі ж немає). Але з точки зору появи “представника інвестора” на сесії - так, звичайно. Особливо, якщо бодай хоч якихось офіційних документів щодо “фірми” чи тодепутатам, чи то журналістам знайти годі.

Олеся НІМЕРОВСЬКА, Марія КУЛЬЧИЦЬКАМедіа Дрогобиччина №8 (22) від 23 серпня

truskavetsУ Трускавці заплановано капітальний ремонт вулиці Помірецької. Відповідно до інформації про закупівлі на порталі Prozorro, на ремонт цієї вулиці з міського бюджету передбачено 13 462 994,40 гривень. Участь у торгах брали дві компанії:

  • ТОВ “АВАДОР”, яка зголосилась виконати роботи за 13 450 610,40 гривень;
  • ТОВ “Цифрові технології-Захід”, що готова провести ремонт за 13 329 455,08 гривень.

Пропозицію компанії ТОВ “АВАДОР” не розглядали, а в тендері перемогла компанія ТОВ “Цифрові технології-Захід”. Остання зазначила в договорі можливість залучення субпідрядника, а саме - компанії ТзОВ “Дорсервіс”, яка перебуває серед лідерів  тендерних та допорогових закупівель у нашому регіоні. Виникає питання: «Що ж це за компанія ТОВ “Цифрові технології-Захід”? Які ж то «цифрові технології» буде застосовано  на вулиці Помірецькій?».
Під час перевірки ТОВ “Цифрові технології-Захід” за допомогою сервісу YouControl, на очі потрапила інформація про велику кількість судових справ (аж 25), пов'язаних із названою компанією. Останнє судове рішення, у якому фігурує ТОВ “Цифрові технології-Захід”, було прийнято 2  листопада 2016 року у Справі № 876/3626/16.  У постанові суду знаходимо таке твердження: «Колегія суддів вважає, що ТзОВ «АТД «Волинь» фактично проведено лише документальне оформлення операцій ТзОВ «ЕКОІНТЕХ» та ТзОВ «ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ЗАХІД» по регістрах бухгалтерського обліку, які фактично не здійснювались». Тобто суд визнає фіктивність операцій між цими компаніями.
Але те, що  компанія є фігурантом таких судових справ, не є підставою для відмови їй в участі у тендері на закупівлі, окрім того, компанія надала усі необхідні довідки та підтверджуючі документи.
Відповідно до договору, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради та ТОВ “Цифрові технології Захід”, ремонтні роботи буде проведено  впродовж 2017-2020 років.

2017 року має бути виконано прокладання зовнішнього водопроводу, 2018 – зовнішньої каналізації та дорожньої частини,  2019 року – зовнішнього освітлення, каналізації та дорожньої частини, на 2020 рік передбачено проведення робіт із зовнішнього електроосвітлення. У договорі також зазначено гарантійний термін на проведені роботи - п’ять років.
Трускавчанам, зокрема мешканцям вулиці Помірецької, залишається суворо контролювати перебіг ремонтних робіт та впливати на міську владу у випадку виявлення порушень з боку підрядників. Наразі це один з небагатьох способів, яким можна домогтися якісного виконання робіт, та не допустити їх фіктивного виконання виключно на папері.

Марко ФЕДОРЕНКО, Медіа Дрогобиччина №8 (22) від 23 серпня

 

w 6Нещодавно у Дрогобичі відбулася перша прес-конференція керівництва створеного в місті Комунального підприємства “Муніципальна варта”. Керівником цього підприємства є Роман Степанович Кицяк, але на зустрічі він не ходить, не публічний, перед пресою не виступає, а ось листи й відповіді на запити - підписує і навіть зарплатню отримує. У мережі ви не знайдете  телефон Муніципальної варти, а у приймальні міського голови вам нададуть  лише номер заступника… Ось така ситуація. Через це: про стан справ доповідав Іван Дацько, заступник керівника КП “Муніципальна Варта”. Цікаво, що ідея створення Варти у Дрогобичі належить саме йому, львів'янину, Івану Дацьку, а одна із причин створення у Дрогобичі ще одного комунального підприємства - незадовільна робота поліції. Заступник директора розповів про те, як відбувався відбір першого складу працівників, як важко було пошити однострій для інспекторів, бо місцеві майстерні з невідомих причин відмовлялися брати замовлення, про плани на майбутнє та наміри отримати ліцензію для здійснення охоронної діяльності. Загалом, типова прес-конференція, побудована  на позитиві.

Спробуємо поділитися з вами  декількома думками щодо роботи Муніципальної Варти у Дрогобичі.

Муніципальна Варта. Без грошей діяльності не буде, це зрозуміло

Зареєстроване комунальне підприємство ще 17 листопада 2016 року. Активна фаза діяльності Варти розпочалася після затвердження Програми фінансової підтримки КП “Муніципальна Варта” на 2017 рік. Її затвердили на сесії міської ради 17 травня. На потреби підприємства з міського бюджету виділено один мільйон гривень. Ці кошти складають видатки, пов'язані із закупівлею однострою, відеореєстраторів, оргтехніки та заробітної платні  працівникам, яких станом на 1 червня 2017 року є 57 осіб (в тім числі - 30 штатних одиниць охоронців, потрібних для того, щоби підприємство могло виробити охоронну ліцензію. Місця вакантні - людей ще не взяли на роботу). Та все ж  2017 року платники податків заплатять зі своїх кишень один мільйон гривень для того, щоби у місті діяло це підприємство.

Повноваження муніципалів затвердженні рішенням Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради “Про надання повноважень посадовим особам КП “Муніципальна варта” складати протоколи про адміністративні правопорушення. Аргументація такого рішення - “З метою покращення боротьби з порушеннями у сфері благоустрою, паркування, контролю за дотриманням правил торгівлі та запобігання порушень громадського порядку у м. Дрогобичі”.

Отже,  виконавчий комітет міської ради надав повноваження складати протоколи про адміністративні правопорушення: директорові, заступнику директора, інспекторам (патрульної служби) варти.

Правопорушення, які можуть фіксувати муніципали, передбачені ст. 150 (порушення правил користування жилими будинками та жилими приміщеннями), ст. 152 (порушення державних стандартів, норм та правил у сфері благоустрою), ст. 152-1(Порушення правил паркування транспортних засобів), ст. 154 (Порушення правил тримання собак), ст. 155 (Порушення правил торгівлі), ст. 155-2 (Обман покупця), ст. 156 (Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними напоями та тютюновими виробами), ст. 159 (Порушення правил торгівлі на ринках), ст. 160 (Торгівля з рук у невстановлених місцях), ст.175-1 (Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях), ст. 185-1 (Порушення порядку організації й проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як бачите, перелік доволі великий.

Критерії оцінки

Чи можна вважати, що одним із найважливіших інструментів в роботі муніципалів є законне право складати адміністративні протоколи - у законний спосіб фіксувати правопорушення та формувати грунт для фінансового покарання для порушника. Безперечно, так! На жаль, люди не розуміють мови попереджень, а ось мова штрафів та фінансових стягнень їм більш зрозуміла. І якщо ми хочемо побороти, наприклад, базар на вулиці Ковальській, треба навчитися без сентиментів штрафувати людей. Тому кількість складених протоколів та приписів (письмових попереджень) є важливим показником в роботі підприємства.

Чим варта може похвалитися за час своєї роботи?

Будь-яке комунальне підприємство виконує у місті певні функції, на нього покладають обов'язки, завдання. Зрозуміло, що якісне виконання завдань є основним критерієм в оцінці роботи підприємства. Які ж завдання стоять перед муніципалами?

У Програмі фінансової підтримки підприємства зазначено: “головним завданням підприємства є контроль за дотриманням чистоти та порядку у місті, ліквідація сміттєзвалищ та стихійних ринків”. Таким чином,  в цьому документі перелічено те, за що варта повинна отримувати гроші. Все дуже просто, як у бізнесі.

Як гадаєте, чи виконує Муніципальна варта на всі 100 відсотків  завдання, які покладені на неї ?

Чи стало у місті чистіше? Які сміттєзвалища ліквідували? І найголовніше, чи зупинено стихійну торгівлю в Дрогобичі, зокрема на вулиці Ковальській, адже це питання є, мабуть, найбільш актуальним для кожного адекватного дрогобичанина?

Ні, у місті не стало чистіше…. Стихійна торгівля процвітає і захоплює  все нові території…

Ми надіслали  запит та попросили надати інформацію про кількість складених протоколів за статтями, які належать до повноважень Муніципальної варти, за період від 27 квітня, коли фактично розпочалася робота інспекторів.

Ось що ми отримали:

“Уповноважені посадові особи КП «Муніципальна варта» склали 27 протоколів про адміністративні правопорушення. За ст. 152 КУпАП (порушення державних стандартів, норм та правил у сфері благоустрою) – 25 протоколів. За ч.1 ст. 156 КУпАП (порушення правил торгівлі пивом, алкогольними напоями і тютюновими виробами) – один протокол. За ст. 155-2 КУпАП (обман покупця чи замовника) – один протокол”. Як бачимо,  за три місяці роботи муніципали спромоглися скласти лише 27 протоколів, тобто один протокол щотридні. Чи це поганий показник? Як ви вважаєте?

Читаємо далі: “... інспекторами Муніципальної варти оформлено 90 приписів (письмових попереджень) за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 152 КУпАП. За результатом проведення інспекторами роз’яснювальної роботи, виконано 62 приписи, тобто 62 адмінправопорушення добровільно усунуто особами, які вчинили вказані правопорушення.” Стаття 152. стосується правил благоустрою.

А де протоколи та приписи щодо паркування, врешті - де протоколи та приписи стосовно торгівлі?

Вся вулиця Ковальська - це джерело порушень. Де вони? Де штрафи?

Чому таке особливе ставлення до благоустрою та фактично повне ігнорування несанкціонованої торгівлі?

До речі, у міській раді працюють інспектори з благоустрою… Чи не ліквідувати цю службу після появи Муніципальної? Для чого дублювати обов'язки й витрачати надаремно бюджетні кошти?

Бездіяльна поліція, яку теж утримують коштом платників податків не виявляє активності, хоча теж час від часу складає протоколи. А тепер ще й муніципали з'явилися.

Цікаво, чи загальний показник зміниться за найближчі  три місяці до наступної прес-конференції керівника (заступника керівника Варти)?

Чи стане у місті чистіше, чи поменшає торгашів на вулицях Дрогобича, зокрема на вулиці Ковальській? Якщо все залишиться так,  як і було, і як є нині, виникає слушне запитання: можливо, нам не потрібна така Варта? Чи не занадто коштовний це експеримент для нашого міста, для нас, платників податків?

Площа на надійному… тросі

Окремо на комунальне підприємство поклали завдання навести порядок із заїздом автотранспорту на площу Ринок. Є відповідне рішення виконкому в якому центральну частину міста оголошено пішохідною зоною, а видачу перепусток, відповідно до положення, здійснює Муніципальна варта. “Акумулювання коштів для відшкодування негативного техногенного впливу автотранспорту на центральну частину міста та збереження архітектури на території” (йдеться про центральні вулиці Дрогобича)  - мета таких нововведень. За період від 18 травня до  28 липня 2017 року Муніципальна варта видала 51 перепустку. З них право на пільгові перепустки отримали вісім мешканців площі Ринок. Загальна сума коштів, отриманих підприємством за видачу перепусток, становить 17 591,00 гривень.

Так це виглядає на папері. Що ж на практиці?

А на практиці при в'їзді на площу Ринок почепили металевий трос, яким і перекрили в'їзд на головну площу міста. У дрогобицькому сегменті Facebook цей трос неодноразово був приводом для кпинів та дошкульних коментарів: мовляв, наша Ратуша “прип’ята” і Дрогобич отримав ще одну “яскраву” туристичну “принаду”. Проте цей трос непростий, а обладнаний червоними стрічками, й за ним закріплені муніципали, до обов'язків яких входять лише опускання та натягування цього ланцу, а ще - перевірка перепусток…. До слова, після впровадження  такого нововведення у центрі міста справді поменшало транспорту. Однак, Іван Дацько розповів, що гроші, які підприємство отримує від перепусток, надходять на спеціальний рахунок: їх буде використано на встановлення автоматичного боларду (дорожній блокувальник). Тож сподіваймося, що скоро цей ланцюг щезне, бо вже він потворно виглядає..

Також біля цього блокпосту люблять збиратися працівники Варти і їхні “збори” не без сарказму  обговорюють дрогобичанами: мовляв,  один “ланц” охороняють аж п'ять муніципалів :)

 

Що ще можна сказати про Варту? З нетерпінням чекаємо наступної прес-конференції та маємо надію, що робочі процеси вже будуть налагоджені на всі 100 відсотків і можна буде потішити дрогобичан реальними здобутками.

У іншому разі доведеться констатувати, що у Дрогобичі створили ще одну мало  потрібну організацію, яка ззовні видається дуже корисною та потрібною, а в дійсності -  без такої організації місто нічого не втратить. Навіть навпаки: вдасться зекономити наші з вами гроші.

Зрештою, поживемо - побачимо.

Олег ДЬОРКА, Медіа Дрогобиччина №8 (22) від 23 серпня

 

21216275 1465535663493541 1667025454 oДуже популярним сьогодні є слово «еко». Еко-харчування, еко-свідомість, еко-дім, еко-транспорт, еко-туризм тощо.  Маємо в Бориславі комунальне підприємство «Еко-місто», засноване на початку 2004 року Бориславською міською радою. Як йому вдається і чи вдається взагалі відповідати своїй назві, – вирішувати вам.

Раніше підприємство знаходилось на вулиці Братів Лисиків – на базі колишнього комбінату комунальних підприємств. Віднедавна воно займає приміщення колишньої міської лазні. За цей час тут облаштували адміністративний офіс, встановили опалення дровами, облаштували території. За 13 років на підприємстві змінилось сім керівників. Від серпня 2013 року ним директором є Михайло Щербанік. Нині  тут працює 80 працівників.

Основний вид діяльності підприємства – прибирання сміття, боротьба із забрудненням та інші види діяльності: лісівництво, нафтовидобування, торгівля, перевезення таксі, будівництво (доріг і автострад в тім числі), організація відпочинку, ритуальні послуги тощо – зазначено в Єдиному Державному Реєстрі.

 

Чистота вулиць

Задля об'єктивного оцінювання роботи підприємства, інформаційна сторінка F4S на Facebook провела соціологічне опитування з приводу чистоти міста. В середньому бориславці дали місту два  бали з десяти.

Прибирання міста сплачується з міського бюджету. Встановлення локальних смітників на вулицях, зупинках і алеях – також прерогатива міста. «Еко-місто» ж відповідає за вивезення сміття з локальних смітників та дорожніх заметів. І якщо пішохідні доріжки виглядають ще прибраними, то за ними на траві чи в кущах нескладно знайти сміття. І з його вигляду так само нескладно визначити як давно воно там лежить.

Робочий графік прибиральників -  від 6 до 13 години.

 

Як поводитись зі сміттям

Одна з основних ознак екологічного міста – сортування сміття. Окрім екологічної вигоди, здавання вторинної сировини є ще й прибутковим. Щербанік Михайло каже, що не може займатись, зокрема, пластиковим сміттям, бо не має необхідної техніки для його вивозу. Попри це «Еко-місту» у 2020 році обіцяють виділити п’ять гектарів  для сміттєзвалища. Пан Михайло запевняє, що, якщо процедура виділення землі відбудеться, він облаштовуватиме сміттєвий полігон за усіма правилами і нормами, передбаченими законодавством.

 

Дороги

Колись Борислав мав шляхо-будівельне управління та асфальтний завод. Тепер тут – чи не найгірші дороги в регіоні. Дорожники «Еко-міста» можуть здійснювати тільки поточний (ямковий) ремонт доріг, але для капітального ремонту не мають відповідної техніки.

Взимку в обов’язки дорожньої бригади «Еко-міста» входить боротьба з ожеледицею та очистка доріг від снігу. Посипання доріг здійснюється пісково-соляною сумішшю. Підприємсто має трактор МТЗ-82, що чистить дороги, посипає, косить траву. Але директор підприємства каже про неефективність трактора. За його висновками, економніше посипати дороги за допомогою самоскида і двох хлопців з лопатами.

Цієї зими від жовтня до  квітня  підприємство придбало піску і солі майже на 100 тисяч гривень.

З техніки підприємство має ще трактор «Білорус», який може прибирати тротуари і паркові алеї. Ще одне поповнення техніки має бути в жовтні, якщо підприємство виграє мікро-проект.

 

Інші джерела надходжень та обов’язки

«Еко-місто» надає ритуальні послуги, адже всі кладовища міста перебувають на балансі підприємства. Також воно збирає кошти з підприємців, які торгують за межами території бориславського ринку (за прибирання території). Також на сесії десятого  серпня депутати проголосували за дофінансування підприємства на 960 тисяч гривень. 600 тисяч гривень воно винне Дрогобицькій державній податковій інспекції.

Щодо обов’язків. «Еко-місто» повинно встановлювати дорожні знаки згідно з приписами ДАЇ. За словами пана  Щербаніка, знаки закуповують через Prozorro.

КП «Еко-місто» також є власником 25 відсотків  акцій ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еконафтогаз». Пан Щербанік, щоправда, стверджує, що це підприємство не є прибутковим, тому надходжень від нього немає.

Ще одним обов’язком, покладеним міською радою на «Еко-місто», є контроль за популяцією вуличних собак. Директор підприємства каже, що місто вже давно не виділяє кошти ні на стерилізацію, ні на вакцинацію тварин, тому він не робить нічого для вирішення цієї проблеми. Про нещодавню акцію безкоштовної стерилізації в Дрогобичі знав, але не мав можливості собак туди доправити. Натомість показав нам кошторис майбутнього притулку для собак та запевнив, що це питання розлядатимуть на наступній сесії міської ради.

 

Куди списують державне майно?

2012 року в Бориславі проводили капітальний ремонт вултць Трускавецької та Шевченка. Старі бордюри тоді завезли на вуицю Братів Лисиків – поблизу колишнього комбінату комунальних підприємств. Першого серпня цього року активісти помітили, як вночі до приватного будинку на вулиці  Котляревського було привезено старі радянські бордюри. Працівники казали, що не знають звідки та чиї це бордюри, але повідомили, що самі неоднорозаво купували подібну державну власність, як в Бориславі, так і в Дрогобичі. Пан Щербанік до того ж запевняє, що жодні бордюри не числяться на балансі підприємства. То що, кожен може собі їх взяти?

 

Борислав - охайне місто: чи це можливо?

Щопонеділка в міській раді відбуваються наради за участі керівників комунальних підприємств. Зокрема нещодавно Степан Танчинець, директор фірми-перевізника сміття в Бориславі ДВ «Еко-світ», пояснив нам, що в Бориславі немає відповідальної сторони за вивіз гілок, скошеної трави, листя. І що це не входить в обов’язки «Еко-світу». Також він сказав, що що фірма-перевізник згідно з угодою не зобов’язана сортувати сміття, але запевнив, що буде на кожному сміттєвому майданчику встановлювати контейнери для пластику з власної ініціативи.

В свою чергу КП «Еко-місто» та КП «Зелене господарство» повинні домовлятись про вивіз гілок та трави, з яких «Зелене господарство» може робити біо-гумус і використовувати його для міських клумб. Тим самим економити кошти міста на закупівлі грунту та дбати за чистоту в місті.

 

Юлія ГАСІЙ, Медіа Дрогобиччина №8 (22) від 23 серпня

16473593 1824422487822344 4667258124392007626 nВолонтерський рух у Бориславі розпочався одразу з початком війни. Громадські організації та окремі волонтери своїми шляхами та методами, а частково – спільними координаційними діями - вже третій рік допомагають нашим воїнам обороняти країну. Необхідні речі передають окремим батальйонам або конкретним бійцям з Борислава та навколишніх сіл.

Однією з перших, хто продовжив волонтерську активність після Майдану, була ГО «Самооборона Борислава». Кошти збирали з міщан, долучались українська діаспора та закордонні благодійні організації. У такий спосіб наші бійці отримали бронежилет, приціл, тепловізор, берці, одяг, ліки, продукти харчування та інші необхідні речі. Голова організації Роман Деленгевич розповідає: коли приїздили з допомогою в частину напередодні виходу на лінію фронту, деяких воїнів держава навіть гідним взуттям не могла забезпечити - за взуття їм служили гумові капці.

Від поповнення мобільних телефонів – до ліків на передову

Активно висвітлюють волонтерську діяльність на Facebook-сторінці «Любім того, хто поряд є, Того, хто просить, хто дає» Таня Савчин та Наталя Бігей. Дівчата співпрацюють з ГО «Патріоти ОСА». Свою допомогу вони розпочали з поповнення мобільних рахунків хлопцям з АТО. Знову ж таки, відзначають величезний внесок благодійних організацій та наших заробітчан у Німеччині, Польщі, Італії…. На фронт передають каву, цигарки, лимони, засоби гігієни, одяг, ковдри та, головне, -  ліки. Зі слів Тані Савчин, багатьох необхідних на лінії фронту лікарських препаратів та інструментів немає в аптечці парамедика (бракує навіть бинтів і пластирів). А за допомогою переданих з Європи в якості гуманітарної допомоги ліків, на фронті врятували не одне життя. Дівчата не збирають кошти з людей. Гроші на пересилання ліків отримують зі здачі вторинної сировини – скла та пластику. Таким чином були розчищено  не одну відпочинкову зону  в Бориславі. Також вони відзначили внесок Юлії Сабат в інтернет-поширенні інформації, і згадали про восьму  школу. Її вчителі, учні та їх батьки неодноразово долучались до спорядження відправлень домашніми закрутками, спільно наліпленими варениками, маскувальними сітками тощо.

 

Внесок губицької громади

Про допомогу губицької громади розповів волонтер Тарас Багрій. 2014 року Ольга Денисова організувала спільноту «Совість». Семеро  дівчат на волонтерських засадах шили на базі Бориславської швейної фабрики військовий одяг, маскувальні костюми та сітки, білизну. Громада цього мікрорайону, разом з мікрорайоном  Баня та селом Попелі, організовували в місті такі заходи:  «Свято пампуха», «Куліш», «Солодкий стіл на Покрову». На зароблені кошти було придбано тепловізор. На базі Палацу Культури проводили майстер-клас «Писанка» (писанки їхали на фронт нашим воїнам). Також активісти отримують кошти шляхом збору вторинної сировини. Тарас Багрій неодноразово фасував особисті аптечки для кожного солдата. Медикаменти надавала аптека № 126. Також відзначено постійний внесок у волонтерство Бориславського нафтогазовидобувного управління.

Щодо навколишніх сіл, то варто відзначити ГО «Самооборона Новий Кропивник", яка збирає кошти і передає на Схід продукти харчування та засоби гігієни.

Активно долучаються до волонтерства і церкви. Зокрема, допомагають збором продуктів та одягу. Зібрані в Бориславі шуби перешивали у Трускавці на камізельки. Кожен волонтер, з яким ми спілкувались, відзначав військового капелана - представника церкви Євангельської віри Михайла Дрена. Він власним транспортом доправляє допомогу на Донеччину.

Земельні питання воїнам допомагає розв’язувати  депутат Андрій Бігей, який сам служив в зоні АТО. Хоча в Бориславі з отриманням землі проблем немає. Трапляються  навіть випадки, коли військові з Дрогобича, після майже двох років боротьби з місцевою владою, отримували землю в Бориславі.

 

Реабілітація військових

Не найкращою сьогодні є ситуація  з реабілітацією військових. Передовсім це стосується відсутності професійної психологічної допомоги. На волонтерських засадах психологічну допомогу охочим бориславцям надавала Ольга Мицак зі Стебника.

Юридичну - Бориславське бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

«Самооборона Борислава» домовлялася із трускавецьким санаторієм «Молдова» та дельфінарієм про безкоштовний відпочинок у басейні бійців із сім’ями. Разом зі «Спілкою воїнів АТО» та іншими волонтерами  щороку організовують свято Миколая. Допомогою сім’ям активно займаються Таня Савчин і Наталя Бігей.

 

«Борімося – поборемо»

І на завершення. У Бориславі є два брати, яких місцеві мешканці називають «легендарними» братами Когутами. Це Олег та Микола з організації «Борімося – поборемо». Вони особисто здійснили двадцять поїздок на фронт. Допомагали в першу чергу хлопцям з Борислава, Східниці, Ясениці, Попелів. Передали на передову чотири машини (подаровані місцевими підприємцями та відремонтовані спільними силами). Микола Когут розповідає: «Потреба в амуніції на початку війни була надзвичайна. ЗСУ видають солдату одну форму на півроку. А реально вона зношується за два місяці. Тоді як ту форму, яку переслали із США, солдати можуть носити протягом усієї служби».

Близько 50 бронежилетів поїхало завдяки братам Когутам на Схід. А з ними - вода і пальне, одяг та їжа. Особливо чисельна допомога перед Різдвяними та Великодніми святами. Машина з передбаченим максимальним завантаженням півтори  тонни, бувало, переїздила всією  Україною з вагою три з половиною тонни.

Відчутно, що останнім часом допомоги поменшало, - усі звикли до стану війни. Люди вважають, що коли добровольці переведені на контрактну службу і отримують аж 12 тисяч гривень, це означає, що вони вони екіпіровані усім необхідним.

Серед підприємців, які активно долучались до допомоги військовим, Микола Когут відзначив Миколу та Івана Коваликів, Ігора Михаця, Володимира Голуботовського, Романа Яворського, Андрія Воловця та інших. Вагомою, на його думку, є допомога від населення Борислава, Східниці та навколишніх сіл. Це і підприємці, і робітники та пенсіонери. «Я пишаюся нашими людьми, які, не маючи можливості узяти зброю в руки, допомагають відстоювати незалежність України таким чином», - зізнається Микола Когут.

Юлія ГАСІЙ, Медіа Дрогобиччина №8 (22) від 23 серпня

 

8c3b02dc5ca4c1c80f0cb2fb6d15655bКолись одне з найулюбленіших місць відпочивальників  – верхній бювет Трускавця  -  сьогодні занедбана та мертва зона міста! Ще наприкінці 2016 року цей бювет за згоди керівництва міста із приватною структурою  ПРАТ  «Трускавецькурорт» закрили, буцімто на реконструкцію. Час іде,  однак змін  не видно. Усе скидається на те, що верхню джерельню курорту  і не думають ремонтувати.  У  сумному ансамблі із санаторіями-тисячниками, які декілька років тому теж припинили своє існування, територія верхнього бювету оздоровниці  сьогодні нагадує зону відчуження: тут не дбають про благоустрій та належне освітлення прилеглих вулиць  і не чекають на гостей. Відпочивальники, які цього літа  приїхали до  Трускавця, такими змінами у місті буквально  шоковані. Люди запевняють: вулиця Суховоля (саме тут знаходиться джерельня)  осиротіла, тут немає звичного руху, не лунає музика, а головне - тут вже не  попити цілющої Нафтусі.

 - Торік я відпочивала у Трускавці, по Нафтусю ходила до цього бювету. А зараз він  зачинений. На дверях оголошення про те, що тут мають  робити ремонт, однак жодного ремонту не видно. Чому? Потрібно якось вирішити це питання, бо не всім зручно ходити по мінеральну воду до нижньої частини курорту, - коментує пані Майя,  гостя з Молдови.

 – Ми вже не вперше приїздимо до вас із Києва. Відпочивали тут і минулоріч. Заскочені тим, що бачимо:   зачинено  верхній  бювет.  Дуже помітно, як змінилася територія біля нього: всюди сміття, бруд, безпритульні пси... Якось порожньо і лячно. Пригадую, як людно тут було торік, постійно лунала чудова українська музика. Сьогодні тут сумно і тихо, - констатує пані Валентина, відпочивальниця зі столиці.

Долати  кілька  кілометрів  парком  до нижнього бювету міста і справді не всім до снаги. Особливо людям похилого віку, які відпочивають у приватних віллах у нагірній частині Трускавця. Вони стали заручниками дивної ситуації -  верхня джерельня  зачинена, тож  люди змушені кілька разів на день ходити до нижнього бювету та повертатися назад. Приємними такі прогулянки не назвеш, адже замість спланованого розміреного та спокійного відпочинку, люди отримали суцільні довгі піші походи та стояння за Нафтусею у чергах.

   Не в захваті від закриття верхнього  бювету у Трускавці і приватні підприємці, які не один рік здійснюють свою діяльність на вулиці Суховоля. Йдеться про торговців із супермаркету «ТКС» та ряду дрібних сувенірних  крамничок (це приблизно 300 робочих місць). Люди  переконують: закриття джерельні у верхній  частині курорту  поставило грубу крапку на їх підприємницькій діяльності.

- 29 грудня 2016 року, коли на свята у Трускавець приїхало  найбільше туристів, верхній бювет офіційно зачинили. Наслідки таких радикальних кроків видно неозброєним оком: занепадає  бізнес на вулиці Суховоля, зникають робочі місця у чотириповерховому торговельному центрі «ТКС» . Оскільки відпочивальники не ходять сюди по Нафтусю,  то не поспішають і до крамниць. Та головне навіть не це. Від закриття бювету постраждав імідж курорту. Відпочивальники запитують нас, що сталося з нагірною частиною міста, чому тут  так порожньо. Тож ризикуємо втратити добру частину людей, які справді любили  наш Трускавець, - вони просто припинять сюди їхати,  - із сумом констатує пані Лідія, приватний підприємець із ТЦ «ТКС».

   Нас найбільше насторожує те, що підприємці із вулиці Суховоля, які роками сумлінно сплачують податки до місцевої скарбниці,  неодноразово просили владу міста зібратися за круглим столом, щоб обговорити наболіле питання закриття верхнього бювету та спільно віднайти шляхи виходу із кризи. Та владні мужі курорту на діалог з підприємцями чомусь не поспішають, лише розводять руками: мовляв, не здатні вплинути на ситуацію, що склалася.

- Ремонт джерельні  – дорогий проект. Торік ПРАТ «Трускавецькурорт» вклало у реконструкцію бювету в парку (нижнього)  близько шести  мільйонів гривень, а роботи ще хоч греблю гати. Тому сьогодні відновлення верхньої джерельні не на часі: одна річ, коли його відвідують тисячі відпочивальників, зовсім інша – коли десятки. Братися за втілення цього проекту варто лише після того, як знову запрацюють оздоровниці  в цій частині міста. До того ж у «Кристалі» є міні-бювет, послугами якого можуть користуватися усі охочі, тож не бачу тут жодних проблем, - прокоментував ситуацію Трускавецький міський голова Андрій Кульчинський.

- Підприємці ж не допоможуть мені відкрити санаторії-тисячники у нагірній частині Трускавця?! А я не збудую їм новий торговельний центр біля нижньої джерельні, - підсумував посадовець.

 Виходить, що трускавецька влада у своїй  діяльності сповідує простий принцип: нехай ті, що тонуть, рятують себе самі! До того ж, вже незабаром у нижньому бюветі міста буде введено плату за користування: про це свідчать  турнікети, які там встановили  ще навесні.  Цей фактор, у сукупності  із закриттям нижнього бювету,  створює  у Трускавці гарячу суміш невдоволень від громади та відпочивальників, яка має шанс викликати  потужний скандал.

Наталя ЗЕЛЕНА, Медіа Дрогобиччина №8 (22) від 23 серпня

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: