Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom
Четвер, 27 Липень 2017

Новини

Real time web analytics, Heat map tracking

19369411 1287437661368151 499863191 oУ минулому номері ми розповідали про те, як Володимир  Кузбит, директор ПП «Транспортник», намагався порізати на металобрухт  обладнання найбільшої в світі і єдиної  в Україні озокеритової шахти. Можливо, якби не ті вандальні дії, влада міста так би й не згадала ні про загрози, які  несе в собі затоплена шахта для міста, ні про перспективи.

 В Бориславі буде оглядовий майданчик?

Першим, хто активно долучився до роботи з питань озокериту ще на посаді заступника голови міста, був Богдан Монастирський.  Працюючи над проектом «Галицька Каліфорнія», він планував, і планує вже як голова ГО «HUB – Борислав»,  внести озокеритову шахту до переліку  історичних та культурних пам'яток Борислава: «Зверху на копрі (металева наземна споруда, вхід в шахту – Авт.) ми облаштуємо прозорий оглядовий майданчик з інформаційними табличками. З нього відкриватиметься вид на Борислав та Дрогобич. Ліфт також буде зі скла. Дефектоскопія копра показала, що він є майже в ідеальному стані. Злам металу – не сильний» - описує майбутню туристичну атракцію пан Монастирський.

Кому озокерит?

Яка доля чекає на саме бориславське родовище озокериту? Держава вже 25 років ним не цікавиться. А інвестора потрібно переконати в рентабельності виробництва та наявності ринку збуту. Щодо першого, то, за інформацією робочої наукової групи з питань вивчення озокериту, утвореної при Західній Академії Наук України, видобуток озокериту може сягати 100 тон в рік і з такими темпами видобутку його вистачить на 50 років. Бориславська міська рада мала б бути зацікавлена в пошуку інвестора, адже їй належатиме 25 відсотків    від видобутку. Щодо ринку збуту, то за  сьогоднішньої «популярності» озокериту, на медицину треба п’ять   тонн на рік.

Отже, «земний віск» треба популяризувати. Вже 30 років цим займається голова вище згадуваної групи Богдан Максимович: ініціює відновлення бориславського озокеритового родовища і дослідження озокериту для застосування його в медицині і промисловості.

«Я вивчаю нетрадиційні можливості застосування озокериту в медицині. Біоенергетика цієї складної сполуки впливає на все довкілля. Є гіпотеза, що за допомогою озокериту можна законсервувати дію тієї чи іншої мінеральної води. Також уже є певні результати досліджень його позитивного  впливу при лікуванні онкологічних захворювань».

Пан  Максимович практично усі дослідження озокериту проводить на власному ентузіазмі та ентузіазмі окремих науковців. А представники міністерства охорони здоров’я вимагають документи, які б засвідчували лікувальні властивості озокериту. «Я вважаю, що з-під палки не будуть виходити справжні дослідження. Над тим має працювати духовна людина, для якої людина не є засіб для наживи, а Боже створіння, якому треба допомогти… Коли ми отримаємо перші результати (які вже вимальовуються), – будемо виходити на керівництво охорони здоров’я та виводити дослідження на міжнародний рівень. На початку вересня  в Бориславі ми готуємо міжнародну конференцію для привернення уваги світової медичної громадськості. Хочемо присвятити її Дню  нафтовидобувної і нафтопереробної промисловості».

 Озокерит не видобувають, але продають…

І все ж, поки шахта від 1994 року не видобуває озокерит, його мусять чимось замінювати. Про це пан Богдан нам розповів наступне: «Замінник озокериту роблять з парафінового корку, який  утворюється на стінках нафтових труб. Тепер ним і старими запасами озокериту лікують відпочивальників у Трускавці. З точки зору фінансів – вигідніше брати парафіновий  корок. Але для здоров’я людини він не підходить. Хоча  нема нічого ціннішого за здоров’я».

Ми спробували з’ясувати, чи є озокерит на українському ринку. В Інтернет-мережі знайшли чимало  оголошень про продаж лікувального озокериту ціною  100 гривень за один кілограм. Зокрема, Львівське ТзОВ «Технохімопт» відмовилось продати нам один кілограм медичного озокериту, бо, за словами їх представників, вони займаються тільки оптовою торгівлею цього препарату. Також продажем «лікувального», як вказано на сайті в характеристиках, озокериту займається Дніпропетровське ПП «Дон» та ще кілька Київських фірм.

 Офіційна медицина не зацікавлена в природному ліку

Про те, як  відрізнити справжній озокерит від парафіну та про незамінність його в медицині розповів головний лікар КЗЛОР «Львівська обласна лікарня відновного лікування» Микола Іванович Колачинський:

«Бориславський озокерит наша лікарня використовує дуже давно для  лікування різних захворювань. Зокрема, в час війни важливим є те, що він пришвидшує процес реабілітації, має заспокійливу, антимікробну, знеболюючу, біоенергетичну дії, пришвидшує процес регенерації ран. Накладення озокериту заспокоює і спричиняє сонливість. Це ми неодноразово спостерігали при лікуванні ним воїнів АТО – у переважній більшості людей з порушенням сну. Не випадково, що  озокерит широко використовували для  лікування солдатів у часи Другої  Світової війни. Окрім багатогранної дії він не потребує великих фінансових витрат, багаторазовий у використанні та практично не має побічних ефектів.

Багаторазовий, але вичерпний. До нас в 2008-2009 роках з Борислава привозили на пробу замінник озокериту – ми відмовились. Штучний озокерит при нагріванні  давав неприємний запах, що навіть пацієнти помічали. Його не можна порівняти з озокеритом ні за дією, ні за проявами, ні за результатами».

Микола Іванович вважає, що відновити попит на лікувальний озокерит хоча б на такому рівні, як в часи Союзу, складно, адже більшість медичних закладів замінили його іншими процедурами: “ В офіційній медицині на застосування  ліків потрібно мати відповідні дозволи та сертифікати. Держава оплачувати дослідження не хоче. А офіційна медицина вважає, що «якщо ми цього не знаємо,– отже  нам воно не потрібне. Та й навіщо? Якщо є медичні препарати? Зняли симптоми, зняли гострий біль. А далі? – до нас на реабілітацію. Я думаю, що офіційна медицина не зацікавлена в природному ліку».

Як бачимо, озокеритове майбутнє Борислава тримається на ентузіазмі окремих людей. На жаль… А відновлення видобутку озокериту надто важливе в  час бойових дій на Сході України.

Юлія ГАСІЙ, Медіа Дрогобиччина №5 (19) від 07 липня

Карикатура - художник Ярослав Пиж

 

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: