Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom
Понеділок, 26 Червень 2017

Новини

Real time web analytics, Heat map tracking

81df7fc6 4255 42ba b4f6 ee1cd335e9ef 670x0 resizeПро ситуацію в медичній сфері Дрогобича, про так звану реформу охорони здоров’я й перспективи розвитку медицини ми сьогодні розмовляємо з керівником відділу охорони здоров’я Володимиром Чубою.

- У Дрогобичі триває реорганізація медичної галузі. Чи можна вже зараз говорити про якісні зміни чи перші результати? Якщо так,окресліть їх.

- Так, дійсно, від першого січня цього року усі бюджетні заклади охорони здоров’я Дрогобича та Стебника відповідно до ухвали  сесії міської ради реорганізовано шляхом їх автономізації та зміни юридичного статусу в комунальні некомерційні підприємства охорони здоров’я. Зроблено лише перший реорганізаційний крок, але це ще  не реформа - лише одна з її складових, необхідних та першочергових, яка є обов’язковою вимогою «Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України торік.

Шестимісячний термін функціонування комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я є недостатнім для отримання якісних результатів реформи, адже  вона ще не завершена, й перебуває в стадії впровадження. Проте  перші результати, які можна вважати якісними змінами вже є:

  • по-перше: контрактування керівників КНП – посилення відповідальності за підпорядковане підприємство охорони здоров’я

  • по-друге: готовність КНП охорони здоров’я до переходу на нові принципи та методи фінансування (оплата конкретних результатів діяльності кожного конкретного закладу, а не фінансування ліжок та кадрів як було до того), можливість укладання прямих угод  про надання медичної допомоги з замовником таких послуг

  • по-третє: КНП охорони здоров’я амбулаторної ланки готові до контрактування (декларування) лікаря первинної ланки і громадянина від першого січня для надання громадянам державою гарантованого пакету медичних послуг первинною ланкою, а лікарям отримувати зарплати співмірні  з кількістю укладених контрактів (декларацій)

  • по-четверте: фінансування КНП, здійснюється не за постатейним кошторисом витрат, а на підставі власного фінансового плану, що дозволяє бути більш гнучкими та самостійними в ухваленні  рішень, порівняно із суб’єктами, що мають статус бюджетної установи.

  • по-п’яте: новий господарсько-правовий статус сприяє розвитку можливостей закладів щодо залучення інших, окрім бюджетних, джерел фінансування, а також працювати в рамках державно-приватного партнерства.

- Які плюси від створення комунальних некомерційних медичних підприємств  у фінансово-господарському вимірі? Чи стала простішою  процедура відшкодування коштів з державного бюджету (трансферти) за вилікованих  хворих з району та інших міст? Можете назвати суму?

- Кошти, які залишаються на рахунках КНП в кінці року, переходять на наступний рік, чого не було в бюджетних установах.

Процедура відшкодування коштів з держбюджету (трансферти) за вилікованих хворих з інших територій дещо спростилася, позаяк  є зміни, які дозволяють додатково укладати угоди між територіями в поточному році згідно з рішеннями  сесій територій, без узгодження з  міністерством фінансів. Для цього потрібно бажання як керівників, так і депутатських корпусів адміністрацій територій. На жаль, такого бажання, а саме відшкодувати кошти за вилікованих  у наших лікарнях хворих з району чи сусідніх міст, у адміністрацій району чи сусідніх міст немає.

- Чи проводився конкурс на посади головних лікарів? Скільки було кандидатур і хто входив до складу  конкурсної  комісії?

- Під час реорганізації закладів охорони здоров’я у КНП кадровий склад був збережений,  у тім  числі й головні лікарі. Згідно з розпорядженням міського голови головні лікарі були призначені на посади директорів-головних лікарів КНП на умовах строкової  трудової угоди (контракту) .

В окремих закладах відбулась зміна головних лікарів, не пов’язана з реорганізацією. Конкурс на заміщення вакантної посади проводила конкурсна комісія міської раді.

- У Дрогобичі ви – «нова людина», натомість вас добре знають у Трускавці. Хто вас запросив працювати в Дрогобич?  Чи були ще кандидати на цю посаду окрім вас? Як швидко ви погодилися  очолити медичну галузь в Дрогобичі?

- Коли попередній керівник, Андрій Іванович Шевкенич, написав заяву про звільнення, Дрогобицькою міською радою був оголошений конкурс, на який мені запропонували подати свою кандидатуру кілька керівників лікарень та колеги-медики. Інших кандидатів не було. А рішення ухвалив  через кілька днів, коли проаналізував ситуацію в охороні здоров’я Дрогобича та Стебника та оцінив  свої можливості та зрозумів, що можу бути корисним медичній спільноті та громаді міста.

- В одному з  інтерв’ю,  яке можна знайти на сайті ДМР, мер  Тарас Кучма сказав, що пріоритетом медичної реформи є "створення на базі медичних закладів комунальних неприбуткових установ, які мають заробляти на своє утримання". Ви заробляєте на своє отримання?

- На сьогодні  фінансування проходить тільки за рахунок державної медичної субвенції та коштів місцевого бюджету (в частині оплати комунальних послуг та зарплати).

Медичні заклади надають платні медичні послуги, в межах чинного законодавства, що дозволило за чотири  місяці отримати 1,4 мільйона гривень, які скеровані  на утримання установ, придбання витратних матеріалів.

Тобто заробити медичні заклади при чинному  та обмеженому нинішньому  законодавстві в повному об’ємі не в змозі.

- Ще одна цитата мера: "Кожна медустанова стає окремою юридичною особою й укладатиме угоду на лікування пацієнтів з інших територій. У випадку несплати вона матиме право звернутися до суду й у такий спосіб повернути кошти за виконані роботи. Адже тоді вступають у силу звичайні господарські взаємини, а не міжбюджетні трансферти, що залежать від доброї волі місцевих рад, які неохоче фінансують “чужі медустанови.". Скільки коштів отримано? Скільки угод укладено? Чи були позови до суду?

- В односторонньому порядку були скеровані угоди до Дрогобицької  райдержадміністрації Дрогобицьку районну, Бориславську та Трускавецьку міські ради, але, на жаль, вони не підписані іншою стороною.

За цими  угодами станом на перше червня цього року позовних заяв до суду не було . З Дрогобицькою райдержадміністрацією на рівні голів вирішується питання узгодження суми, яку буде відшкодовано за вилікованих хворих. На нинішній день жодної копійки не відшкодовано.

Натомість укладено угоди з санаторно - курортними закладами Трускавця для забезпечення надання медичної допомоги в закладах охорони здоров’я Дрогобича та Стебника.

- Що  за зміни мають бути внесені  до статутів лікарень і яка їхня головна мета, з огляду на те, що вдруге через це оголошують позачергову сесію?

  • В останній версії проекту статутів комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я внесено доповнення, які стосуються діяльності, пов’язаної з наркотичними лікарськими засобами.

Також зміни стосуються питання затвердження штатної чисельності КНП радою.

Що ж до  позачергових сесій із затвердження  цих доповнень, – це  питання не нашої компетенції.

- В рамках реорганізації медичної галузі в Дрогобичі планується оптимізація, тобто скорочення, частини молодшого медичного персоналу та технічних працівників до кінця року. Люди вже знають про майбутні звільнення? Якою є реакція на це?

- Реорганізація та оптимізація не завжди передбачають  скорочення. В рамках значного дефіциту коштів шукаємо всі можливості щодо дофінансування, але водночас проводимо заходи з економії коштів – оптимізацію видатків. Звичайно, коли виникає питання збереження кадрового потенціалу, ми стоїмо перед вибором – зберегти кваліфікованого спеціаліста (лікаря, медсестру,  які пройшли тривале вартісне навчання та практично підготовлені), який надає медичну допомогу, чи некваліфікованого (санітарка, двірники, яких не потрібно спеціально готувати та вчити), якість медичної допомоги від діяльності яких мало залежить. Вибір очевидний. До речі, штатні розписи затверджені станом на перше січня цього року і діють по нині, тобто скорочень в найближчий час не планується.

- У попередньому номері газети «Медіа Дрогобиччина» була опублікована стаття «Незручний томограф» про проблеми із запуском високоточного потужного томографа. Так от питання - коли буде введено в експлуатацію цей  томограф і чи є пропозиції від інших осіб щодо встановлення іншого подібного приладу? І якщо є, то де б його встановлювали?

- Дату введення в дію  комплексу магнітно-ядерного резонатора « Резонекс-5000» вказати важко. Роботи з встановлення цього обладнання розпочались досить давно (2009-2010 роки). Чимало часу пішло на адаптацію приміщення (вимоги облаштування досить складні), проведення надпотужної лінії електропередачі, встановлення допоміжного обладнання та власне комплексу МРТ. Ці заходи проведені, але в часі це дуже довгий проміжок, адже роботи затратні, і жоден підрядник в борг не працює. Для проведення завершальних пуско-налагоджувальних робіт з встановленням програми та тестуванням також потрібні відповідні кошти. В умовах тотального дефіциту це досить складно. Крім того, цей  апарат морально застарів. Також проблемою є подальше його обслуговування.  Якщо є охочі  встановити інший новий МРТ, то постане питання приміщення. Свого часу на другому поверсі пологового будинку працював приватний комп’ютерний томограф. Це єдине інше приміщення, яке  придатне  для такого обладнання.

- Досить часто лікарі скеровують пацієнтів на діагностування у конкретні медичні центри чи, наприклад, у приватні лабораторії, або радять конкретні аптеки. Це ціла схема. Кажуть, що лікарі потім мають від цього свій відсоток. Чи це правда? Чи відомі вам  такі факти ? Як ставитеся до цього?

- Ми живемо у 21 столітті,  й можливості діагностики, як апаратної так і лабораторної, сягнули певних висот. На жаль, наявне у наших лікарнях ресурсне забезпечення не дозволяє у повному обсязі проводити діагностику на сучасному рівні.  Тому, для правильної якісної діагностики, і відповідно якісного лікування, лікарі користуються послугами діагностичних центрів та приватних лабораторій, які в змозі надати той перелік діагностичних послуг, який потрібний у конкретному випадку (чи то обстеження на комп’ютерному томографі, чи то лабораторні аналізи на титри антитіл тощо). Це не бізнес, це адаптований підхід до якісного вирішення питання надання медичної допомоги, один з варіантів державно-приватного співробітництва.

Чи лікарі мають від цього дохід? Важко сказати. Але коли правильно поставлений діагноз та відповідно, якісно та ефективно виліковано хворого – тоді у виграші  і лікар,  і його пацієнт. Можу сказати, що я не заперечую таке співробітництво. Звісно, краще, коли наші заклади охорони здоров’я були б повністю укомплектовані всім необхідним діагностичним та лабораторним обладнанням, але, на жаль,фінансовий ресурс сьогодні  не дозволяє цього зробити одномоментно.

- Чи є правдивою інформація, що у Дрогобичі є прилад "штучна нирка". Він працює? Якщо ні, то чому?

- Дрогобич – одне з небагатьох міст області, яке володіє можливістю та надає медичну допомогу на апаратах штучної нирки. На території лікарняного містечка, що на вулиці Шептицького, працює Дрогобицька філія відділення амбулаторного хронічного гемодіалізу №2. Це відділення на сім діалізних місць проводить замісну ниркову терапію методом програмного гемодіалізу не тільки мешканцям Дрогобича і Стебника, а також жителям сусідніх міст та сіл Дрогобицького і Самбірського районів.

- В Україні катастрофічно низький, один з найнижчих показників вакцинації дітей серед країн Європи. Батьки масово відмовляються робити дітям щеплення від усіх хвороб зовсім. Чому так відбувається? Звідки цей масовий страх та  істерія? Чим загрожує така ситуація через п’ять-десять років?

- Відмова  батьків вакцинувати дітей значною мірою зумовлена  впливом ЗМІ і суспільною думкою (друзі, знайомі), ніж порадами фахівців. Отже,  більшість батьків не знає, навіщо потрібні щеплення, але дуже бояться їх наслідків. Оскільки за здоров'я дитини в першу чергу відповідають її батьки, а не лікарі чи журналісти, вважаю, що знання – найкраща зброя, ніж страх. На жаль, жоден лікар, журналіст чи сусідка не можуть гарантувати, що в своєму житті ваша дитина не зустрінеться зі збудниками тієї чи іншої хвороби, від якої роблять щеплення.

Низьке охоплення вакцинацією в Україні загрожує високим ризиком поширення інфекційних захворювань та створює критичну загрозу для загального стану здоров'я населення країни.

- Скільки коштують пологи в пологовому? Чи відомі вам факти коли лікарям платять неофіційно?

- Платні послуги в пологовому будинку не надаються. За бажанням породіллі роблять доброчинні внески для покращення умов перебування в установі в сумі від 300 до 500 гривень.

Факти неофіційної плати за проведення пологів мені невідомі. З метою виявлення можливих неофіційних подяк нами введено в практику анонімне анкетування породіль. За час цього опитування респонденти не вказують на  неофіційну платню за пологи.

- Чому в міській стоматологічний поліклініці ціни на послуги мало чим відрізняються від цін у приватних кабінетах? Як регулюють ціни в цій установі?

- Дрогобицька міська стоматологічна поліклініка є єдиним державним лікувальним закладом, який надає всі види спеціалізованої та невідкладної стоматологічної допомоги як дорослому, так і дитячому населенню. Платні послуги надаються у відповідності до регуляторних законодавчих актів.

- Скільки коштів потрібно на стоматологію, щоб ціни були нижчими?

- 2017 року згідно з кошторисними призначеннями на медикаменти та перев’язувальні матеріали визначено кошти в розмірі шести  тисяч гривень. Коментарі зайві. Відділення ортопедичної стоматології знаходиться на спеціальних коштах та проводить всі види протезування (безкоштовно пільговій категорії населення та на платній основі громадянам за зверненням)

- У Дрогобичі в рамках реалізації програми «Розумне місто» заплановано низку  нововведень і в  медичній сфері: створення електронних черг в поліклініці, вибір лікаря в інтернеті тощо. Як гадаєте, ці ініціативи реально реалізувати?

- Щодо реалізації програми «Розумне місто»: втілити  реально, це дасть можливість уникати черг під кабінетами лікарів. Проте значна кількість осіб, які звертаються до лікаря,  - пенсіонери, не кожний з них володіє комп’ютером, і тим більше не має Інтернету.

- Якою має бути зарплата лікаря в Україні?

- Зарплата лікаря – питання риторичне.

Зарплатня лікаря, який несе відповідальність за життя має бути гідною.

Для прикладу, у сусідній Польщі середня місячна зарплата лікаря загальної практики становить 8500 злотих (близько 60 тисяч гривень), у Німеччині – 8500 євро (близько 250 тисяч гривень), у Великій Британії – 5000 фунтів (близько 170 тисяч гривень). Лікарі-вузькі спеціалісти мають в рази більшу зарплату.

На мою думку, мінімальна зарплата лікаря має становити не менше десяти тисяч гривень. Натомість нині  час маємо ситуацію, сподіваюсь, тимчасову, коли і лікар, і медична сестра, і санітарка, і двірник мають однакову зарплату – 3200 гривень.

Не хочу коментувати… Про яку мотивацію до праці можна говорити.

Лікар, якого держава (втім, як і більшість його співгромадян) прирекла на відверте «животіння», буде чекати від пацієнта подяки, не матиме стимулу до професійного зростання.

Роксолана БУЯК, Медіа Дрогобиччина №3 (17) від 09 червня

 

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: