Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Новини

Real time web analytics, Heat map tracking

 

Стебницький «Полімінерал» кісткою поперек горла став і стебничанам, і дрогобичанам, і «високим київським чинам». Виглядає на те, що ніхто достеменно не знає що ж робити із проблемним підприємством. А може і знають, та грошей шкода. Бо їх сюди потрібно мільйони…

 На останній нараді у Дрогобицькій міськраді перший заступник міського голови Олександр Коростельов зауважив: ситуація мало не критична. І це при тому, що посадовець говорив лише про одну із проблем підприємства – борги. Так, працівники «Полімінералу» понад 4 місяці не отримують зарплатні, в місті калійників зростає соціальна  напруга. «Вперше в цьому році збільшилась заборгованість із зарплати. Офіційно борги сьогодні  становлять 795 тисяч гривень. Усе – через складний стан справ на стебницькому «Полімінералі».  І на цю ситуацію ні ми не можемо вплинути, ні керівництво «Полімінералу», - зазначив п.Коростельов.

То що ж коїться? А коїться те, що сьогодні усі ми фактично живемо на бомбі сповільненої дії… Так-так, стебницький «Полімінерал» в сьогоднішніх умовах – саме як бомба сповільненої дії. Розуміння цієї, м’яко кажучи,невеселої реалії, прийшло під час нещодавньої зустрічі,  в якій взяли участь голова правління ПАТ Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» Микола Яковлєв, народний депутат України Роман Ілик, фахівці з природоохороних та економічних питань.

 Усе почалося одразу після війни

Факти, як відомо, річ вперта. Тож перейдімо до фактів. Стебницьке ДГХП “Полімінерал” остаточно сформувалося в 1946 році на базі однойменного калійного родовища, яке являє собою унікальні поклади полімінеральних руд із запасами близько 700 мільйонів тонн. Родовище відроблялося двома підземними рудниками загальною потужністю 4 мільйони тонн руди на рік. В зв’язку із низькою ефективністю технології збагачення, високою енергоємністю виробництва і відсутністю вільних ємностей для складування відходів у 1988 році збагачувальна фабрика була повністю зупинена на реконструкцію (яка через відсутність власних і державних коштів так і не проведена), а в руднику № 2 припинено видобуток руди. В даний час в зв’язку із незадовільним станом вузла середнього подрібнення рудник № 1 не працює. Рудник № 2 перебуває в аварійному стані через надходження прісних вод, інтенсивне карстоутворення та провали земної поверхні.

В тому, що багаторічний видобуток і переробка калійної руди на “Полімінералі” створили в регіоні ряд екологічних проблем загальнодержавного значення, сьогодні не сумнівається уже ніхто. Основними з цих проблем і відтак завдань для вирішення є: ліквідація хвостосховища (утилізація рідкої і твердої фази відходів колишньої збагачувальної фабрики) з рекультивацією земель; ліквідація більш як 24 мільйонів кубічних метрів пустот (підземних гірничих виробок), які утворені при відробці запасів руди; ліквідація солевідвалів і рекультивація порушених земель, на яких вони розміщені; просідання земної поверхні і утворення карстів на гірничому відводі підприємства (в зону просадки потрапляє частина залізниці Львів-Трускавець, автодорога Стебник-Трускавець, автодорога Дрогобич-Трускавець).

Аби не допустити лиха, для стабілізації техногенно-екологічної ситуації в районі діяльності підприємства свого часу було запропоновано здійснити консервацію рудника №2 шляхом заповнення його порожнин розсолом. З метою розв’язання вказаних проблем був розроблений “Комплексний проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель” Стебницького ДГХП “Полімінерал”, який пройшов всі необхідні експертизи і затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України №166 від 24.03.2004 р. Стебницьке ДГХП “Полімінерал”, починаючи з 2004 року, було виконавцем робіт з реалізації вказаного проекту за бюджетною програмою “Реструктуризація та ліквідація об’єктів підприємств гірничої хімії і здійснення обов’язкових  природоохоронних робіт у складних і небезпечних підземних умовах”. Зокрема, з метою забезпечення екологічної рівноваги в регіоні, проводились  тампонажні та закладувальні роботи в зонах карстоутворення; постійне відкачування аварійних водопритоків із шахти на поверхню; підтримання земної поверхні від просідань та провалів в ІІІ зоні округу санітарної охорони курорту Трускавець ; забезпечення умов стійкості дамби хвостосховища.

Але…

 В цьому році – жодного кубометра розсолів. Жодного!

- На даний час “Комплексний проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель” через відсутність належного фінансування реалізується не в повному обсязі, через що основні об’єкти з приготування і перекачки розсолів з хвостосховища на рудник № 2 введені в експлуатацію зі значним відставанням, а приготування і подача розсолів в гірничі виробки розпочато лише в листопаді 2009 р. ( 45 тис. м3), в 2010 р. через відсутність фінансування закачано 48 тис. м3., в 2011 р. – 166,6 тис.м3, в 2012 р. – 296 тис.м3. А у поточному 2013 році приготування і перекачка розсолів не здійснюється взагалі, оскільки відсутнє фінансування. Припинення перекачування розсолів може призвести до інтенсифікації фільтраційних процесів в дамбі і вимагає якнайшвидшої відкачки розсолів у рудник №2. Єдиним способом уникнення скиду розсолів з хвостосховища в мережу р. Дністер є їх закачування у вироблений простір рудника №2 на підставі розробленого і затвердженого “Комплексного проекту…”, - розповів під час наради екс-керівник Державної екологічної інспекції у Львівській області, дрогобичанин Олег Ягоцький.

 То чому це не робиться, чому «закачка» не відбувається? Є ж програма, усе зрозуміло – що і як слід робити, аби уникнути лиха… Як з’ясувалось, у  квітні 2013 року Державною казначейською службою фінансування за бюджетною програмою в частині реалізації “Комплексного проекту Стебницького ДГХП “Полімінерал” припинено. Припинено, бо «Полімінерал» Фонд держмайна вирішив виставити на продаж. Однак відсутність фінансування, своєю чергою, може призвести до катастрофічних процесів, впритул повторення аварії 1983 року на хвостосховищі…

Тож, окрім того, що працівники «Полімінералу» уже кілька місяців ані копійки додому не приносять, підприємство несе неабияку загрозу навколишньому середовищу. Неабияку!

 І приватизація, як виявилось, не панацея

Відтак, розставити крапки над «і» мала б приватизація, яка уже розпочалася. Вже і акції випущено, і за пільговою ціною їх відпускають, і інвестора начебто знайшли. Однак…

Як, на жаль, в Україні практикується, документи «пишуться» так, щоб одним було легко і зручно, а інші… А інші нехай самі ж розбираються. Так і з цією приватизацією. Як з’ясувалось, «План приватизації Стебницького ДГХП «Полімінерал»  передбачає, що після перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, функції з управління майновим комплексом рудника № 2 та гідротехнічними спорудами повинні бути повернуті (передані) від органу приватизації до сфери управління Агентства держмайна України. При цьому, пропозиції комісії з приватизації  щодо умов продажу пакета акцій на конкурсних засадах у природоохоронній діяльності підприємства передбачають лише участь інвестора  в реалізації «Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького ДГХП «Полімінерал» (з відповіді, наданої народному депутатові України Романові Ілику Міністерством  промислової політики України - на запит до Прем’єр-міністра України М.АЗАРОВА від 06.06.2013 р щодо відновлення фінансування ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал»). І тут основна «заковика» - «Будь-якої  інформації  щодо шляхів фінансування  відповідних заходів з виконання зазначеного Комплексного проекту «План приватизації єдиного майнового комплексу Стебницького ДГХП «Полімінерал» не містить…», - пише Мінпромполітики, та зазначає,  «…що в зоні діяльності підприємства (м. Стебник, Львівської області) відсутні державні підприємства, що входять до сфери управління Агентства держмайна України. При цьому створення нового державного  підприємства на зазначеному майновому комплексі розглядати недоцільно, зважаючи на необхідність фінансування його діяльності виключно за рахунок державного бюджету, пошуку відповідних кваліфікованих робітників,  наділення його основними засобами для ведення діяльності тощо…».

Отже, інвестор прийде, - і що? Ну, дасть Бог, борги із зарплатні погасять. Колись. А як бути із екологією? Хто за неї відповідатиме? Хто опікуватиметься аварійним рудником №2? Начебто, Агенство держмайна України. Та кому легше від цього «начебто», кого цим «начебто» зобов’яжеш вирішувати екологічні проблеми, фінансувати їх, тим паче якщо фактично Агенство нічого спільного з підприємством на сьогодні не має?

 Або – під землю, або - міжнародний скандал

- В разі невідновлення фінансування природоохоронних заходів, передбачених «Комплексним проектом консервації рудника № 2 і рекультивації  порушених земель Стебницького ДГХП «Полімінерал», а саме перекачування насичених розсолів із хвостосховища у відпрацьовані підземні пустоти рудника № 2, виникне необхідність пониження рівнів рідкої фази (розсолів) у хвостосховищі шляхом скиду їх у гідрографічну сітку (ріки Солониця, Тисьмениця, Бистриця, Дністер). З врахуванням створення резервного об’єму ємності на зимовий період, загальний об’єм скиду  розсолів складатиме орієнтовно 420-480 тис.куб.метрів. При середній концентрації солей в розсолі (при скиді) 120¸ 150  грам/літр, розмір відшкодування збитків  становитиме  близько 4 млн.грн. Але це недопустимо! Окрім того, що скидуванням розсолів завдається непоправна шкода довкіллю, ми викличемо міжнародний скандал. Дністер – ріка  транскордонного користування. Республіка Молдова не буде мовчати.        Не доцільно (економічно) скидати розсоли в ріку тому, що вони потрібні для заповнення техногенних порожнин рудника № 2 – згідно з «Комплексним проектом…». Потім необхідно буде возити на хвостосховище калійну руду для насичення  розсолів до необхідної концентрації. Це – не по-господарськи і не розумно.            Все це свідчить про необхідність відновлення фінансування природоохоронних заходів на ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», - не втомлюється повторювати голова правління ПАТ «Полімінерал» Микола Яковлєв. Та у Києві його чи то не чують,чи то чути не хочуть. Мінпрополітики, Фонд державного майна України та Агенство держмайна України досі не можуть дійти чіткого знаменника що і як приватизовувати, що і як вирішувати, що і як фінансувати. А в цей же  час, якщо розсолів не закачати – під землю може піти пів-Дрогобиччини, під загрозою опиняється унікальна трускавецьке Нафтуся. А про людські життя й говорити страшно.

 Аби не залишились сам-на-сам

Наразі абсолютно незрозумілими залишаються такі речі: яку конкретну участь у реалізації «Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» прийматиме майбутній власник «Полімінералу і чим це визначається? Чи не залишиться майновий комплекс рудника № 2 та гідротехнічні споруди, які не ввійшли в статутний капітал, лише на відповідальному та безоплатному зберіганні  правонаступника Стебницького ДГХП «Полімінерал» без будь-якої реалізації «Комплексного проекту…»? Хто і яким документом зобов’яже Мінпромполітики України прийняти, після перетворення державного  підприємства в акціонерне товариство, функції  з управління майновим комплексом рудника № 2, зважаючи на негативні мотивації Агентства держмайна України?

Тобто, підприємство продають, а відповідей на найгостріші, найконцептуальніші питання немає дотепер. Тож разом із керівництвом «Полімінералу», в дзвони забив народний депутат України Роман Ілик. Нардепом підготовлено низку звернень і запитів з клопотанням чітко прописати механізм приватизації підприємства – аби громада Дрогобиччини відтак не залишилась сам-на-сам з екологічними проблемами і загрозами, а працівники підприємства - біля «розбитого корита»… Бо станом на сьогоднішній день усе виглядає саме так.

Марія КУЛЬЧИЦЬКА,

Анатолій ВЛАСЮК

 

Курси валют



 

 

 

Телепрограма

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: