Сам Олег, молода, енергійна людина, котра справді прагнула й намагалася щось таки та й змінити не лише в самій сфері, котру курувала, а також і ставлення й владців, і краян до культури,  нашої історико-культурно-мистецької спадщини, освіти тощо, з приводу свого рішення так написав у мережі Фейсбук:

«Дорогі друзі, сьогодні подав заяву на звільнення міському голові, оскільки, я вважаю, що моє подальше перебування на посаді стало недоцільним у зв’язку з постійним нагнітанням атмосфери в депутатському корпусі щодо моєї роботи.

З літа цього року існує значна група депутатів, які постійно наполягали на моєму звільненні, звинувачуючи у ситуації, яка складається в медицині та освіті, мене. Попри те, коли на сесії Дрогобицької міської ради постало питання звіту начальника відділу освіти, депутати більшістю голосів зняли його з розгляду, продемонструвавши цим свою цілковиту згоду із усім, що відбувалося в цій сфері, замість того, щоб дати реальну оцінку стану освітньої галузі мм. Дрогобича та Стебника за останні роки. Щодо сфери охорони здоров’я, то до недавнього часу відбувалось активне лобіювання збереження на посаді екс-керівника останніх 12 років відділу охорони здоров’я, зі сторони певних депутатів допоки він за власним бажанням не звільнився. Тому це все збурення з медиками, яке відбувалось на останніх пленарних засіданнях – спільна відповідальність усіх гілок дрогобицької влади, а не тільки моя.

Не знімаючи із себе відповідальності за всі проблеми, які виникли, нагадую, що ми вперше за багато років нарешті взялись за реформування нашої галузі охорони здоров’я, наступною повинна стати децентралізація в освіті. За цей рік у місті була проведена велика кількість культурних заходів, багато з яких мали новий формат і організовувались за участі громадськості. Також на початку року було створено за активної моєї участі «Туристично-інформаційний центр Дрогобича», який показує хороші результати тощо.

Хочу подякувати усім, хто був зі мною, хто допомагав мені в роботі, хто підтримував, зокрема представникам громадськості, здоровій частині депутатського корпусу та працівників міської ради Дрогобича. Попри все я не маю наміру повністю усуватись від розпочатої роботи й буду максимально сприяти завершенню справ, над якими працював…»

Ці слова викликають повагу до їх автора й водночас змушують замислитися, адже явно (до того ж давно) не те щось робиться в місті, яким, як бачимо керують все частіше не просто чиїсь амбіції, а люди «вчорашні», ті, кому було «тепло» й спокійно за попередньої влади й дехто з «новоприбулих», кому страшенно кортить теж бути «причетним» і бодай трохи «порулити», благо в Дрогобичі, зубожілому, зрагулілому місті з неадекватною владою це цілком, як виявилося, можливо. Бо тут абсолютно різні інтереси має очільник міста і, приміром, секретар ради, й між цими інтересами постійно зріють і виникають конфлікти, що потім відбиваються на самому місті та громаді…

Те, що Дукас  з’їдять, говорили – не лише в самій раді – давно. Надто багатьом особливо тим, учорашнім, хто працював іще з Радзієвським, або навіть ним прикликаний, не подобалася активність і самостійність молодого менеджера й політика, як не подобалося створення ТІЦ, промоція багатонаціональності історії та культури міста (приміром, на думку секретаря міської ради, нема в нас, в українському місті, національних меншин), його спроби нарешті перетворити музей на сучасний заклад, вивести установу  з «летарґії» сімдесятих літ.

Прогнозувалося, що місце Олега Дукаса обійме Василь Качмар, радник міського голови з …. комунальних питань, сумно відомий у місті тим, що саме завдяки йому було знищено прес-службу й фактично вичавлено з мерії фахову журналістку Лесю Ясюру. До слова: місто досі не має повної, детальної інформації, звідки прийшов до нас цей надто амбітний добродій, що чинив  він у Полтаві й через що там так радо зітхнули, коли повернувся до  Трускавця (він – людина, як відомо, попереднього мера курортного міста), яким чином саме цього чоловіка взяв на роботу Тарас Кучма…

І прогнози ствердилися. Позавчора, сьомого листопада, відбулося третє  пленарне засідання XIV сесії Дрогобицької міської ради. Під час засідання депутати внесли до порядку денного проект «Про затвердження на посаді заступника міського голови з гуманітарних та соціальних питань Качмара Василя Богдановича», який і  розглянули.

Результат пошуку зображень за запитом "Василь Качмар Дрогобич"

21 радний відав голос за затвердження добродія Качмара на посаді заступника міського голови з гуманітарних та соціальних питань проголосував 21 депутат.

Коли довідався про це, пригадав одну розмову, котра багато що говорить про нового очільник нашої гуманітарної сфери.

Стою нещодавно на подвір’ї  Ратуші (у так званому патіо), чекаю на групу польських гостей, які піднялися на вежу. Виходить Василь Качмар:

– А що це ви у нас у дворику робите?

– Ви нічого, шановний не плутаєте? Це ви в мене у дворику, бо сьогодні ви тут, а завтра ми не потребуватимемо ваших послуг.

Та не чує мене чиновник, веде своє.

–  Даремно ви до нас не заходите, з нами треба мати справу, дружити.

– Ви ж знаєте, що після знищення втручання в діяльність преси й знищення прес-служби мерії ми не маємо стосунків з владою

– Ну то тільки ваш «Майдан», ваші ж колеги спокійно отримують від нас гроші за публікації наших матеріалів, тож вигаданий вам (мною,  редакцією? –  Л. Г.)бойкот нічого, як бачите, не дав.  Та й узагалі з нами не можна не мати справу: ми ж забезпечуємо вашу життєдіяльність.

– Свою життєдіяльність я сам собі забезпечую.

– Ну як? Ми ж вам воду даємо, ви ходите нашими тротуарами.

– Пане Качмаре, воду мені ніхто не дає, я за неї (чи не найдорожчу в Україні й не найкращу за якістю) я плачу. А хідники (вже не кажу, в якому вони стані, ось вони на фото – Л.Ґ.) не ваші, а наші, бо ви ж не хазяїн міста, а громада.

– Даремно ви так, саме стосунки й контакти з владою мають вас надихати…

– І надихаю я себе сам…

Після цього розмову продовжувати сенсу не було: чоловік глухий і справді переконаний, що не вони, чиновники для нас, бо ж платимо на їх утримання, а ми для них – у Дрогобичі немов піддослідні, над якими влада (яка б не прийшла) постійно ставить експеримети.

І  можливо, саме така, я нині ситуація в місті, моєму рідному,справді надихає: маємо вголос говорити, що коять з Дрогобичем ті, хто насправді і не розуміє нашого “півтора міста”, байдужий до нього…

Цікаво, які експерименти запланував новий заступник з гуманітарних питань? Чи дочекаємося колись реальних змін, скажімо, в культурі, медицині (яку нині відверто знищують, називаючи це «оптимізацією» та реформуванням»? Чи щось зміниться в музеї «Дрогобиччина»? Хоча нині це питання риторичне: з усього видно, що й сам добродій Качмар (як і керівник музею) – з тих, для кого не важливо, де й чим керувати, головне власне КЕРУВАТИ й задовольняти свої неабиякі амбіції.

До речі, надто часто в нас відбуваються справді непересічні, резонансні мистецькі та літературні події, зокрема – зустрічі з найвидатнішими майстрами сучасного письменства. Скажіть, хто колись бачив на них наших владців, “культуртреґерів”, працівників книгарень, радників міського голови? Я особисто – хіба що панів Чаву та Дукаса…

Ще цілком недавно Василь Крамар як радник міського голови курував комуналку, впорядкування та ремонт вулиць тощо… Може тому він згадував оті сумнозвісні тротуари? Ну тоді справді могутній чоловік, бо в нашому місті хідники, як ніде, унікальні…

Нещодавно службовці здавали електронні декларації своїх статків, котрі потім зворохобили не одного українця. На посаді радника Качмареві «світити» своє майно й касу було не потрібно. На новому ж місці мусить задекларувати те, чим володіє. Тож чекаємо податкової декларації нового Дрогобицького віце-мера.

І наостанок: що справді відбувається в місті, яке рік тому так сподівалося, що може нарешті щось та й зміниться в ньому? Хто реально керує Дрогобичем і нашим мером, котрий, як бачимо, взагалі нічого не вирішує, а іноді – й руйнує те, що сам створив. А головне – команди власної таки не має…

«Галицька варта» оприлюднила відео з коментарем пана Качмара про його нове призначення. Ось гляньте: людина, котра робить мовні та мовленнєві помилки віднині керуватиме культурою та освітою. Цікаво, диктант посадовець цей сьогодні писатиме?

Невже тепер отак буде в нас с гуманітарною цариною? Прощавай, культуро?

Леонід Гольберг,  “Майдан