Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom
Четвер, 27 Липень 2017

Новини

Real time web analytics, Heat map tracking

Публікації по темі "СТЕБНИК"


  • Ми працюємо для Вас!

    w 100 1Дорогі друзі! Сьогодні, 12 травня, вийшов у світ п’ятнадцятий номер «ДрогМедіа». Особливий він тим, що це перший номер 2017-го року й перший у якісно іншому, новому форматі. Сьогодні в газеті над тим, щоб ви отримували якісну, об’єктивну, актуальну, різносторонню інформацію працює  майже два десятки журналістів, юристів, громадських діячів з Дрогобича, Трускавця, Борислава та Стебника.

  • "ТВОЄ-радіо": 10 років в ФМ-ефірі!

    tt 1Уляна Салій, Тарас Богун, Оля Грищенко-Біла, Єва Райська (та, яка в Мар'янка), Роксолана Буяк, Ігор Іванович (той, що Дьорка), Борис Стефанків, Богдан і Наталя Ковальчини - це, здається, не повний перелік імен тих, хто вже 10 років творить наше ФМ-сьогодення. Вони - команда ТВОГО-радіо.

  • "Я повертаюсь у Львів": прем'єра від Ярека

    yarek

    Днями Я-Рек презентував в мережі свою нову композицію "Я повертаюсь у Львів". Розмова на цю тему була опублікована на Порталі YarekSound. Її пропонуємо вашій увазі.

  • 25 червня під час похоронної процесії сталось ДТП

    25 червня під час похоронної процесії сталось ДТП. Водій жигулі «вісьмірки» наїхав на двох воїнів АТО, які разом з колоною проводжали в останню путь свого побратима Андрія Луціва, що загинув під час бойових дій в Авдіївці 21 червня.

    «Ми стояли в похоронній колоні, проводжаючи Андрія на кладовище. Рух був перекритий. Але водій зеленої «вісьмірки ВАЗ 2108» на це не зважав. Шофера авто попросили пропустити процесуальну колону, але він продовжував їхати далі. Двоє наших побратимів опинились на капоті його машини. Шофер представився архієпископом і сказав, шо його треба відпустити, на що отримав відмову. Ми заблокували рух машини, викликали поліцію» - розповідає очевидець події воїн Тарас.

     «Архієпископом» виявився владика Костянтин Миськів Архієпископ Львівський і Галицький Апостольської Православної Церкви (АПЦ), яку всі православні церкви в Україні вважають сектою. До АПЦ служив в УПЦ КП. На сторінці facebook зазначено, що родом він із Дрогобича та працює помічником-консультантом народного депутата України у Верховній Раді України. Поліція склала два протоколи та повезла п. Костянтина на опосвідчення.

    Зі слів офіцера поліції, дві медекспертизи в Бориславі та Трускавці показали відсутність алкоголю в крові. За час його відсутності невідомими особами було пробито два колеса в машині «архієпископа» та зламане кермо.

    Юлія Гасій

  • «Підприємлива» бухгалтерка, гроші комунального ринку та керівники-сумісники

    rynok-prykarpattya

    Курйозна історія сталась у місті Стебник, що на Львівщині: підприємство, яке мало би приносити прибуток, загрузло в боргах. З бази Ю-контрол стало відомо, що КП «Ринок Прикарпаття» має податкову заборгованість.   А від підприємців ринку довідалась, що підприємство «придрилося» влізти і в інші борги-«пригоди»

    Та про все по порядку.

  • І про тих, хто все життя присвятив цій праці, не забули

    ст.лікаріДнями у Стебницькій міській лікарні відбулося свято з нагоди Дня медичного працівника, під час якого зі словами вітань до присутніх звернулися отець Михайло Комарницький та отець Андрій Осередчук.Також своіми милозвучними голосами і гарною українською піснею наших медиків потішили Яна Павлик, Оксана Уневич та Василь Дутка.

  • Антикорупційний тренінг – у Дрогобичі! Реєструйтесь

    мд змін13 червня у м.Дрогобич на базі видання «Медіа Дрогобиччина» пройде антикорупційний тренінг для журналістів, громадськості. Під час тренінгу йтиметься про роботу із відкритими даними, про те, як контролювати владу, про те, як і де «шукати зраду».

    Тренерами виступлять:

  • Віктор Винник : Я дуже хочу, щоб про дев’яності роки не судили однобоко...

    18814369 1516993608350851 716235227222217961 nУкраїнського музиканта, лідера рок-групи «Мері» віднині сміливо називають письменником. Презентація дебютної книжки “90. 60. 90” фронтмена гурту «Мері» -  Віктора Винника вперше відбулась у Дрогобичі 31 травня у міській біблотеці імені В. Чорновола. По завершенні нам вдалося з Віктором поспілкуватися.

    -Вікторе, уже відбулась презентація твоєї книги у декількох містах. Скажи відверто, де найприхильніше тебе сприйняла публіка?

    - Важко говорити про прихильність чи неприхильність публіки. Люди в залі є такими, якими їх спонукає бути артист, письменник, художник. У Дрогобичі, до речі, була найбільш неоднозначна публіка, оскільки зала якось дуже цікаво та особливо поділилась на три частини: молодь, котра знає про дев’яності  роки лише з розповідей інших,  ті, хто власне жив у дев’яностих. А ще ті, кого називаються дрогобицькою творчою інтелігенцією, для яких дев’яності були ще одним десятиліттям дорослих людей.

    - Твоя книга про щасливі дев’яності роки. Але все ж таки, чи були у твоєму житті драматичні події у ті часи ?

    - У всі часи присутній драматизм. Ми живемо, ми втрачаємо. Це також драма, з котрою ми стикаємось часто або не дуже. Але це аж ніяк не провина часу чи десятиліття, це просто хід історії чи світу. А  драматизму тоді як такого не було, це радше можна було назвати періодом «виживання» у час тотального безробіття та безгрошів’я. Тоді, дякувати Богу, не було війни... Тому, якщо порівняти часи, тоді це був справді світанок життя і говорити про якийсь «драматизм», мабуть, не зможу.

    - Скажи відверто, хто був першим читачем чи читачкою книжки “90.60.90” ?

    - Першою читачкою була  Оля Матичак,  дівчина з Дрогобича, котрій я безмежно дякую за весь її титанічний труд та зусилля. Оскільки саме вона розшифрувала усі мої тексти, котрі писав вручну давним давно.

    - Чи була критика від твоєї першої читачки ?

    - Насправді вона  дуже толерантно і якось   особливо давала свої коментарі з приводу моєї книги, котрі я з вдячністю прийняв. Я навіть уже не пригадую, чи просив я її про те, аби розшифрувати мою писанину, чи вона виступила в якості волонтера, оскільки це було доволі давно.

    - Інша  назва книжки “90.60.90” – «без імен». Як ти сам говориш – «без імен», бо не хотів когось образити чи когось особливо виділити. Чи були люди, котрі впізнавали себе ? Якою була їхня реакція?

    - Взагалі  першочергово книжка вийшла в електронному варіанті, її прочитала дуже мала кількість людей і лише  тих, кого я знаю конкретно. Але ти сама зможеш відчути різницю, як книжки читають  в  електронному варіанті, а  як на папері. На разі ще не минуло достатньо  часу, щоб усі герої цих  історій себе впізнали. Але навіть якщо хтось впізнає, нічого образливого там немає. Навпаки, це, мабуть, гарний знак - стати позитивним героєм тієї  чи іншої історії. Це  свого роду ностальгійні мандри гарними часами, й описано там лише хороших, веселих людей, з котрими ми творили свої щасливі дев’яності. Та й  взагалі, я дуже хочу, щоб про дев’яності не судили однобічно. Звісно, кримінал і драматизм – це все також було, але разом із тим вирувало щасливе життя, закохувались і народжувались щасливі люди.

    - У кожного автора є право на вигадку у книжці. Чи присутня вона у  твоїй літературі ?

    - Ні. У цій книжці немає вигадки, можливо, присутнє певне художнє редагування чи експресивне підсилення. Але зрештою, ці явища є необхідними, мабуть, для будь-якої книги. Але усі події та історії, написані у ній, – справжні. Більше того, вони пережиті мною та всіма тими, хто був зі мною у той час.

    - Чому ти зовсім  не висвітлив любовну тематику ?  Тобі би було що розповісти людям.

    - Ну так, за усіх маю відповісти. Насправді, ця тема  присутня в усіх,  і кожен може про неї розповідати чи навіть писати. А любов  взагалі така річ, що може прийти будь коли і будь де : у дитсадку у чи у притулку для літніх людей. Але ця книга не є автобіографічною, вона лише описує певні події життя, у котрих присутній я.

    - Якщо порівняти дев’яності та часи сьогоднішні. Що б тобі найбільше хотілось взяти з дев’яностих сьогодні, а з нинішнього часу залишити у дев’яностих?

    - Гарне запитання. Але ти розумієш, що воно з розряду «якби».  Навіщо дивитись у минуле? Ми уже нічого з нього не повернемо назад. Навіщо дивитись у майбутнє ? Ми не знаємо, що воно готує для нас. Найкраще озирнутись довкола та жити у тому часі, котрий зараз. Я, звісно, сентиментальна людина, інколи ностальгую за минулими часами. Часто минуле нам здається кращим.  Ну так, ми  ж були молодші, красивіші, щасливіші. Сонце світило якось тепліше і ясніше. Всі ці спогади, звісно, гріють. Але ж треба чітко для себе розуміти – життя це те,що сьогодні.

    - А чи у є у твоєму житті спогад, який би тобі хотілось стерти з пам’яті

    -Є, звісно, як у всіх людей. Але для того щоб його стерти, я можу лише про нього менше згадувати. Зрозуміло, що життя не повинно  бути  суцільним позитивом, однозначно, що темні смужки теж мають право на існування для того, щоб світло на їхньому фоні виглядало  ще краще та ще приємніше.

    - Якщо порівнювати літературу для дітей та літературу для дорослих, то для кого важче писати?

    - Кілька років тому був проект під назвою «Казки під подушку», для якого я написав дитячу книжку «Старий Годинник».   Після проекту я для себе зрозумів одне: ми зовсім не розуміємо дітей. Зараз ми відійшли на таку велику відстань, що складається враження, наче дітей може розуміти лише Антуан Екзюпері. Коли я написав свою казку, то одразу її протестували мої знайомі, читаючи цю казку своїм дітям. Для мене було дивно чути деякі  запитання від дітей, над якими  сам ніколи не замислювався  і не завжди мав відповідь.. Насправді творенням казок повинні займатись ті люди, котрі глибше проникають у психологію та мислення дитини.

    - Після написання книжки “90. 60. 90” чи змінилось щось у твоєму житті  ?

    - Я став більше усміхатись, бо тепер мене називають письменником. Проте, я аж ніяк не кажу, що я письменник. Бо письменники – це ті люди, котрі написали тонну літератури. А моя книжка – це радше  приємна розрядка думок та серця.

    - Ти знаєш, Вікторе, чим більше я  тебе знаю, тим більше я розумію, що не знаю тебе абсолютно. Чи є  у тобі риса, котра дратує тебе самого ?

    - Є, звісно. Це -  лінощі. Є ще одна риса, котра мене  страшенно дратує. Хоча інколи я розумію, що це певного роду і спасіння для мене самого. У мене дуже коротка пам’ять на усе погане у житті.  Тобто якщо зі мною хтось погано вчинив, я розумію, що  маю повне право  та можливість відповісти такою ж монетою. Але минає небагато часу, і я починаю це відпускати. Я не кажу, що  у мене трапляються надто страшні речі, проте моменти неправдивості інколи присутні. Ця риса насправді дуже допомагає у житті, бо як тільки людина набирає критичну кількість схожого  негативу, це, очевидно, виливається у  щось дуже нехороше.

    Ким для тебе є публіка?

    - Будь-яка зустріч з публікою - це обмін енергією. Я взагалі вважаю, що будь-яке мистецтво повинне нести емоції. Бо значно гірше, коли людина  залишається байдужою, без жодних емоцій. Тобто  яка прийшла - така і  пішла. Тоді який сенс було проводити ту годину чи дві?

    Нагадаємо: організатором презентації книжки Віктора Винника “90.60.90” стала мистецька платформа “DroArt”.

    Єва РАЙСЬКА, Медіа Дрогобиччина №4 (18) від 23 червня

     

  • Віктор Винник : Я дуже хочу, щоб про дев’яності роки не судили однобоко...

    18814369 1516993608350851 716235227222217961 nУкраїнського музиканта, лідера рок-групи «Мері» віднині сміливо називають письменником. Презентація дебютної книжки “90. 60. 90” фронтмена гурту «Мері» -  Віктора Винника вперше відбулась у Дрогобичі 31 травня у міській біблотеці імені В. Чорновола. По завершенні нам вдалося з Віктором поспілкуватися.

    -Вікторе, уже відбулась презентація твоєї книги у декількох містах. Скажи відверто, де найприхильніше тебе сприйняла публіка?

    - Важко говорити про прихильність чи неприхильність публіки. Люди в залі є такими, якими їх спонукає бути артист, письменник, художник. У Дрогобичі, до речі, була найбільш неоднозначна публіка, оскільки зала якось дуже цікаво та особливо поділилась на три частини: молодь, котра знає про дев’яності  роки лише з розповідей інших,  ті, хто власне жив у дев’яностих. А ще ті, кого називаються дрогобицькою творчою інтелігенцією, для яких дев’яності були ще одним десятиліттям дорослих людей.

    - Твоя книга про щасливі дев’яності роки. Але все ж таки, чи були у твоєму житті драматичні події у ті часи ?

    - У всі часи присутній драматизм. Ми живемо, ми втрачаємо. Це також драма, з котрою ми стикаємось часто або не дуже. Але це аж ніяк не провина часу чи десятиліття, це просто хід історії чи світу. А  драматизму тоді як такого не було, це радше можна було назвати періодом «виживання» у час тотального безробіття та безгрошів’я. Тоді, дякувати Богу, не було війни... Тому, якщо порівняти часи, тоді це був справді світанок життя і говорити про якийсь «драматизм», мабуть, не зможу.

    - Скажи відверто, хто був першим читачем чи читачкою книжки “90.60.90” ?

    - Першою читачкою була  Оля Матичак,  дівчина з Дрогобича, котрій я безмежно дякую за весь її титанічний труд та зусилля. Оскільки саме вона розшифрувала усі мої тексти, котрі писав вручну давним давно.

    - Чи була критика від твоєї першої читачки ?

    - Насправді вона  дуже толерантно і якось   особливо давала свої коментарі з приводу моєї книги, котрі я з вдячністю прийняв. Я навіть уже не пригадую, чи просив я її про те, аби розшифрувати мою писанину, чи вона виступила в якості волонтера, оскільки це було доволі давно.

    - Інша  назва книжки “90.60.90” – «без імен». Як ти сам говориш – «без імен», бо не хотів когось образити чи когось особливо виділити. Чи були люди, котрі впізнавали себе ? Якою була їхня реакція?

    - Взагалі  першочергово книжка вийшла в електронному варіанті, її прочитала дуже мала кількість людей і лише  тих, кого я знаю конкретно. Але ти сама зможеш відчути різницю, як книжки читають  в  електронному варіанті, а  як на папері. На разі ще не минуло достатньо  часу, щоб усі герої цих  історій себе впізнали. Але навіть якщо хтось впізнає, нічого образливого там немає. Навпаки, це, мабуть, гарний знак - стати позитивним героєм тієї  чи іншої історії. Це  свого роду ностальгійні мандри гарними часами, й описано там лише хороших, веселих людей, з котрими ми творили свої щасливі дев’яності. Та й  взагалі, я дуже хочу, щоб про дев’яності не судили однобічно. Звісно, кримінал і драматизм – це все також було, але разом із тим вирувало щасливе життя, закохувались і народжувались щасливі люди.

    - У кожного автора є право на вигадку у книжці. Чи присутня вона у  твоїй літературі ?

    - Ні. У цій книжці немає вигадки, можливо, присутнє певне художнє редагування чи експресивне підсилення. Але зрештою, ці явища є необхідними, мабуть, для будь-якої книги. Але усі події та історії, написані у ній, – справжні. Більше того, вони пережиті мною та всіма тими, хто був зі мною у той час.

    - Чому ти зовсім  не висвітлив любовну тематику ?  Тобі би було що розповісти людям.

    - Ну так, за усіх маю відповісти. Насправді, ця тема  присутня в усіх,  і кожен може про неї розповідати чи навіть писати. А любов  взагалі така річ, що може прийти будь коли і будь де : у дитсадку у чи у притулку для літніх людей. Але ця книга не є автобіографічною, вона лише описує певні події життя, у котрих присутній я.

    - Якщо порівняти дев’яності та часи сьогоднішні. Що б тобі найбільше хотілось взяти з дев’яностих сьогодні, а з нинішнього часу залишити у дев’яностих?

    - Гарне запитання. Але ти розумієш, що воно з розряду «якби».  Навіщо дивитись у минуле? Ми уже нічого з нього не повернемо назад. Навіщо дивитись у майбутнє ? Ми не знаємо, що воно готує для нас. Найкраще озирнутись довкола та жити у тому часі, котрий зараз. Я, звісно, сентиментальна людина, інколи ностальгую за минулими часами. Часто минуле нам здається кращим.  Ну так, ми  ж були молодші, красивіші, щасливіші. Сонце світило якось тепліше і ясніше. Всі ці спогади, звісно, гріють. Але ж треба чітко для себе розуміти – життя це те,що сьогодні.

    - А чи у є у твоєму житті спогад, який би тобі хотілось стерти з пам’яті

    -Є, звісно, як у всіх людей. Але для того щоб його стерти, я можу лише про нього менше згадувати. Зрозуміло, що життя не повинно  бути  суцільним позитивом, однозначно, що темні смужки теж мають право на існування для того, щоб світло на їхньому фоні виглядало  ще краще та ще приємніше.

    - Якщо порівнювати літературу для дітей та літературу для дорослих, то для кого важче писати?

    - Кілька років тому був проект під назвою «Казки під подушку», для якого я написав дитячу книжку «Старий Годинник».   Після проекту я для себе зрозумів одне: ми зовсім не розуміємо дітей. Зараз ми відійшли на таку велику відстань, що складається враження, наче дітей може розуміти лише Антуан Екзюпері. Коли я написав свою казку, то одразу її протестували мої знайомі, читаючи цю казку своїм дітям. Для мене було дивно чути деякі  запитання від дітей, над якими  сам ніколи не замислювався  і не завжди мав відповідь.. Насправді творенням казок повинні займатись ті люди, котрі глибше проникають у психологію та мислення дитини.

    - Після написання книжки “90. 60. 90” чи змінилось щось у твоєму житті  ?

    - Я став більше усміхатись, бо тепер мене називають письменником. Проте, я аж ніяк не кажу, що я письменник. Бо письменники – це ті люди, котрі написали тонну літератури. А моя книжка – це радше  приємна розрядка думок та серця.

    - Ти знаєш, Вікторе, чим більше я  тебе знаю, тим більше я розумію, що не знаю тебе абсолютно. Чи є  у тобі риса, котра дратує тебе самого ?

    - Є, звісно. Це -  лінощі. Є ще одна риса, котра мене  страшенно дратує. Хоча інколи я розумію, що це певного роду і спасіння для мене самого. У мене дуже коротка пам’ять на усе погане у житті.  Тобто якщо зі мною хтось погано вчинив, я розумію, що  маю повне право  та можливість відповісти такою ж монетою. Але минає небагато часу, і я починаю це відпускати. Я не кажу, що  у мене трапляються надто страшні речі, проте моменти неправдивості інколи присутні. Ця риса насправді дуже допомагає у житті, бо як тільки людина набирає критичну кількість схожого  негативу, це, очевидно, виливається у  щось дуже нехороше.

    Ким для тебе є публіка?

    - Будь-яка зустріч з публікою - це обмін енергією. Я взагалі вважаю, що будь-яке мистецтво повинне нести емоції. Бо значно гірше, коли людина  залишається байдужою, без жодних емоцій. Тобто  яка прийшла - така і  пішла. Тоді який сенс було проводити ту годину чи дві?

    Нагадаємо: організатором презентації книжки Віктора Винника “90.60.90” стала мистецька платформа “DroArt”.

    Єва РАЙСЬКА, Медіа Дрогобиччина №4 (18) від 23 червня

     

  • Вірити-не вірити? Про Львівське НАБУ, керівника, його родичів і боротьбу з корупцією

    210

    Хронологічно це виглядало так:

    п’ятниця, ранок – приїхала на Міжнародну науково-практичну конференцію «Теорія і практика правоохоронної діяльності», яку організував ЛьвДУВС;

    п’ятниця, обід – познайомилась з керівником Львівського територіального відділення НАБУ Тарасом Лопушанським і записала коротке бліц-інтерв’ю щодо того, з якими питаннями можна і треба звертатися у НАБУ;

  • ВелоДень: вперше у Дрогобичі та реґіоні

    18280668 1412300515520238 1063109695 nГромадська організація “Вело Дрогобич” вирішила започаткувати у Дрогобичі нову традицію: навесні, у травні, проводити свято велосипедів - ВелоДень.

    Тож  21 травня у Дрогобичі відбудеться “ВелоДень 2017”.

  • Вже сьогодні новий номер "Медіа Дрогобиччина" вийшов у світ!

    poleznyy opyt izvestnye cherkasshchane.12
    Вже сьогодні  "Медіа Дрогобиччина" № 2 (16) вийшла у світ. Нагадуємо, що наша газета є незалежною і публікується  завдяки грантовій підтримці «Європейського фонду за Демократію» та уряду Канади.

    В цьому номері читайте про таке:

  • Вимагаємо прозорих і доступних звітів!

    1447160655 01051843 novyij razmerТРУСКАВЕЦЬ

    Згідно з законом України «Про статус депутатів місцевих рад»  кожен обранець зобов’язаний не рідше одного разу на рік звітувати про свою роботу перед виборцями. Про проведення такого звіту виборці повинні бути попереджені не пізніше, як за сім днів до дня звіту через місцеві ЗМІ або в інший спосіб. Про результати звіту та зауваження виборців депутат інформує раду та її виконавчі органи й повідомляє про результати обговорення, зауваження і пропозиції, висловлені виборцями на адресу ради та її органів, а також про доручення, дані депутатові у зв'язку з його депутатською діяльністю.
    На жаль, депутати трускавецької міської ради не подають інформації про власні звіти для оприлюднення  на офіційному сайті міської ради. Відсутність такої інформації значно ускладнює виборцям  можливість слідкувати за  діяльністю народних обранців.
    Не знайшовши жодної офіційної інформації про депутатську звітність, я вирішив скористатись контактними формами, розміщеними на сайті Трускавецької міської ради для зв’язку з депутатами. Індивідуально кожному обранцю було надіслано прохання надати інформацію про звіт за 2016 рік.
    Не очікуючи швидкої відповіді, я продовжив  власні пошуки, використовуючи пошукові системи та переглядаючи численні сторінки партійних осередків. З допомогою пошукової системи Google вдалось відшукати публікацію про звіт депутатів фракції КУН Романа Бучковича та Андрія Кісака. Згодом на електронну пошту я отримав скан-копію звіту від депутата Івана Герльовського у відповідь на звернення через контактну форму. На жаль, це була єдина відповідь на такого типу звернення.
    Як виявляється, громадянину відшукати депутатський звіт доволі складно. Щоб збільшити власні шанси на отримання інформації, я продублював своє звернення та надіслав  його додатково депутатам в приватні повідомлення в соціальній мережі Facebook.
    На звернення в соціальній мережі майже  одразу відповіли депутати  Ігор Стасик, Святослав Грабовський  та  Руслан Цехмейстер. Депутат Ігор Стасик повідомив: «Ми звітували про роботу фракцією: звіт був у соціальних  мережах та на шпальтах "ТВ". Крім того, член нашої фракції А.Ф. Степаненко  мав виступ на місцевому радіо, де звітував про роботу фракції, а я, як голова постійної депутатської комісії, звітував ще й на сесії міської ради». Завдяки цій інформації мені, все ж таки, вдалось відшукати в архівах сайту “Трускавецький Вісник” публікацію про звіт фракції “Громадянська позиція”. Святослав Грабовський пообіцяв надати аудіо та копію звіту наступного дня. Руслан Цехмейстер повідомив, що звіт фракції відбувався на радіо. Наступного дня, в Facebook відповідь на моє звернення надав ще депутат Олег Карпин, розповівши, що він та Зоряна Домбровська, як голови фракцій «Самопоміч» та «УКРОП», звітували спільно на Трускавецькому радіо, де мав би бути запис цього звіту.
    Відповідей від інших депутатів, на жаль, отримати не вдалось, як і відшукати будь-яку інформацію про їх звіти.
    Загалом, як виявилось, рядовому виборцю не так уже й просто відшукати інформацію про діяльність обраного ним депутата.
    Безперечно правильним кроком було б оприлюднення  щорічних депутатських звітів на офіційному сайті міської ради. Таким чином кожен виборець отримав би шанс провести аналіз діяльності обранця та визначити рівень ефективності депутата.
    Трохи статистики: з двадцяти шести депутатів Трускавецької міської ради вдалось отримати, інформацію про звіти восьми обранців, тобто тільки третини. Доля звітів решти депутатів - В. І. Вовчанського, Б. М. Габшія, М. М. Кіселичника, І. М. Кенц-Березюк, М. В. Малащака, Т. Б. Матолича, М. І. Мицька, Ю. О. Наконечного, А. Ю. Остапчука, Н. А. Пономаренко, Р. С. Пристая, О. Г. Савченко, В. М. Сазонової, М. В. Сеньківа, А. Г. Стародуба, А. Ф. Степаненка, В. І. Тимчишака, Ю. М. Яворського - залишилась невідомою.

    БОРИСЛАВ

    Депутатський корпус Бориславської міської ради сьомого демократичного скликання складається з 34 депутатів. З них 2016 року про свою депутатську діяльність прозвітували лише четверо:  Андрій Богданович Бігей,  Віктор Ігорович Руднєв,  Ярослав Всеволодович Струс та  Іван Васильович Сорока. Також ми знайшли анонс звіту депутата  Андрія Миколайовича Спаса.

    Щодо Східниці, то тут надав звіт  лише селищний голова.

    Звіти було оприлюднено на сторінці народного часопису «Нафтовик Борислава».

    РАЙОН-СТЕБНИК

    Знайти у вільному доступі звіти депутатів Дрогобицької районної ради чи Стебницької міської ради - завдання виявилось неможливим. На сайтах рад їх нема.

    Тому зараз ми презентуватимемо досвід Дрогобича, який хоч і не ідеальний, але суттєво кращий від практики  міст-сусідів.

    І звертаємось до керівництва Трускавця, Борислава Стебника та Дрогобицького району з проханням/вимогою створити на сайтах своїх рад відповідні розділи і зобов’язати депутатів подавати свої звіти на оприлюднення. Адже це, як мінімум, їх обов’язок, а взагалі - повага до свого виборця.

    ДРОГОБИЧ

    У Дрогобичі не оприлюдненими залишаються звіти 12 депутатів, зокрема секретаря ради та деяких голів фракцій.

    Чи звітували і як звітували місцеві депутати? Чи є активною і дієвою місцева громада? Яких змін та успіхів може досягнути громада, якщо буде налагоджена комунікація між владою і громадою? Про це та інше йшлося під час Форуму “Синергія влади і громади – можлива?/!”, який нещодавно пройшов у м. Дрогобич.

    Під час Форуму відбулося представлення результатів дослідження Інституту “Республіка” щодо звітування депутатів місцевих рад (всеукраїнський та місцевий розріз) та дослідження Інституту “Республіка” і дослідницької кампанії “Active Group” “Участь громадян у прийнятті рішень” (всеукраїнський та місцевий розріз).

    Зокрема, цікавими є наступні результати дослідження:

    Мешканці Дрогобича вважають себе менш активними та менш обізнаними щодо власних прав, аніж в середньому по Україні. Так тих, хто вважає, що він знає про власні права як людини та громадянина у Дрогобичі лише 17,6%, що на 11,5% менше аніж в середньому по Україні. Відповідно, ці люди бачать більше перешкод у знанні про власні права. Так тих, хто сказав, що «немає жодних перешкод» у відповідях на це запитання тут на 11, 5% менше, аніж в Україні в цілому. Це при тому, що «середній дрогобичанин» більше відвідує сайти органів влади так часто, як і середній українець. Причому, це стосується сайтів всіх органів влади.

    Щодо участі громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні, дрогобичани називали значно рідше звернення. Проте обізнаних про такий інструмент, як громадські слухання серед дорогобичан виявилось 34,7%, що на 15% більше ніж в середньому по Україні.

    Мешканці Дрогобича частіше вважають за необхідне, щоб громадяни відвідували сесії міської ради (57,9% проти 45,8%). А людей, які сказали, що ходять на сесії коли вважають це за потрібне у Дорогибичі виявилось 19,4%, що на 5% більше аніж в середньому по Україні.

    Щодо впливу на рішення питань на місцевому рівні, у Доробичі понад 40% вважають за необхідне активізувати громаду, що цілком відповідає загальнонаціональній тенденції. А от у тому, що для впливу на локальні рішення необхідно переобрати місцеву раду, переконані 37%, що на 13,3 більше ніж в середньому по країні.

    Форум у Дрогобичі пройшов за участі заступниці голови ВГО «Інститут «Республіка» Олександри Скиби та координатора мережі ВІ «Активна Громада» Віталія Гліжинського.

    Відбулася цікава дискусія за участі громадян, активістів. Підведено корисні висновки.

    Водночас, прикро, але факт: з-поміж усіх персонально запрошених голів фракцій міської ради, на Форум прибув лише голова фракції ГР «Народний контроль» Юрій Кушлик, який відповідав на усі запитання громадян, роз’яснював специфіку роботи тощо.

    У ході розмови Юрій Кушлик зазначив: «Ти можеш бути нормальною людиною. Але як тільки ти стаєш депутатом – за одну ніч ти перетворюєшся в очах людей в «злодія». Відповідно, ще нічого не зробивши – ні доброго, ні поганого, ти стаєш людиною з клеймом. Але депутати – це такі ж люди, як усі. З депутатами треба співпрацювати, а не «пресувати», критикувати їх ні за що. Тоді можливий результат».

    Натомість,  депутати, які змогу налагодити комунікацію з громадою під час Форуму - проігнорували, зробили гірше лише собі. Адже, оскільки не були присутні -  не змогли пояснити, чому їх звіти досі не оприлюднені. Також вони не змогли відчути нові тренди у взаємодії з громадою.

    У межах Форуму менеджер проектів КУ «Інститут міста» Тарас Перхун розповів про громадський бюджет та закликав подавати заявки більш активно: «Нам важливо, щоб громадськість показала, що вона зацікавлена в таких речах як партисипація». Співзасновник ГО «Вело Дрогобич» Маріна Шквиря ознайомила з метою побудови у місті вело-інфраструктури: «Ми розуміємо, що хочемо багато, але крок за кроком все можливо. Перший етап – вулиці Грушевського, на якій має з’явитись полоса для велосипедистів. Поступово зможемо збудувати в місті велоінфраструктуру». Школярка Аліна Сенюх розказала про ідею ГІ «Інше місто» - проект «Одне небо», який має об’єднати три міста – Дрогобич, Авдіївку, Станицю Луганську.

    Відтак, тренер Марія Тяжкун провела тренінг «Взаємодія громадян з владою», під час якого учасники вивчили, зокрема, процедуру  подачі доручення виборця. З огляду, що на доручення виборців депутатський корпус Дрогобича отримує великі суми коштів, вміти користуватись цим інструментом – надзвичайно важливо. Адже якщо депутати не йдуть до виборців, до громади – громада має сама йти до тих, кого обирала. І ставити завдання та питати звіт про роботу.

    Зазначимо, що станом на сьогодні у Дрогобичі досі не оприлюдненими залишалися звіти 12-ти депутатів. Серед них – секретаря Дрогобицької міської ради Олега Хруща, голови фракції ПП «Народний рух України» Романа Курчика, голови фракції БПП «Солідарність» Володимира Бернадовича.

    З успіхів кампанії – новостворений розділ на сайті міської ради у розділі «Трибуна депутата», на якому акумулюються усі надані до оприлюднення депутатські звіти.

    Додамо також, що в межах Форуму звучала цікава ідея щодо запровадження в місті електронного сервісу, у якому робота кожного депутата буде, як на долоні – як голосував той чи інший обранець, за які питання, які проблеми вирішив, які пропозиції вніс тощо. Від радника міського голови з інформаційно-комунікаційних систем Станіслава Гайдера прозвучала підтримка ініціативи: «Впевнений, що такий електронний сервіс розробити цілком реально, і, думаю,  він таки з’явиться у Дрогобичі».

    Також депутатові міської ради Юрієві Кушлику було передано проект рішення щодо звітування депутатів, у якому чітко прописано і строки звітів, і їх зміст. Юрій Кушлик пообіцяв передати цей проект на регламентну комісію – з тим, щоб вивчила і , ймовірно, пропонувала на розгляд сесії.

    Під час заходу йшлося і про Етичний кодекс депутата, який, очевидно, потрібен не лише Вінниці, а й іншим містам України, Дрогобичу зокрема.

    Примітка. Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада” - об'єднання людей та громадських рухів задля самоорганізації та участі у вирішенні місцевих проблем. Ініціатива створена в рамках діяльності Інституту “Республіка”.

    Проект “Активна Громада: право вибору” впроваджується за підтримки Національного Демократичного Інституту (NDI) за фінансової підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

     

    Юлія Гасій, Марко Федоренко, Марія Кульчицька, Медіа Дрогобиччина №6 (20) від 21 липня

     

     

  • Впливай!

    банер 258х408Ви маєте право бути присутніми на сесіях своїх місцевих рад

    Згідно зі статтею 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

    Отже, кожен громадянин України, якому виповнилося 18 років, має право брати участь у місцевих виборах, висловлюючи свою позицію, шляхом голосування на виборчій дільниці певного округу.

  • Всім мовчати?! Або Як у Стебнику священик МП "тоталітаризм розводить"

    cerkva u stebnykuКілька років триває у Стебнику епопея із будівництвом «храму» УПЦ.

    Ні, не Київського патріархату, не автокефальної. А саме УПЦ. Яка, як не крути, а конфесійно таки належить до Московського патріархату.

  • Гарантій наразі нема, але об’єднуватися таки треба

    44Дрогобицький район, що на Львівщині – з числа тих, в якому до сих пір не створено жодної ОТГ. Складається враження, що Дрогобиччину такі речі, як «децентралізація» взагалі не хвилюють.

     

    Ба більше, на сесії районної ради 29 вересня депутати внесли в порядок денний Звернення щодо неприпустимості примусового об’єднання громад. Тобто, і самі не хочуть-не можуть, і державі зась.

  • Голодомор не зламав...

    • завантаженняГолодомор в Україні тривав 17 місяців (з квітня 1932 р. по листопад 1933 р.) За різними даними, загинули від 4 до 7 млн. осіб.

    • Навесні 1933-го від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня.

    • Дві доби у Дрогобичі, Стебнику та Бориславі не буде газу

      images 5У вівторок, 26 липня, з 9:30 буде припинено подачу газу з ГРС-Дрогобич.

      Без газопостачання залишаться мешканці міст Дрогобич, Стебник та Борислав, газопостачання яких здійснюється з ГРС-Дрогобич.

    • Де провести Великодні свята? Обирайте! Програма заходів: Дрогобич, Борислав, Трускавець

      Результат пошуку зображень за запитом "гаївки"Великдень – це передусім родинне свято. Але якщо неділю опісля Літургії ще можна провести вдома, то уже з понеділка душа прагнутиме чогось нового і людного.

      Де знайти це святочно-людне? Обирайте!

    • Дорогі дрова і сотні тисяч на пальне та ремонт автівок : хто, де і що купував за наші з вами гроші?

      caf8af4bd6429227e8ec9686eba4898aУ попередньому номері МД ми поговорили про публічні закупівлі у Дрогобичі та Трускавці. Сьогодні продовжимо тему: йтиметься про Стебник та Дрогобицький район. Ось що для вас підготували наші журналісти.

      Стебник

      Стебник, мабуть, єдине місто, де “роздобути” хоча б якусь інформацію стосовно  тендерів  чи закупівель нереально. Моніторинг витрат міською владою на ремонт доріг не дав жодних результатів, або ж просто їхня вартість вважається допороговою (хоча навіть в таких умовах звіти про укладені договори, згідно з чинними законодавством, мали б бути опубліковані і на майданчику e-data, і на майданчику ProZorro).

      Поміж тим, відомо, що Львівською обласною радою на ремонт дорожнього покриття у місті виділено один мільйон 30 тисяч  гривень. З зазначеної суми на капітальний ремонт вулиці  Володимира Великого виділено 430 тисяч гривень, на капітальний ремонт дороги на вулиці  А.Мельника - 600 тисяч гривень. Однак, умовою отримання цих коштів є співфінансування ремонтних робіт з місцевого бюджету. Для

      цього стебницькій мерії необхідно передбачити близько 309 тисяч гривень із власного бюджету. Також під час засідання XXIII сесії Стебницької міської ради (засідання відбулося десятого травня) з місцевого бюджету на ремонт доріг виділено:

      • Капітальний ремонт дороги на вулиці  Дорошенка та провулку Гірський в Стебнику – 4100 гривень.

      • Капітальний ремонт дорожнього покриття на вулиці  В.Винниченка (на ділянці від перехрестя вулиці  Володимира Великого до житлового будинку №1) – 96 тисяч  гривень.

      • Капітальний ремонт проїзду між будинками на  вулиці М.Грушевського,14а та Січових Стрільців,11 – 92 тисячі гривень.

      • Капітальний ремонт прибудинкового заїзду на  вулиці Січових Стрільців,9 -100 тисяч гривень.

      • Капітальний ремонт прибудинкового заїзду на  вулиці А.Мельника,8 – 48 тисяч гривень.

      • Капітальний ремонт прибудинкового заїзду на  вулиці  А.Мельника,5 – 48 тисяч гривень.

      • Капітальний ремонт прибудинкового заїзду на  вулиці Володимира Великого, 12 – 52 тисячі гривень.

      Хто виконуватиме роботи на вказаних вулицях? Наразі ця інформація не оприлюднена.

      А що купували у Стебнику, що й кому уже платили? Цікавими, на наш погляд,  є наступні закупівлі, які були здійснені у Стебнику від початку цього року:

      • утримання доріг - Комбінат міського господарства - на суму 20 тисяч 187 гривень;

      • благоустрій міста - ФОП Карп’як І. І. -  на суму 69 тисяч 156 гривень.

      Чимало коштів було скеровано  на ремонт чи заміну освітлення у місті. Так за період від першого січня до 17 травня були здійсненні такі платіжні операції:

      - монтаж та налагодження систем ОС на суму 73 тисячі  853 гривні (ФОП Вітик Т. Р.);

      - поточний ремонт мереж зовнішнього освітлення на суму 29 тисяч 429 гривень (ДКП “Стебниктеплокомуненерго”);

      - придбання світильників LED вуличних: 58 тисяч  гривень (ФОП Шелудько Ю. А.); СПД ФОП Нелюбін В. А. на - суму 15 960 гривень..

      Також за рішенням сесії Стебницької міської ради  від десятого травня 2017 року на заміну та ремонт освітлення з місцевого бюджету передбачено виділити 133 тисячі 500 гривень.

      Як будуть освоєні  ці кошти та ким, – розповімо згодом, принагідно нагадаємо  Стебницькій міській раді про обов’язок вантажити усі укладені договори на майданчики e-data і  ProZorro. Адже станом на сьогодні у системі ProZorro є лише два договори - на закупівлю електричної енергії у сумі 581 500 гривень (січень 2017року) та 560 тисяч гривень (березень 2017 року).

      Дрогобицький район

      Що купували в Дрогобицькому районі? Моніторинг платежів, здійснених Дрогобицькою райрадою і районною державною адміністрацією  очевидної «зради» не виявив. Окрім пального. Пального, зокрема в районній раді, дивним чином витрачають тисячі літрів.

      З важливих, дорогих договорів – нафтопродукти (бензин, дизпаливо), якого Дрогобицька районна рада в  ТзОВ Нафтотрейд-ресурс – планує закупити аж на 191 тисячу 680 гривень Станом на сьогодні районне керівництво уже виїздило пального на 51 тисячу гривень.

      В той же час Дрогобицька райдержадміністрація оголосила торги на суму усього 22 тисячі  400 гривень на закупівлю 920 літрів бензину А-92 (скретч-картки номіналом десять літрів та 20 літрів).

      Цікавими є закупівлі відділу освіти РДА.

      Так, наприкінці травня відділ освіти уклав угоду з ДП «Дрогобицьке лісове господарство» на закупівлю дров. Дров планують закупили три тисячі  за один  метр кубічний на загальну суму два мільйони 70 тисяч  690 гривень, тобто вартість одного  кубометра  дров становитиме 690 гривень  (що на 90 гривень дорожче на кожному кубі, ніж вартість тих же дров, закуплених там же, але уже не для районної освіти, а для міста Борислав. Тобто, переплата становитиме приблизно  250-270  тисяч гривень).

      Також у травні відділ освіти уклав договір із ФОП Свист Р.Є. (ФОП зареєстрований в селі Сокільники Пустомитівського району) на суму 751 тисяча  953 гривні. За ці гроші до кінця цього року ФОП СВИСТ Р.Є має провести реконструкцію котельні Опаківської НВК І-ІІІ ступенів.

      А кому і за що відділ освіти уже здійснив оплати з початку цього року? Ми вибрали, найбільших отримувачів бюджетних коштів (без врахування держструктур і структур-монополістів, які продають світло і газ). Отож:

      • ТзОВ Кробат Україна – 136 тисяч 176 гривень. Призначення платежу: майно, що орендується для виробництва ва теплової енергії, школа в селі  Нагуєвичі.

      • МПП ЕРЛ  - різні послуги, як от, в т.ч, обслуговування котла «Котек К-25», що обігріває Мединицьку СЗШ та ДНЗ - 139 тисяч 343 гривні.

      • ФОП Регуш – поточний ремонт котлів Уличненської СЗШ - 114 тисяч 647  гривень (В.Регуш відомий також як директор фірми «Вір-Тепло»).

      • Олвер 999  - добудова школи в селі Сторона - 88 тисячі  гривень.

      • ПП РІН (Дяків Ірина)  – поточний ремонт підлог Літинського  НВК  48 тисяч 626 гривень.

      Однак, навіть відділ освіти тьмяніє, коли на горизонті з’являється ДРТМО!

      Спочатку поговоримо про майданчик е-дата. На нього закачані договори за січень-березень поточного року. Вашій увазі – сума договору, предмет договору, виконавець робіт – та уже сплачена сума.

      90 тисяч  гривень – ТзОВ РАЗОМ – запчастини  - 49 тисяч 861 гривня, сплачено.

      19 тисяч гривень. Поточний ремонт транспорту – ТзОВ «РАЗОМ»  - 18 941 гривня, сплачено.

      42  тисяч 777 гривень - дератизація ДП «ДРВПД» - десять тисяч, сплачено.

      30 тисяч  гривень – технічне обслуговування і ремонт автомобільних ТЗ – ХК «Доброта» - 14 тисяч  227 гривень сплачено.

      49 тисяч  900 гривень – конструкції та їх частини (вікна, двері та їх конструкції) – ФОП Пецкович В.М – 47 921 гривня, сплачено.

      49 тиссяч 900 гривень – закупівля металопластикових вікон та дверей – ФОП Пецкович В.М – 37 635 гривень сплачено

      300 тисяч гривень – відшкодування за пільгові медикаменти згідно з виписаними рецептами ( психотропні, наркотичні засоби) – КП ЛОР «Міжлікарняна аптека №120», керівник-виконавець Златко Є.В - 173 тисячі  599 гривень заплачено

      300 тисяч гривень  – відшкодування пільговим категоріям населення за медикаменти згідно виписаних рецептів – КП ЛОР «Аптека Медікус» , керівник-виконавець Пукало Н.О.-250 тисяч  289 гривень заплачено

      109 тисяч 140 гривень – наркотичні лікарські засоби – Аптека №120 (м.Дрогобич, вул.Шепитицького, керівник-виконавець Златко Є.В.) – оплачено нуль гривень.

      20 тисяч  гривень – технічне обслуговування та ремонт офісної техніки – ФОП Шустов

      • 7245 гривень заплачено

      • 25 тисяч  – технічне обслуговування та ремонт офісної техніки – СПД Ходовіцька – 6835 гривень заплачено

      • 160 тиссяч  794 гривні– апаратура для радіфотерапії та фізтерапії – ФОП Жидачевська – 40 тисяч  628 заплачено

      • 49 тисяч  92 гривні– скляний посуд лабораторно санітарно-гігієнічного чи фармаційного призначення- ФОП Жидачевська Г.В. – 14 830 гривень   заплачено

      • 149 тисяч  611 гривень  – комплексне технічне обслуговування медичної техніки – ТзОВ «Левіль», м.Львів, керівник-виконавець Микулович Р.О. – 27 202 гривні  заплачено

      • 35 тиссяч  310  гривень – вимірювачі артеріального тиску  - ТзОВ «Юніа», м.Львів , керівник-виконавець той же, що і у ТзОВ «Левіль» - 35 310 гривень заплачено

      • 20 тисясч 203 гривні– детектори та аналізатори - ФОП Жидачевська - 7395гривень сплачено.

      • дев’ять тисяч гривень – жалюзі горизонтальні – ФОП Вовків – заплачено всю суму.

      • 149 тисяч 993гривень   – послуги у сфери охорони здоров’я – ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України – 17 861 гривню  заплачено.

      • 45 тисяч  756 гривень – обслуговання у сфері автоматизації – ФОП Льонгер – 16 200 гривень заплачено.

      А скільки ж коштів повернуто міському бюджету Дрогобича за пролікованих пацієнтів району? Нам вдалось знайти лише один платіж. Який складає, замисліться, усього 4 тисячі 210 гривень (145 Є) – за литво зубів, фасеток, лапок, накладок – Дрогобицькій стоматполіклініці.

      Та й це ще не все. Відкриваємо ProZorro – і «насолоджуємось».

      ДРТМО уже закупила або планує закупити:

      • Котел «КОТЕК К-150 вартістю 49 тисяч 900 грнивень. ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання» готовий його поставити за 29 160 гривень. Пропозиція очікує розгляду.

      • Мийні  засоби на суму 78 тисяч 208 гривень (триває період уточнень);

      • Фарби та інші матеріали на дев’ять  тисяч гривень.

      • Будматеріали за 50 тисяч 807 гривень у ТД «Кімак»

      • Поточний ремонт приміщень у с.Раневичі (Сагайдачного , 9) – 91 тисяча 300 гривень, виконавець ФОП Деменко Г.Г.

      • Електрокардіоград МІДАС-ЕК1Т– закуплено за 11 600 гривень у ТзОВ «Юніа», хоча ТзОВ «Здраво» пропонувало вартість на 100 гривень. нижчу;

      • Рентген-плівка – за 11 500 гривень. закуплено у того ж ТзОВ «Юніа», сам тендер містить скаргу учасника ФОП Слободянюк В. В. з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Скарга залишена без розгляду, зазначено на Прозорро.

      • Фармацевтична продукція ДК 021:2015: 33600000-6 на суму один мільйон  474 тисячі  965 гривень. Триває збір тендерних пропозицій.

      • - Медичні матеріали (шприци) на 353 тисяч  880 гривень – триває збір тендерних пропозицій.

      • На 268 ти 969 гривень планували закупити деззасобів. Зараз триває розгляд пропозицій – від ФОП Нечаєв С.і – 168 тис.грн. та ТОВ «Імед» - 94 тисячі гривень.

      • Реконструкція системи опалення в ДРЛ №2 села Рихтичі. За 366 тисяч 499 грнивень  її виконуватиме вище уже згаданий ФОП Регуш В.І 19 травня у Договір внесено зміни, але які саме – на ПроЗорро знайти не вдалось. Ймовірно, вартість робіт зросла.

      • Наркотичні засоби – 109 140 гривень– КП ЛОР Міжлікарняна аптека №120

      • Бензин марки А 92 та А95 на один мільйон  сім тисяч гривень  ( у випадку зростання вартості пального, індексації тощо – вартість договору може зрости) -  ПП «ОККО – Контракт».

      Тобто, в той час, коли медицина міста приймає пацієнтів району – медицина району купує будматеріали, котли, ремонтує машини тощо. Непогано, чи не так?

       Олеся Німерівська, Марія Кульчицька, Медіа Дрогобиччина №3 (17) від 09 червня

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: