Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom
Четвер, 25 Травень 2017

Новини

Real time web analytics, Heat map tracking

123Вчора, 12 серпня, у Дрогобичі  прикрий інцидент трапився між начальником поліції Мироном Карапатою та радницею міського голови Дрогобича, бійцем АТО Надією Лисенко.

Як розповіла Надія Лисенко, виглядало усе так:

«В їдальні в мерії на мене напав начальник поліції Дрогобича. Ми з ним привіталися, запитали про інцидент на вул. Ковальській (що трапився днем раніше, - авт.). У відповідь почули звинувачення на свою адресу, що бійки на даній вулиці відбуваються за нашою ініціативою, оскільки мерія посилає поліцію туди працювати, і якби в мерії «не рішали», то у них все було б гаразд. Після того, як я включила свій телефон, щоб сфотографувати начальника поліції, який харчувався в їдальні мерії і агітував за  бездіяльність з боку відповідних органів з наведення порядку в місті, Карапата Мирон Григорович спробував вихопити у мене з рук мій телефон, став виштовхувати мене з зали»

«Що за інцидент трапився у вас з радником міського голов? Чому ви виривали у неї телефон і виштовхували її  зали?», - запитала цього ж дня у п.Карапати, якого зустріла в фойє Ратуші. «Такого не було, більше нічого з цього питання не говоритиму», - відрізав головний поліціянт міста і швидко ретирувався.

 

Водночас, свідки стверджують, що інцидент, про який повідомила Н.Лисенко, таки  мав місце.

 

Як наслідок, сьогодні, 13 серпня, бійці та ветерани АТО прийшли під міськвідділок поліції, щоб запитати: що ж це таке було, як головний полісмен посмів підняти руку на жінку та їх бойову побратимку і хто та як за це відповідатиме? Втім, відповідей на питання їм ніхто не надав.

 

Ось що про похід під міськвідділок на своїй сторінці у Фб повідомив ветеран АТО Леонід Федевич:

«Логічним наслідком подій, що відбулись у їдальні міської ради 12.08.2016 року, стало те, що АТОвці 13.08.2016 року на 12 годину зібрались біля міського відділку поліції, щоб почути офіційну думку правоохоронців, щодо інциденту, що трапився між очільником Дрогобицької поліції Карапатою Мироном Григоровичем, та радником міського голови Надією Лисенко.
Оскільки, на нашу думку, дії цього високопосадовця, свідком яких було багато людей, не є сумісними з посадою, яку займає цей чоловік, бо Держава безпосередньо на нього поклала відповідальність за дотримання правопорядку у місті Дрогобичі, ветерани АТО, та інші небайдужі громадяни, вирішили висловити свою думку про те що відбулось безпосередньо пану очільнику, та почути будь-яку відповідь.
Одразу хочу відкинути всілякі закиди деяких недолугих писак про бажання АТОвців диктувати свої умови у місті, запровадити військову хунту, а також, не треба сюди пхати Медведчука і масонів (їх там не було).
Так от по порядку.
Давайте подивимось, на те що відбулось 12.08.16 об’єктивно, без огляду на персоналії: громадянин «А», який є публічною особою, знаходиться в громадському місті, не виконує якихось таємних операцій, а отже його можна фотографувати, знімати на відео та фіксувати його перебування в цьому місці1234 без обмежень. Громадянин «Б», будучи особисто знайомим з громадянином «А», звертається до нього з питаннями, що стосуються його безпосередніх службових обов’язків. Громадянин «А», замість того, щоб надати обґрунтовану відповідь, починає відверто «хамити» та ображати громадянина «Б». Для того, щоб зафіксувати цю подію, громадянин «Б» власним технічним засобом (мобільним телефоном), робить фотознімки громадянина «А». Громадянин «А», якому це не подобається, кидається на громадянина «Б», намагається вирвати у нього мобільний телефон, викручує руки та виштовхує з приміщення.
Що ми тут бачимо (нагадую – без огляду на персоналії)? Що б було у випадку, якби хтось інший, наприклад Ви, почали б відкрито, при свідках забирати у когось його мобільний телефон, викручуючи руки? Що говорить у цьому випадку Його Величність Закон? Зокрема Кримінальний Кодекс:
Стаття 186. Грабіж 1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) … 2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, … - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
Саме так кваліфікувались би Ваші дії працівниками поліції, які б приїхали на виклик.
Але є одне «Але»! Особа, що вчинила ці суспільно небезпечні діяння, є сама очільником поліції! Але як відомо в Україні Закони існують лише на папері, а у суспільстві діють норми «конституції» написаної ще у 1943 році Джорджем Орвелом: «Ст. 1 Всі межи собою рівні, але деякі трішки рівніші!».
Не погоджуючись з тим, що відбулось, та існуючими суспільними законами, ветерани АТО 13.08.2016 року, близько 12 години прийшли висловити свою думку до постерунку місцевої поліції у місті Дрогобичі.
По-перше – ніхто не має права піднімати руку на жінку, яку б високу посаду ти не займав!
По-друге – Надя Лисенко є мамою трьох дітей (якщо хтось не знав) і це заслуговує принаймні поваги!
По-третє, для нас Надя Лисенко є НАШИМ БОЙОВИМ ТОВАРИШЕМ! Вона добровільно пішла на фронт звичайним солдатом, і захищала рідну землю та всіх Вас в боях! А також до речі захищала «силовиків» Дрогобицької поліції у яких на фото всі груди орденах, і медалях, але які не поїхали на війну!
Щодо останнього, я з Надею служив в одному балальйоніі, бачив її в реальних боях з танками, і під арт-обстрілами, знаю чого вона вартує в часи, коли чоловіки «здавали» від страху. А тому всім, хто пише про Надю всіляку гидоту, а сам на фронт поїхати злякався, хочу сказати – ви не вартуєте її мізинця!
І на останнє: нам все одно яке прізвище на табличці «Начальник поліції», ми солдати, ми не представляємо нічиїх інтересів, ми не працюємо «за бабло», і нам ніхто не давав ніякої команди (і не може дати), ми самі зібрались! Ми хочемо жити у містах, де посадові особи поважають Закон і людей, а тим більше тих, хто на фронті захищав їхні дупи в м’яких кріслах!
Треба сказати, що відповідна заява на дії громадянина Карапати М.Г., була подана до місцевої прокуратури і ми прийшли до поліції вже «не з пустими руками».
Побачивши те що збираються АТОвці, у місцевого очільника поліції з’явились надзвичайно термінові справи і він втік з відділка на «Рекстоні» (Державний реєстраційний номер ВС 4128 АК). Коли ми зайшли до відділку і попросили зустрічі з тим, хто може відповісти на наші питання, нам сказали, що «через 5 хвилин приїде начальник слідства і все вам пояснить». «5 хвилин» тривало більше ніж півтори години, протягом якої ми неодноразово чули: «Вона вже їде з Борислава». Я собі думав, що вона їде на фірі, бо так довго, але я помилявся.
Після приїзду начальник слідства міста Дрогобича довго нам пояснювала, що їй, та поліції нічого не відомо про подію, вона не бачила жодних матеріалів, де зараз перебуває сам начальник міської поліції, вона не знає, чи буде його відсторонено на час слідства від виконання обов’язків також, і заради чого ми її чекали відповісти не змогла.
Ось така подія! Чекаємо розвитку, а саме розгляду органами прокуратури заяви, реакції керівництва поліції. «Здаватись» не збираємось! Бо важливо, щоб нарешті поліція зрозуміла для чого вона існує!
І на додаток, оскільки пан Карапата постійно виправдовує бездіяльність своїх підлеглих необхідністю змінити Закон, про всяк випадок нагадуємо: навіть кожен школяр знає, що застосування фізичної сили з метою заволодіти чужим майном є злочином, і в даному випадку уникнути відповідальності вже не вийде!»

 

На жаль, проти принципової Надії Лисенко у Дрогобичі розпочалась брудна інформаційна кампанія та кампанія цькування і тиску. Вочевидь, багато кому не подобається, що «не місцева» Лисенко дозволяє собі ламати у Дрогобичі усталені десятиліттями схеми із розбазарювання земель, розкрадання бюджетних коштів тощо. Але одне діло, не будучи компетентним і не вникаючи в суть її роботи, називати Лисенко «смотрящою»(що у побратимів викликає лише іронічні насмішки над авторами таких опусів), а інша справа – фізично нападати на жінку,матір трьох дітей, радницю міського голови та бійця АТО. Зрештою, про те, як працівники поліції, «зачищаючи» вулицю Ковальську від стихійної торгівлі, тихцем підбурювали людей до «торгування під ратушею» - всі добре пам’ятають…

Марія Кульчицька

 

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: