Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom
Неділя, 28 Травень 2017

Новини

Real time web analytics, Heat map tracking

мВ Україні “гральний” бізнес заборонено від 2009 року. Однак  попри це, у більшості міст України продовжують працювати казино, які маскують під лотереї та Інтернет-клуби. Не оминуло це явище і Дрогобиччину. Як гриби після дощу, приховані казино одне за одним з'являються у наших містах. Лише в центральній частині Дрогобича можна нарахувати аж п'ять таких закладів, два з яких знаходяться на площі Ринок.

Дрогобич та Лас-Вегас — міста-побратими?

У січні 2017 року громадські активісти вирішили відвідати   один з ігрових закладів, який напередодні відкрили на площі Ринок у Дрогобичі.

Свій рейд активісти зафільмували, а згодом стало відомо, що сюжет про цю подію на каналі “Галицька Варта” в мережі Youtube, став приводом для відкриття кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 203-2. Кримінального Кодексу України - “Зайняття гральним бізнесом”. Однак цей заклад й досі працює...

Ростислав Куртяк, юрист, учасник акції: “Зрозуміло, що це не лотереї і не Інтернет-центри. Все влаштовано як у казино - червона доріжка на підлозі, стіни у яскраво-червоних тонах, затемнене світло. Тут можна курити та пити. Ніхто вам нічого не скаже, не поцікавиться чи маєте ви 18 років, лише продовжуйте свою гру. Коли ми зайшли у це казино, намагалися поговорити з адміністраторами залу, то вони одразу вимкнули світло, а ми - викликали поліцію. Й  марно ми сподівалися, що правоохоронці вилучать комп'ютери для експертизи. Вони нічого не зробили і вже наступного дня це казино працювало…”.

Петро Знак, ветеран війни на Сході України, учасник акції:Я написав заяву до поліції, відкрито кримінальне провадження, але й досі невідомо як просувається ця справа. Все всіх влаштовує, а найгірше, що і дрогобичан, бо не чути й не видно, що ця тема їх якось особливо турбує. Вже минуло три місяці і нічого, жодної інформації від поліції.”

Своїм рейдом активісти намагалися привернути увагу до проблеми - незаконного грального бізнесу, показати широкому загалу, що ж діється у цих закритих від світу “Інтернет - клубах”, а також зрозуміти якою буде реакція правоохоронних органів.  Працівники поліції вважають, що ситуація у місті з гральним (ігровим) бізнесом залишається контрольованою, а розслідування цього випадку вже скоро дасть результат.

Андрій Білас, начальник Дрогобицького міського відділу поліції:Ми постійно моніторимо Інтернет і всі звернення та публікації про такі нові заклади реєструємо, а за  фактом візиту активістів до  одного  з таких закладів відкрито кримінальне провадження. На даний час тривають  оперативні та процесуальні дії. Про наслідки цієї  роботи буде повідомлено… На жаль, ми стикаємося з тим, що Національна лотерея видає ліцензії і такі заклади, фактично, здійснюють свою діяльність під егідою Національної лотереї”.

Щодо приховування казино під брендом “національної лотереї”, то така схема дозволяє користуватися певними “напівзаконними” поясненнями своєї “напівзаконної”, а найчастіше - відверто нелеґальної дільяності: мовляв, “подивіться, маємо  дозвіл”.  Виглядає все так, наче  законодавець створив умови, в яких правова колізія є підґрунтям для успішного розвитку ігрового  бізнесу. А ще дуже часто трапляється, що експертиза, від якої залежить хід розслідування, класифікує обладнання, яке використовують під час азартної ігри, не як  “гральний автомат”, а як звичайнісінький комп'ютер, а азартну гру  - як лотерею.

На думку експертів українське законодавство доволі прихильно ставиться до людей, які займаються таким  бізнесом і це теж сприяє його розвитку.

Олег Петренко, юрист УГА:“До суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - вісім  тисяч мінімальних зарплат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до державного бюджету України. Як часто такі справи доходять до суду?  Дуже рідко… І це виняток із правил. Власників таких закладів не лякає кримінальна відповідальність, бо покарання і відповідальність, фактично, відсутні, а прибутки - захмарні”.

З 2011 року до закону про заборону грального бізнесу внесли поправку, яка окремо забороняє діяльність Інтернет-казино, незалежно від того, в якій країні знаходяться сервери юридичної особи. А визначення “гральний бізнес” отримало нове звучання -  діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості  доступу  до  азартних ігор  у казино, на гральних автоматах,  комп'ютерних  симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному)  казино  незалежно  від місця розташування сервера. Ключовим у цьому визначенні є “комп'ютерний симулятор” та “віртуальне казино”.

Леґалізувати?

Колишній віце-прем’єр-міністр України, Олег Рибачук, у коментарі журналістам РБК-Україна зауважив, що будь-яка заборона в умовах сучасної України - це просто зростання хабарів відповідним чиновникам, які контролюють її виконання:

“У неправовій державі з таким високим рівнем корупції, будь-яка заборона збільшує корупційні дивіденди. І це базова наша проблема.  Чому у нас не функціонують інституції, чому у нас закони можна не виконувати? Тому що тобі практично ґарантована безкарність, якщо ти маєш гроші”.

Зрозуміло, що сьогодні у тіньовому гральному бізнесі обертаються надто великі суми коштів. За  умови леґалізації, формування нових ліцензійних умов, справжнього контролю та реалізації основного принципу кримінального права - невідворотності покарання, ці гроші могли би працювати на державу. Зрозуміло і те, що будь-які заборони є підґрунтям для зловживань та корупції. А сьогодні ситуація така, що кожного місяця активісти фіксують все нові і нові гральні заклади… Від яких громади отримують лише проблеми, у тому числі й у формі погіршення криміногенної ситуації.

За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у квітні 2017 року, лише 17 відсотків  громадян України вважають, що заборона ігрового  бізнесу виявилася успішною, натомість 71 відсоток говорить, що вона була радше або цілком неуспішною. 79 відсотків респондентів вважають, що заборона сприяла переходу цього виду діяльності до тіньового сектору економіки (13 відсотків  так не вважають). 45 відсотків  вважають, що немає жодних переваг від можливої леґалізації грального бізнесу в Україні. Натомість 38 відсотків  стверджують, що внаслідок леґалізації держава могла б отримати додаткові гроші, які буде платити гральний бізнес як податки. Відтак, питання леґалізації грального бізнесу залишається дискусійним і не лише у експертних середовищах, але й у суспільстві.

Досвід Жидачева

У всіх реґіонах Львівщини громадські активісти ведуть боротьбу з незаконним гральним бізнесом. У грудні 2015 року у Жидачеві місцеві активісти теж вирішили навести лад у своєму  місті з незаконними гральними автоматами. Їхня боротьба триває досі.

Тарас Матвіїв, журналіст, активіст ГО "Народний леґіон" (Жидачів):

“Ми три рази змушували правоохоронців вилучати з одного і того ж приміщення гральні автомати, де знаходилося замасковане казино. У грудні 2015 це були класичні автомати, а вже останнього разу, 2016 року це була комп'ютерна техніка, адже зараз популярним є он-лайн казино.І щоразу поліція відмовлялася від вилучення доказів - ігрових  апаратів - для експертизи. Правоохоронці шукали причину, чому вони це не можуть зробити. Але ми на них тиснули, й вони починали виконувати свою роботу. Фактично вся робота щодо збору інформації проводиться нами, а не поліцією.

Важко в це повірити, але після того, як уже втретє в одному і тому ж місці було закрито казино, всього за декілька тижнів воно відкрилося знову під назвою “Спортлото”. Виглядає так, що власникам отих казино навіть вилучення майна нічого не може зробити. Це настільки вигідний бізнес, що відкрите кримінальне провадження для них цілковито  прийнятна річ.

Та найсуттєвішим є те, що правоохоронці дуже часто виступають  прикриттям для такого незаконного бізнесу. Наскільки мені відомо, ця франшиза  “Спортлото”, курується найвищим керівництвом МВС. Можливо, шлях до вирішення цієї проблеми  - леґалізація, але з жорсткими вимогами - забороною такої діяльності в центрі міста, забороною доступу неповнолітнім, чітким оподаткуванням тощо. Але зараз шлях один - боротися та виводити усіх, хто покриває цей бізнес, на чисту воду”.

Азарт за гроші у Дрогобичі

Згідно з  Законом  “Про заборону грального бізнесу в Україні”, азартна гра - це будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тім  числі - через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику отримати виграш (приз). Тут ключове - “сплата гравцем грошей” і “виграш (приз)”.  Ось ми і пішли шукати щастя до Інтернет-казино…

Андрій Юркевич, громадський активіст:Заради експерименту заходимо у найближчий з так званих «ігрових залів», що знаходиться на вулиці Мазепи. До того як там з’явилося «казино», в приміщені встигли стати банкрутами  аптека та бар «Імпресія».

Хоч працюють такі заклади цілодобово, та сусідам, мабуть, не заважають, бо їхні клієнти сидять собі тихенько, і клацають сконцентровані на монітор перед собою, словом шуму та незручностей від них немає, лише прибутки для власників. Одразу зауважуємо, що зовні, виглядають  усі «казино» однаковісінько. Білі пластикові вікна та двері повністю заліплені рекламою. Всередині на вікнах темно-сині важкі штори, або такого ж кольору жалюзі.  Для стороннього пересічного громадянина виглядає так, ніби всередині продають білети національної лотереї, адже усі вивіски та вказівники поряд із закладом всіяні надписами про лото, лотерею, намальовані характерні впізнавані кожним кульки, якими обирається переможець традиційних розіграшів лото. Одразу мусимо розчарувати тих, хто намагатиметься купити в таких закладах лотерейний квиток, їх там не продають.

В погано освітленому приміщені попід стіни виставлені ряди моніторів. Котрі мерехтять від обертання «сімок», «грушок», « яблук»  та інших фруктів, цифр  та предметів, від комбінації яких залежить можливий виграш. Усе це блимання та мерехтіння супроводжується звуками дзвону монет та шурхотом  купюр. Така «музика», мабуть, ще більше заохочує ігроманів до подальших програшів. В стіні навпроти дверей вмонтоване віконечко з ґратами. Біля віконечка стоїть хлопчина в білій сорочці та чорній камізельці, подібний до кельнера, на бейджику читаємо: адміністратор. Підходимо до отвору в стіні, де за ґратами сидить молоде дівча-касир. Простягаємо гроші та просимо «зарядити» нам два монітори поряд по п’ятдесят   гривень кожен. Дівча одразу  знітилося, і вдало ніби зайняте: ми, мабуть, видалися їй підозрілими, і не подібними до «рідних» клієнтів, касирка закликала  чогось  адміністратора, але той розглядав щось у телефоні і на нас уваги не звертав.

  • Вам на картку чи на «мишку»?, - запитала касирка, беручи після незручної паузи  наші купюри.

  • А ми не знаємо, ми вперше…, -  розгублено знизуємо плечима.

На словах «ми вперше» адміністратор одразу оживився. Відклав  телефон і заходився нам активно допомагати. Сказав касирці, щоб скинула гроші на картки, і одразу тицьнув їх нам у руки. Підвів  до моніторів, відставив кожному високе барне крісло, ґречно припрошуючи всістися. По кількох хвилинах майстер-класу від адміністратора, ми  вже чули себе досвідченим настільки, що почали клацати, визираючи  потрібну комбінацію грушок та сімок. На початку мені навіть таланило. Наші п’ятдесят гривень перетворилися на цілих сімдесят п’ять! Навіть з’явилася думка, аби зняти виграш і пошити оте «казино» в дурні. Ми  може і зняли б, але ґречний юнак, котрий щойно показував мені як ліпше програти гроші, зовсім «забув» показати, як їх можна забрати. Тож один з нас  почав збільшувати ставки, і стрімко втратив тимчасовий виграш, а згодом і  свою п’ятдесятку. Під час гри роздивилися  довкола. Всюди камери, стелі -натяжні дзеркальні, на підлозі коричневий ковролін. Ніде не видно годинників, зрештою не розбереш, яка зовні пора доби, всередині напівтемно, вікна не пропускають жодного світла. Повітря сперте, всередині курять, хоч вентиляція працює, але смердить сигаретами досить сильно.

Ну ось один з нас  «спустив в автомати» перші свої гроші. Іншому фортунить більше, ще має десь під тридцять гривень на рахунку, і активно ними робить ставки. Ставить не більше однієї гривні.

Доки роздивляємось, підходить адміністратор, питає чи хоче мо ще зіграти. Кажемо, що трохи пізніше, і питамо які ще вони послуги надають. Хлопчина каже, що для клієнтів є безкоштовна кава. На великий подив, пропонує скуштувати, один з авторів погоджукється.. За хвилину дівча передає адміністратору горнятко кави через ґрати, а той, мило посміхаючись, просить пригощатися. Усе для клієнта! Аби тільки грав і нікуди не йшов, подумалося нам.

Хоча ні, поруч цілодобовий ломбард, в разі потреби можна вийти з «казино», закласти обручку, ланцюжок з хрестиком, чи ще що там лишилося.

Сьорбаючи несмачну розчинну каву, спостерігаємо за тутешніми завсідниками: усі чоловіки, віком від двадцяти до сорока,  в очах у кожного бажання навіть не виграти, а втамувати спрагу гравця. Подумалося: кожен з них змирився з тим, що переважно програє, але, мабуть, всі як один вони вірять, що їх джекпот десь поруч.

Тим часом мене штурхає в плече мій приятель. Він уже теж програв свою п’ятдесятку. Ми йдемо на вулицю. Я навіть радий, що так швидко програв оті свої заплановані для цього гроші, і нарешті вийшов звідтіля. На дворі полудень, світить сонце, гарна погода, перше травня, вихідний.. А всередині «трудиться»  бригада працездатного віку чоловіків, і вони, мабуть, солідарні в одному, в бажанні «заробити» легкі гроші.  Так мені здалося. Хоча, думаю, у завсідників подібних закладів є інша думка з цього приводу, але кожному своє, як то кажуть.”

Психолог: такий азарт - руйнує

Про ігрову залежність ми запитали у Лариси Тертеки, психолога-консультанта, спеціаліста з індивідуального та сімейного консультування: “Ігрова емоційна залежність є такою ж гострою соціальною проблемою, як і наркоманія, токсикоманія, алкоголізм. Після епідемій туберкульозу та СНІДу Україні загрожує епідемія ігроманії. У залежність від азартних ігор потрапляють люди різних вікових категорій, від підлітків 12 років до осіб похилого віку, як чоловіки (здебільшого сімейні), так і жінки (зазвичай самотні).

Основними симптомами ігроманії є втрати – професійні, сімейні, соціальні, фінансові, особистісні. Ось як стисло виглядає механізм появи узалежнення і втрати. Основною ознакою залежності від ігор є неможливість зупинитись грати без сторонньої допомоги. На перший погляд, у процесі гри начебто виникає азартне піднесення, знімається емоційне напруження, людина ніби відволікається від життєвих негараздів, сприймає гру як приємне дозвілля й можливість  довести усім свою вищість і спроможність заробити гроші. Проте саме на основі цього механізму настає так зване втягування, розвивається залежність і гравець втрачає контроль над власною поведінкою; ігровий драйв супроводжується напруженням, поступово знижується здатність чинити опір спокусі. Так, спочатку лудоман (від латинського ludum - гра) то виграє, то програє, приймає парі й збільшує ставки, за більшого виграшу стає безпідставним оптимістом, фантазує…

Пізніше, особливо коли він у програші, - грає на самоті, приховує від друзів свої проблеми, обманює усіх, зменшує свій робочий час на користь гри, менше турбується про сім’ю, позичає гроші, законно і незаконно «влазить» у борги, відмовляється їх сплачувати, відчайдушно намагається припинити грати, змінюється особистісно – стає дратівливим, стомленим, нетовариським… На останній стадії – він збільшує час і ставки гри, втрачає особисту й професійну репутації, віддаляється від сім’ї та друзів, зловживає алкоголем, розлучається, докоряє собі й іншим, кається, втрачає надію й мислить про самогубство, панікує, закривається у собі, божеволіє…

Що ж робити, якщо людина дуже азартна й не може зарадити собі сама? Дійсно, невгамовна пристрасть до гри – це небезпечний розлад психіки. І першим кроком у лікуванні ігромана є визнання ним своєї залежності. Тільки-но він її усвідомив і повністю відмовився від гри – він стає на шлях одужання. Але шлях цей не є простим. Далі важливим є утримання від гри – не тимчасове, а повне, та щоденний самоконтроль. Відповідно до стадії залежності й індивідуальних особливостей гравця обов’язковими мають стати певні реабілітаційні заходи: за потребою - хіміотерапія; когнітивна, раціональна й аналітична психотерапії; індивідуальні й групові психологічні заняття; працетерапія та сімейна підтримка тощо. Отже, надазартна особистість не може сама собі зарадити із проблемою, допомогти їй зможуть лише фахівці.

І хочу сказати найважливіше. Основи для розквіту адиктивної (порушеної залежностями) поведінки закладаються вже у дитячому віці. Цими основами є нестача у дітей уваги, ласки, спілкування, розуміння, визнання та любові Батьків!”

             ______________

Як чинити з “гральним” бізнесом, коли тут переплелися різні фактори: чи стати клієнтом цих замаскованих казино  - справа кожного й особиста, а з іншого боку - гральний бізнес в Україні заборонений і те, що зараз відбувається у наших містах, - зухвале порушення закону. Тому, якщо на цьому хтось заробляє, - він є злочинецем, а якщо таку діяльність хтось покриває, і не важливо, хто він і скільки у нього зірок на погонах, які зв'язки та знайомства, - він пособник злочинця і теж має нести відповідальність.  Це повинні розуміти всі.

 

Олег ДЬОРКА, Медіа Дрогобиччина №1 (15) від 12 травня 2017

 

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: